Європа відмовляється від клітин в тваринництві

У першій декаді жовтня ціни закупівлі свиней забійних кондицій послаблювалися: якщо на початку місяця середня ціна кілограму свинини живою масою понизилася до 43,8 грн/кг, то на цьому тижні вона втратила ще 3,4%. Проте ринкова активність «натякає» на їх відновлення у другій половині листопада. Такі висновки озвучили аналітики Асоціації «Свинарі України».

Осінній «цінопад» цього тижня понизив котирування на свиней забійних кондицій на 1-2 грн/кг порівняно з попереднім тижнем. Тож більшість товарних партій цього тижня реалізували по 41-43,5 грн/кг. При цьому, виробники свинини констатували як тиск з боку м’ясопереробників на ціни закупівлі у ході попередніх торгів, так і непоодинокі запити на додаткові партії цього тижня. Окремі постачальники живця відзначили відновлення зацікавленості в співпраці з боку давніх контрагентів та готовність закупівельників бронювати товарні об’єми на наступний тиждень ще до початку активної фази торгів.

Представники м’ясопереробної галузі не були одностайними у своїх прогнозах щодо подальшої динаміки цін. Водночас, більшість з них не бачать передумов для подальшого зниження цін та відзначає, що реалізація свинини йде планово. Частина представників м’ясопереробної галузі вважає, що цього тижня ціни закупівлі досягли свого «дна», а початок заготівлі м’ясної сировини для виробництва ковбас та м’ясних делікатесів на зимові свята стане причиною реабілітації цін.

Враховуючи обмеженість пропозиції живця забійних кондицій, пожвавлення закупівельної активності та те, що значна частка м’ясопереробників не змогла задовольнити збільшену потребу в сировині цього тижня, більшість виробників свинини очікують, що ціна реалізації наступного тижня підвищиться до 44-45 грн/кг.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Останнім часом, через відновлення поголів’я свиней, попит китайських фермерів на сою та інші корми збільшився. Зростання пропозиції спричинило зниження тиску на ціни, утім попит також постійно зростає.

Загальнодержавне поголів’я племінних свиноматок в Китаї впродовж трьох місяців поспіль послідовно збільшувалося. Дещо зросло і загальне поголів’я. План уряду КНР передбачає, що країна має повністю оговтатись після спалахів африканської чуми свиней вже у 2021-му році.

На тлі початку відновлення галузі Китай та Сполучені Штати досягли згоди щодо тексту першого ступеня економічної та торговельної угоди. Підраховано, що імпорт сої в Китай в 2019-2020 рр. складе 87,68 млн тонн, тобто збільшиться на 5,07 млн ​​тонн або на 6,1% порівняно з попереднім періодом. З четвертого кварталу 2019-го року під впливом зростання цін на свиней та різних заходів щодо заохочення свинарства активно відновлювалися основні виробничі потужності. Продажі комбікормів в грудні зросли на 10%.

meat-inform.com

Під час Всеукраїнського молочного форуму-2020 віце-президентом АВМ Ганною Лавренюк було запропоновано конкретні кроки, які допоможуть вивести молочну галузь України з критичного становища.

Про це повідомляє інформаційний портал Агрополіт.

Зокрема, Ганна Лавренюк зазначила, що за підсумками січня-вересня 2020 року загальний вал виробництва молока в Україні зменшився на 3,8%, поголів’я ВРХ скоротилося на 6,3%, а на переробку надійшло на 7,1% менше молока. Каталізаторами цих процесів у 2020 році стали кліматичні аномалії та локдаун у зв’язку з Covid-2019.

Основними причинами неефективної комунікації між молочним бізнесом та урядом стали:

• Відсутність МінАПК та діалогу з ринком
• Держпідтримка на будівництво об’єктів не спрацювала
• У законі про обіг земель не враховано потреби тваринницьких ферм
• Зміни клімату призвели до засухи та втрати кормів
• Держава на Сovid-кризу не реагувала

Сегмент молочно-товарних ферм за умови інвестування з боку держави може бути прибутковим та розвиватися. Підтвердження цьому є різниця між зменшенням поголів’я ВРХ та збором молока на користь виробництва. Тому Асоціацією виробників молока було виділено 10 кроків для уряду до вирішення проблем тваринництва:

1. Створення сприятливого юридичного поля. Це внесення до ЗУ «Про обіг земель с/г призначення» інтересів тваринників, а також виконання євроінтеграційних вимог щодо якості та безпеки продукції та нетіньового ведення господарства.
2. Фінансова підтримка будівництва та облаштування ферм та ведення господарства.
3. Створення умов стабільності та прогнозованості. Оскільки термін повернення інвестицій у молочне скотарство складає 10 років, сектору важко працювати в обставинах, де правила гри змінюються кожного року, або навіть у ситуації зміни влади – тричі на рік.
4. Посилення державного приватного діалогу для напрацювання дієвої, ефективної прогнозованої національної програми розвитку молочного скотарства. У тісному діалозі має бути можливість постійно її коригувати, бути гнучкими для того, щоб відчувати ринок.
5. Національний протекціонізм. Це проведення антидемпінгових розслідувань, дзеркальних квот аби захистити місцевих виробників
6. Підвищення купівельної спроможності населення. На сьогодні за статистикою на харчі середньостатистичний українець витрачає 45%. При цьому біля 15% – на молочні продукти. Впродовж останніх 5 років виконується 50% від  фізіологічної норми споживання молока
7. Зниження ставки ПДВ на молочні продукти. Це традиційна практика для країн світу. Для прикладу, Білорусь має 10% ставки ПДВ на харчові продукти. Зниження податку в першу чергу на молочні продукти, але також на інші продукти харчування дозволить відчути перевагу споживачам якісних харчів.
8. Підвищення конкурентоздатності та протидія фальсифікації. Це посилення держконтролю та закупівлі тільки через державні зареєстровані підприємства, а не  ФОПи. Це скоротить постачання до державних їдалень, шкіл та дитсадків фальсифікату. Запровадження диференціації на молочні та імітаційні продукти, аби забезпечити прозоре розуміння споживачам, яку продукцію вони купують та зробити конкурентним ринкове середовище. 
9. Програма підтримки скотарства. Пропонується зберегти всі програми, задекларовані в Постанові уряду №107, як здешевлення генетичної ресурсів (спермо продукції) та здешевлення тваринницьких і зернових об’єктів для господарств, які мають тваринництво у своєму складі, здешевлення кредитів на будівництво та розвиток, дотації на корову (дотування на корову у 2019 році збільшило ВРХ на 33 тис. голів).
10. Здешевлення модернізації будівництва інноваційних переробних потужностей для кооперативних об’єктів.