ЄС: виробництво усіх видів м’яса, крім свинини скоротиться

10-лип-2020

Згідно з даними Європейської комісії, обсяги виробництва більшості видів м’яса, за винятком свинини, найближчим часом скорочуватимуться.

Короткостроковий огляд м’ясної галузі Євросоюзу демонструє, що виробництво птиці, яловичини та баранини поступово скорочуватиметься, тоді як виробництво м’яса свиней зросте на 0,5%, завдяки підвищеному попиту на свинини з боку азійських країн. Ситуацію також підтримають сприятливі ціни, відновлення споживчого попиту і хороші перспективи експорту (+10%), в основному до Китаю, а також нещодавні інвестиції в цю галузь. Єдиним фактором, що може обмежити виробництво є можливість поширення вірусу африканської чуми свиней у великих країнах-виробниках блоку, таких як Німеччина, Франція, Іспанія, Данія та Нідерланди.

Однак, якщо говорити про весь ринок ЄС, то зниження споживання свинини під час карантину все ж може вплинути на середні обсяги споживання цього виду м’яса у 2020-му році та скоротити показник до рівня, нижчого за 30 кг на душу населення.

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com

Більше новин
Чи є в України перспективи розширення ринку Азії?
22-січ-2021

Ринок Азії становить близько 40% від структури експорту України. Чи є перспективи його розширення?

Про це розповіла Владислава Магалецька, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів,  йдеться у матеріалі Економічної правди

ХХІ століття стане століттям Азії. Цю фразу часто можна почути на економічних форумах, присвячених інвестиціям та міжнародній торгівлі. Ріст споживання, розвиток інфраструктури та освіти, технологій та нових ніш — це все про Азію.

Водночас неможливо знайти на карті світу більш різноманітний регіон де держави настільки сильно відрізняються одна від одної. Тому єдиного підходу для роботи на зовнішніх ринках тут ніколи не було і не буде.

Україна не стоїть обабіч світових трендів. Вітчизняні експортери активно освоюють все нові і нові регіони, а державна зовнішня політика останні роки все більше приділяє уваги цьому континенту.

Наприклад експорт до Китаю за результатами 2020 року може більше, ніж у два рази перевищити український експорт до Росії.

Незважаючи на перспективність, закріпитися на ринках азійських держав дуже непросто. Це завдання під силу тільки у випадку злагодженої, спільної та кропіткої праці державних інституцій та приватного сектору.

За прогнозами, за результатами 2020 року доля постачання українських товарів на азійські ринки в загальному показнику експорту, буде становити близько 40%. За останніми даними української статистики, найважливіші регіони це:

Китай (14% від загального експорту);

Близький Схід (Gulf Cooperation Council — 3%, Туреччина — 5%, решта країн регіону — 3%, всього — 11%);

країни Південної Азії (5%, із значною домінантою Індії);

АСЕАН (4%, при цьому в регіоні виділяється Індонезія).

На ці чотири регіони приходиться близько 34% всього українського експорту. Основа його — продукція агропромислового комплексу.

Це не тільки зерно, але й олія, продукція тваринництва та інші харчові продукти. Саме в подальшому розвитку агроекспорту вбачається розвиток взаємної торгівлі.

Азія займає ключове місце в роботі Держпродспоживслужби щодо відкриття нових ринків для українських експортерів. Це дуже кропітка робота. Вона включає в себе визначення вимог до імпорту, проведення оцінки ризику, аудиту системи, узгодження двосторонніх документів, інспектування та навчання.

На сьогодні в фокусі нашої діяльності ринки 17 держав Азії. Їх умовно можна розбити на декілька груп:

По-перше, це Китай. Експорт української продукції до Піднебесної росте дуже високими темпами і за 10 місяців минулого року склав 88%!

На сьогодні ведеться робота щодо відкриття ринку КНР для 15 товарних позицій. Мова йде про продукцію галузі птахівництва, зернові, зернобобові та олійні; ягоди та фрукти; рибні продукти; корми та комбікорми; борошно; соєвий шрот.

Друга група — це надперспективний ринок країн АСЕАН. Держави регіону розвиваються вражаючими темпами і українським експортерам потрібно зайняти ніші для подальшого росту об'ємів експорту.

Зараз ми працюємо над відкриттям ринку Індонезії для українських експортерів м’яса птиці; Малайзії - для експортерів яєчних продуктів, молочної продукції та м’яса птиці; Сінгапуру — кормів; В'єтнаму — риби і рибопродуктів та яєць і яєчних продуктів.

Третя група — це країни Gulf Cooperation Council. Це більш традиційні для наших експортерів ринки, які Україна почала освоювати вже багато років тому.

Але й тут є поле для роботи. Так, наші зусилля зараз направлені на відкриття ринків: Катару — для українських експортерів худоби, меду та інкубаційних яєць; Кувейту — для постачання худоби, молочних продуктів та перероблених продуктів; ОАЕ — худоби.

Четверта група — це інші країни Близького Сходу. Проводиться робота по відкриттю ринку Туреччини та Йорданії для українських експортерів молочних продуктів, Іраку — продукції птахівництва, Ізраїлю — яєць та баранини.

П’ята група — це країни Південної Азії. У фокусі нашої діяльності: Індія та Шрі-Ланка, де ми домовляємося про відкриття ринку м’яса птиці, а також Пакистану, куди маємо намір постачати яйця.

Шоста група — це країни Далекого Сходу. Служба проводить роботу для встановлення можливостей для експорту молочних продуктів в Японію та продукції птахівництва і молочної галузей в Південну Корею.

Зайти на азійські ринки дуже нелегко, адже конкуренція на них висока. По цій же причині їх також і легко втратити, якщо легковажити питанням домовленостей щодо вимог до продукції.

На жаль, останнім часом Службі іноді доводиться «гасити полум’я» в міждержавній торгівлі через нехтування такими вимогами з боку експортерів.

Переконана, що здоровий глузд все ж таки переможе і Україна зможе закріпитися на дуже перспективних азійських ринках.

Адже з кожним роком економіка країн Азії буде рости не тільки кількісно, але й якісно. Сьогодні на велетенських просторах від Калімантану до Тянь-Шанських гір формується новий клас споживачів.

І Україна не має права втратити шанс на отримання своєї долі на цих перспективних ринках. Потрібно пристосовуватися до місцевих спільнот, підганяти відповідні стандарти, застосовувати нові рішення.

Наприклад, вкрай цікавим є сегмент халяльної (кошерної) продукції. Причому збільшення її поставок із України може відбуватися не в традиційний для нас регіон Близького Сходу, а в АСЕАН, перш за все, в Індонезію.

Також потрібно пам’ятати, що міжнародна торгівля — це тільки один із перших кроків співробітництва. Україна та держави різних регіонів Азії мають величезний потенціал для інвестицій та поглиблення відносин у дуже багатьох сферах.

Тож якщо в світі ХХІ століття може стати століттям Азії, то для України воно повинно пройти під знаком освоєння найперспективніших азійських ринків на планеті.

Детальніше
Прогноз: Змін закупівельних ціни на свинину поки не очікується
10-вер-2021

Відносна сталість цін закупівлі свинина спостерігається упродовж останніх чотирьох тижнів. Оператори ринку не бачать передумов для зміни цін у середині вересня, тож котирування залишатимуться на рівні 48-49 грн/кг.

Такий прогноз зробили аналітики Асоціації свинарів України.

«За підсумками щотижневого моніторингу закупівельних цін на живець свиней забійних кондицій, більшість операторів не переглядали цін реалізації живця. Так, вітчизняні свиногосподарства констатують, що за останні чотири тижні спостерігалися мінімальні коливання цін на живець свиней. При цьому, завершення спекотного сезону ще не вплинуло на тижневі обсяги пропозиції свинини, а попит на товарні партії залишається сталим», — пояснили в АСУ.

Представники м«ясопереробної галузі також не очікують змін закупівельних цін наступного тижня: за їх свідченнями, реалізація свинини йде планово, а попит та пропозиція на ринку живця відносно збалансовані.

«Про ціновий «штиль» у найближчій перспективі також свідчить готовність закупівельників розпочати активну фазу торгів раніше ніж зазвичай: так, вже у четвер частина товарних партій на наступний тиждень була «розписана» за цінами 36-го тижня», — констатують експерти.

AgroPortal.ua

Детальніше
Кількість фермерських господарств в Україні продовжує зростати
13-жовт-2020

Станом на 1 жовтня 2020 року в Україні було зареєстровано 47,603 тис. фермерських господарств (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя).

Про це свідчать дані Державної служби статистики, пише AgroTimes

Це на 178 одиниць більше, ніж на 1 липня цього року і на 1031 більше, ніж роком раніше.

Крім того, станом на 1 жовтня в Україні було зареєстровано 1003 сільськогосподарських виробничих кооперативи, що на 4 одиниці менше, ніж на аналогічну дату минулого року, та 1279 обслуговуючих — на 19 більше, ніж торік.

Нагадаємо, після зменшення кількості фермерських господарств із 49,115 тис. у 2014 році до 43,319 тис. у 2015-му, що було спричинено окупацією деяких територій України, кожного наступного року їх кількість зростала: у 2016-му — до 43,897 тис., у 2017-му — до 44,583 тис., у 2018-му — до 45,280 тис.

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі в 2019-му році
10-січ-2020

У 2019-му році країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 13 921 вогнище особливо небезпечних хвороб тварин.

Вогнища африканської чуми свиней в минулому році реєстрували в 26 країнах світу: в Бельгії (501), Болгарії (219), Угорщині (1555), Латвії (361), Молдові (38), Польщі (2179), Румунії (2313), Сербії (18), Словаччині (23), Україні (53), а також в Китайській Народній Республіці (61), Східному Тиморі (100), В'єтнамі (2618), Гонконзі (3), Індонезії (392), Камбоджі (11), КНДР (1), Лаосі (141), Монголії (11), М'янмі (4), Південній Кореї (65) на Філіппінах (40), в Кот-д'Івуарі (3), Зімбабве (8), Кенії (4) і ПАР (20). Класичну чуму свиней реєстрували в Бразилії (30) і Японії (1510).

Високопатогенний грип птахів відзначали в Болгарії (6), Бутані (1), В'єтнамі (6), Данії (1), Єгипті (1), Ізраїлі (1), Індії (12), Іраку (1), Ірані (8), Камбоджі (1), Китаї (4), Кувейті (1), Мексиці (33), Намібії (5), Непалі (15), Нігерії (8), Пакистані (2), Тайвані (92) і в ПАР (10 ). Вогнища низькопатогенного грипу птахів відзначали у Великобританії (1), Данії (3), Домініканській Республіці (27), США (1), Тайвані (7), Франції (1), Чилі (4) і ПАР (1). Фіксували спалахи хвороби Ньюкасла в Болгарії (1), Гондурасі (1), Домініканській Республіці (4), Ізраїлі (14), Казахстані (1), Камбоджі (2), Мексиці (32), Румунії (1) і США (17) .

У 2019-му році офіційно зареєстрували 5 вогнищ ящуру в Китайській Народній Республіці, 3 вогнища в Південній Кореї, 21 осередок в М'янмі. Спалахи ящуру також реєстрували в Алжирі (171), Гвінеї-Біссау (6), Замбії (20), Зімбабве (53), Ізраїлі (5), Лівії (9), Малаві (3), Марокко (46), Мозамбіку (1 ), Намібії (7), Уганді (1), Тунісі (7), ПАР (19), Пакистані (3), Палестині (1) і на Коморських островах (1).

Про спалахи віспи овець і кіз повідомила ветеринарна служба Казахстану (2). Заразний вузликовий дерматит відзначили в Бангладеш (2), Ізраїлі (20), Палестині (1), Сирії (1), Китайській Народній Республіці (1) і в Індії (3). Чуму дрібних жуйних тварин офіційно підтвердили в Алжирі (79), Ізраїлі (7) і Лівії (1). Спалахи блютангу виявили в наступних країнах: Алжир (4), Бельгія (12), Німеччина (56), Греція (25), Кіпр (2), Швейцарія (53).

Африканську чуму коней виявили в Камеруні (2), Свазіленді (5) і Республіці Чад (2).

Вогнища губкообразной енцефалопатії ВРХ зареєстрували на території Бразилії (1), Іспанії (2) і Польщі (1). Осередок контагіозної плевропневмонії ВРХ зафіксували в Намібії (1). Лихоманку долини Ріфт за минулий період реєстрували в Кенії (2) і Судані (2).

Про осередки сказу повідомили ветеринарні служби Вірменії (2), Бангладеш (1), Лівану (4), Малайзії (217), М'янми (1) і Сеути (1).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в світі також зареєстрували випадки захворювання тварин на артрит/енцефаліт кіз, хворобу Ауєскі, хворобу Гамборо, близькосхідний респіраторний синдром, бруцельоз, вірусний артеріїт коней, вірусний гепатит качок, геморагічну хворобою кроликів, герпесвірусну інфекцію коней, на грип коней, західний енцефаломієліт коней, інфекційну анемію коней, контагіозний метрит коней, лейшманіоз, лихоманку Західного Нілу, Меди-Висна, міаз Старого Світу, мікоплазмоз, пироплазмоз коней, пуллороз птахів, репродуктивно-респіраторний синдром свиней, сап коней, на сибірку, скрепі, тиф птахів і туберкульоз великої рогатої худоби.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок