Експорт молочних продуктів з ЄС зростає

Якщо в 2017 році Україна експортувала 270 тис. тонн м'яса птиці, то в поточному році обсяг зовнішніх поставок може досягти рекордних 290 тис. тонн. Такими прогнозами поділився генеральний директор Союзу птахівників України Сергій Карпенко - передає Інфоіндустрія.

У 2017 році спостерігається зростання промислового виробництва м'яса бройлерів на 3,3% або на 30 тис. тонн., А за 7 місяців 2018 виробництво в с / г підприємствах зросла на 5,6%.

Було експортовано рекордну кількість м'яса птиці в 2017 році: 270 тис. тонн. У 2018 році цей показник досягне позначки в 290 тис.тонн. Поряд зі збільшенням експорту спостерігається тенденція до збільшення імпорту в Україну м'яса птиці. У минулому році імпортовано 116 тис. тонн, а в поточному очікується на рівні 130 тис. тонн, - спрогнозував Карпенко.

Протягом 2017 року ЄС було експортовано 66,7 тис. тонн м'яса птиці і м'ясних продуктів. Україна посідає третє місце серед усіх країн, що експортують до країн Європейського Союзу.

Споживання яєць в 2017 році становило 247 штук на людину. У 2018 році прогнозується збільшення споживання яєць до 254 штук на людину».

Джерело - All Retail

Попри те, що у січні імпорт свинини в Україну досяг 1,63 тис. тонн, а це на 64,6% більше за показники січня 2020 року та на 45,4% більше, ніж у грудні, в Асоціації «Свинарі України» (АСУ) зазначають, що ці цифри не є критичними. Загальний обсяг імпортованої свинини в структурі українського ринку наразі не перевищує 5-6%.

Варто зазначити, що січневі обсяги закордонних закупівель вдвічі менші за середньомісячні обсяги імпорту свинини у травні-листопаді минулого року, коли на внутрішній ринок надходило 2,6-4,6 тис. тонн щомісяця.

«Більше того, показник імпорту у січні 2021-го на 33% менший, ніж у 2019-му році. А значить, цьогорічна ситуація не є екстраординарною… З іншого боку, по мірі наближення внутрішніх цін на свинину до так званої «бар’єрної позначки» ― ціни, за якої завезення охолоджених свинячих півтуш з ЄС стає економічно обґрунтованим, лояльність до вітчизняного виробника може відійти на другий план. Так, вже за першу декаду лютого до України надійшло 622 тонн з країн ЄС, що наближається до середніх темпів імпорту в лютому 2019-го», – зазначають в АСУ.

Meat-Inform

Дослідження, замовлене Національною радою птахівництва США та проведене IRI в липні минулого року, показало, що, хоча майбутнє курятини виглядає більш перспективно, ніж ситуація з іншими видами м’яса, компанії та роздрібні торговці повинні продовжувати змінюватися, щоб задовольнити сучасних покупців.

З 1960 року середньорічне споживання курятини на душу населення в США зросло більш ніж утричі до 94 фунтів (42 кг), тут птиця має перевагу над свининою та іншими видами м’яса. Під час дослідження IRI, було встановлено, що курка більш популярна серед споживачів, ніж яловичина, свинина та риба з точки зору її смаку, користі для здоров’я, універсальності та зручності в приготуванні. Утім з точки зору сталого розвитку м’ясо птиці програє лише рослинній їжі.

На даний момент статистика не підтверджує жодних масштабних змін у секторі птахівництва. Найближчим часом споживання птиці зростатиме і навіть у 2050 році цей сегмент залишатиметься успішним. Утім експерти зазначають, що за 30 років суттєво зміниться система виробництва птиці. Вже не буде великих птахофабрик. З міркувань добробуту тварин та підвищення якості м’яса, курей будуть вирощувати на багатьох окремих фермах, а перероблятимуть на централізованих бійнях.

Meat-Inform

У п'ятницю, 20 вересня 2019 року уряд оприлюднив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». Текст документу був опублікований на офіційному ресурсі Міністерства розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України.

Мета законопроекту — створити відповідне підгрунтя для запровадження вільного ринку землі с.-г. призначення в Україні.

Як вказано у пояснювальній записці:

«Проект Закону розроблений з метою формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, забезпечення конституційних прав громадян України на вільне розпорядження своєю власністю, створення прозорих умов для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами та юридичними особами України».

Як стало зрозуміло з тексту документу, вже з 1 жовтня 2020 року скасовується заборона на відчуження земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності.

Основні тези законопроекту:

визначається суб'єктний склад осіб, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення: громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року;

встановлюється мінімальна стартова ціна продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на земельних торгах на рівні не нижче нормативної грошової оцінки;

встановлюється обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи, та пов’язаних з нею осіб. Обмеження не допускають набуття у власність більше 15% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України;

забезпечується переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки;

передбачається обов’язок державного реєстратора вносити інформацію про ціну (вартість) речових прав, в тому числі прав користування, до Реєстру речових прав;

забезпечується право громадян на викуп земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, які їм належать на праві постійного користування та праві довічного успадкованого володіння. Можливо викупити із розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок;

Закон України «Про санкції» доповнюється новим видом санкцій «заборона на набуття у власність земельних ділянок». Такі санкції вводяться рішенням Президента України за поданням Ради національної безпеки та оборони України та затверджуються постановою Верховної Ради України. Під санкції можуть підпадати іноземні держави, невизначене коло осіб певної діяльності (секторальні санкції) та окремі юридичні і фізичні особи.

agropolit.com