Європа працює над мережею спостереження за АМР

В українських портах Дунаю та Великої Одеси, згідно з даними моніторингу ІА «АПК-Інформ», за підсумками минулого тижня дещо зросли ціни попиту на пшеницю.

Підтримку цінам надає позитивна динаміка відвантажень українського зерна (якщо порівняти з попередніми місяцями з початку війни) та сподівання на її збереження. Також зростанню цін сприяла кон’юнктура внутрішнього ринку на тлі стримування продажів аграріями та посилення конкуренції при закупівлях між трейдерами та переробниками.

До того ж, якщо на початку дії «зернової угоди» більшість трейдерів була сконцентрована на вивезенні сформованих запасів, то останніми тижнями в деблокованих глибоководних портах активізуються закупівлі зерна. Втім, наразі експорт зерна з портів Чорного моря іде повільніше, ніж хотілося б, тому ціни залишалися на низькому рівні, співвідносному з цінами в портах Дунаю.

Ціни попиту на пшеницю 2, 3 класу і фуражну із поставкою до портів Дунаю та Великої Одеси на кінець минулого тижня зросли до 180-205, 170-200 і 140-170 USD/т, або 7500-8400, 7300-8200 і 6400-6800 грн/т СРТ-порт.

apk-inform.com

Станом на 1 жовтня 2020 року в Україні було зареєстровано 47,603 тис. фермерських господарств (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя).

Про це свідчать дані Державної служби статистики, пише AgroTimes

Це на 178 одиниць більше, ніж на 1 липня цього року і на 1031 більше, ніж роком раніше.

Крім того, станом на 1 жовтня в Україні було зареєстровано 1003 сільськогосподарських виробничих кооперативи, що на 4 одиниці менше, ніж на аналогічну дату минулого року, та 1279 обслуговуючих — на 19 більше, ніж торік.

Нагадаємо, після зменшення кількості фермерських господарств із 49,115 тис. у 2014 році до 43,319 тис. у 2015-му, що було спричинено окупацією деяких територій України, кожного наступного року їх кількість зростала: у 2016-му — до 43,897 тис., у 2017-му — до 44,583 тис., у 2018-му — до 45,280 тис.

9 жовтня на засіданні Уряду схвалено постанову про затвердження Порядку встановлення спеціальних умов імпорту харчових продуктів та кормів, якою запроваджується ризик орієнтований підхід до введення обмежень на ввезення (пересилання) на митну територію України вантажів, підконтрольних Держпродспоживслужбі.

Затверджений Порядок чітко визначає умови, за яких можуть бути введені обмеження (спеціальні умови) імпорту та які саме. При цьому рішення про встановлення та скасування спеціальних умов імпорту приймає не компетентний орган, що здійснює контроль, як це було до затвердження Порядку, а орган, що формує політику в галузі (Мінекономіки).

Затвердження Порядку сприятиме підвищенню ефективності державного контролю за переміщенням через кордон України харчових продуктів та кормів, усуненню чи зменшенню рівня загрози, пов’язаного із ризиком наявності небезпечного фактору у вантажі, що ввозиться (пересилається) на митну територію України та усуненню зайвих перешкод при здійсненні імпорту.

minagro.gov.ua

«Надмірне споживання телятами міді може призвести до їх загибелі», — доктор ветеринарних наук Крейг Лаудер розповів про добавки мікроелементів до раціону молочних телят під час вебінару, організованому Радою з питань відтворення молочної худоби, США. Про це пише Dairy herd.

«Коли йдеться про мідь для телят до відлучення, цих тварин не можна розглядати як просто «маленьких корів», — говорить Крейг Лаудер. — Ми фактично годуємо моногастричну тварину. Телята легко поглинають мікроелементи, і в рубці ще не виникає антагонізм між мікроелементами. Хоча споживання корму після народження у телят низьке, їхня здатність до поглинання мікроелементів дуже висока».

Коли телята споживають більше Cu, ніж їм необхідно, надлишок мінералу відкладається у печінці та поступово накопичується. За даними Манітобського університету (Канада), токсикоз печінки може призвести до передчасного руйнування червоних кров’яних тілець (гемолізу), анемії, гемолітичної жовтяниці та загибелі.

За словами Лаудера, у телят можуть виникнути проблеми з міддю, тому що як замінник молока, так і стартерний корм містять добавки мікроелементів, в тому числі мідь.

Він радить згодовувати телятам до відлучення не більше 20 ppm  Cu на день: «У деяких регіонах країни спостерігав випадки, коли рівень міді піднімався до 40, 50 і навіть 60 ppm, тому що фермери думають, що телятам потрібно давати більше, щоб компенсувати низький рівень споживання. Однак це занадто багато».

На відміну від цього, в нових рекомендаціях з годівлі молочних корів США (NRC 2021) молочним телятам скоротили споживання міді приблизно на 50% — з 10 до 5 ppm у заміннику молока. Для порівняння, згідно з рекомендаціями незбиране молоко містить у середньому 0,04 ppm.

«Телята, яким дають замінник молока, споживають у 100 разів більше міді, ніж ті, яких годують незбираним молоком», — зауважує Лаудер.

Дослідники Манітобського університету також звертають увагу на те, що джерсейські породи сприйнятливіші до мідного токсикозу, ніж голштини.

Втім, телятам необхідна мідь. Лаудер зазначив, що вони народжуються з рівнем Cu, який у 12–15 разів вищий, ніж у їхніх матерів. Але до віку 8 тижнів —типового віку відлучення — цей запас вичерпується на 75%, якщо його не поповнювати.

«Приблизно в цей само час більшості телят роблять перший набір щеплень, тому слід переконатися у забезпеченні мікроелементами, аби вони могли реагувати на вакцини та зміцнювати імунітет», — радить Лаудер. — Кінцевий висновок: переконайтеся, що мікроелементи в заміннику молока та стартовому кормі забезпечують достатній, а не надлишковий, рівень міді».