Депутати Верховної Ради розглянуть 2 аграрні законопроекти цього тижня

Приєднання української молочної галузі до європейської сім‘ї виробників молока і молочних продуктів сприятиме укріпленню як молочного ринку ЄС, так і нашого ринку.

Таку думку висловив виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур в інтерв’ю «Інфагро».

Він додав, що такий крок також дасть можливість знизити ціни на продукцію для європейських і українських споживачів, збільшить стійкість європейської молочної галузі та дасть можливість піднятися на новий рівень багатьом нашим підприємствам. І робити перші кроки до зближення потрібно вже зараз.

Експерт зауважив, що за даними Європейської молочної асоціації, в ЄС ціни на сире молоко наближаються до рекордних і при цьому не відбувається збільшення пропозиції. 

«Це нове явище, яке свідчить про те, що навіть нинішні високі ціни на сире молоко ледве перекривають виробничі витрати, які постійно зростають... Угоди між торговельними мережами і постачальниками молочної продукції передбачають набагато нижчі ціни, ніж того вимагають молочні заводи… Можу сказати, що в Україні переробники молока, крім суто внутрішніх, стикаються з тими ж проблемами — зростанням закупівельних цін на молоко, збільшенням виробничих витрат і складними неврегульованими відносинами заводів—постачальників з торговельними мережами», — пояснив Дідур. 

Він уточнив, що молочна галузь України, будуючи свої відносини з європейськими колегами, хотіла б знайти форми співпраці win-win. Перш за все, треба враховувати, що найважливішою проблемою української молочної галузі є недостатня кількість якісного молока-сировини, через що українські переробні заводи, як правило, працюють недовантаженими. 

«І тут, я вважаю, потрібно подумати про створення прийнятних для європейських фермерів можливостей працювати тут, в Україні, сприяючи поширенню сучасних технологій та розвитку виробництва товарного молока. Причому мова йде про великі ферми, які в ЄС мало хто може собі дозволити», — пояснив експерт.

У свою чергу, українська молокопереробна галузь, за словами Дідура, хотіла б отримати допомогу в технологічному переоснащенні деяких підприємств для того, щоб вся українська продукція відповідала прийнятим в ЄС нормам якості та безпечності. Адже виробники зацікавлені саме в експорті продукції з доданою вартістю. 

«Ми повинні відходити від практики експорту біржових товарів якості «для країн СНД». Потрібно орієнтуватися на виробництво продукції високої якості, в тому числі продуктів глибокої переробки, яка влаштовувала б найвибагливіших споживачів у різних країнах світу», — пояснив експерт. 

Витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-травні 2021 року зросли на 33,6% в порівнянні з аналогічним показником 2020 року. Про це повідомляє Agravery з посиланням на дані Державної служби статистики.

У звітному періоді сукупні витрати на виробництво продукції зросли на:

29,7% — рослинницької продукції;

42,4% — тваринницької продукції.

Зазначимо, що індекс цін на матеріально-технічні ресурси промислового виробництва, що використовуються в сільському господарстві, за січень-травень зріс порівняно з показником минулого року на 32,4%. Слід додати, що у травні витрати на виробництво агропродукції скоротилися на 0,6% в порівнянні з показником квітня.

Твердження, що африканська чума свиней (АЧС) ― головна причина зниження поголів’я свиней в Україні, є міфом.

Про це повідомив аналітик сільськогосподарських ринків та національний консультант ФАО Андрій Панкратов на своїй сторінці у Facebook.

«Неточність, недомовленість, двозначність в подачі інформації часто призводять до невірного її тлумачення і укорінення міфів в уяві людей. Останнім часом доводиться спостерігати за розповсюдженням декількох міфів щодо м’ясного ринку України», ― зазначив Панкратов.

«Міф: головною причиною зниження поголів’я свиней в Україні є африканська чума свиней (АЧС). Негативний вплив цієї хвороби на поголів’я дійсно є, але він не такий, як інколи доводиться чути з різних аграрних або навколоаграрних медіа і зовсім не такий, як уявили собі багато читачів цих медіа. По-перше, вплив "фактору АЧС" не був прямим. По-друге, цей вплив не був єдиним і навіть найбільшим по силі», ― наголосив експерт.

За його словами, всього з 2014 року, коли почалось активне розповсюдження хвороби, загинуло чи було знищено внаслідок АЧС близько 130 тис. свиней ― менше 2% середньорічного поголів'я.

В той же час, щорічні втрати поголів’я від всіх причин складають 700-900 тис. голів (дані з балансу руху поголів’я, який публікувало Держстатистики).

«Протягом кожного року внаслідок тільки сезонності поголів’я змінюється на 300-500 тис. голів. Ну і всього за ці три роки загальне скорочення поголів’я склало 1,1 млн голів. Тобто, очевидно, що АЧС напряму забрала тільки малу частину цієї кількості», ― зауважив Панкратов.

«Так, побоювання втратити все через АЧС призводило в деяких випадках до закриття бізнесу і прискореного збуту поголів’я на забій (непрямий вплив, ми називаємо це "психологічний забій"), але це явище не було і не є всеохоплюючим, крім того, воно розтягнуте у часі по мірі просування хвороби країною з півночі на південь. Виходили з бізнесу, як правило, ті виробники для яких свинарство не було профільним бізнесом, або ті, хто був у важкому економічному становищі і не бачив можливості збільшення інвестицій в опір хворобі. За нашими оцінками, такий "психологічний забій" дорівнював 1-2% поголів’я в тих регіонах, де виявлялись перші випадки АЧС, що і дозволяло вважати цей забій пов’язаним з АЧС», ― повідомив експерт.

Насправді ж, за його словами, АЧС була не єдиною причиною забою навіть в цих випадках.

«Найбільш серйозною причиною був суто економічний чинник ― низька прибутковість вирощування свиней. Співвідношення цін реалізації тварин на забій і їх собівартості досягло найнижчих рівнів в 2016 році і було дійсно надважким випробуванням для галузі. Така ситуація, в свою чергу, була пов’язана з багатьма факторами які зійшлися разом: девальвацією гривні, втратою російського ринку збуту свинини, зниженням купівельної спроможності українського споживача, зменшенням держпідтримки, низькими цінами на світовому ринку тощо», ― зазначив Панкратов.

«Для оцінки динаміки прибутковості в свинарстві ми розраховуємо так званий умовний індекс прибутковості, який є співвідношенням цін на живець свиней і вартості кормового міксу, як головної складової собівартості. Цей індекс показував зменшення прибутковості в 2016 на 32% у порівнянні з 2014 роком і це дуже суттєво», ― наголосив він.

«Отже, тепер, коли ви будете чути, що АЧС вбила українське свинарство, ви будете розуміти, що це не все правда і не вся правда, а щоб побачити справжній стан справ в галузі краще подивитесь на індекс прибутковості. До речі, індекс прибутковості за сім місяців цього року вже на 26% перевищив відповідний показник минулого року, знаменуючи початок покращення економічної ситуації в свинарському бізнесі. Будемо сподіватись, що вслід за цим піде вгору і поголів’я. Незважаючи на АЧС», ― підсумував експерт.

agravery

Експорт соєвого шроту з України у вересні-червні 2020/21 МР склав 436,2 тис. т, що на 30% за аналогічний показник минулого року.

Про це йдеться в повідомленні «УкрАгроКонсалт».

Як зазначається, останні два місяці експорт тримається на високому рівні за рахунок стабільно високих закупівель з боку ключових імпортерів - Білорусі та Польщі.

«Експортний потенціал 2020/21 МР збільшений до 470 тис. т (-31% до 2019/20 МР)», - відзначають експерти.

Ключовими імпортерами залишаються країни ЄС з часткою ринку 38% і Білорусь - 34%.

Уточнюється, що вперше в 2020/21 МР соєвий шрот експортований в Данію.

Зростання обсягів експорту відзначався в напрямку таких ринків як Німеччина (+ 452%), Молдова (+ 84%) і Грузія (+ 33%).

Зниження темпів експорту зареєстровано в Туреччину (-90%), Угорщину (-57%) і Польщі (-17%).