Дефіцит сировини: надходження молока на переробку скорочується

Земельна реформа – це питання, яке роками чекає свого вирішення. Позиція Мінагрополітики досить послідовна — усі рішення мають бути зваженими та поетапними, адже реформа земельних відносин матиме суттєвий вплив на економіку України. Про це зазначила в. о. Міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева під час Всеукраїнського земельного форуму, ініціатором та організатором якого стала Всеукраїнська Аграрна Рада.

«Існує кілька основних концепцій запуску ринку землі в Україні. Концепція, якої дотримується Уряд, залишається незмінною, основними її пунктами є те, що сільськогосподарську землю зможуть придбати виключно громадяни України. Також передбачено встановлення граничних розмірів земель сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи, та обмеження площі максимальної оренди в межах адміністративних одиниць», — наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, ліміт площі земель у власності дискутується, однак орієнтир — 100-200 га на особу; ліміт максимальної площі земель в оренді — не більше 35% площі сільськогосподарських угідь на території району та/або об’єднаної територіальної громади, якщо площа такої громади дорівнює або перебільшує середню площу району.

Крім того, вводяться антиспекулятивні механізми. Стягнення державного мита у розмірі 50% від грошової оцінки земельної ділянки у випадку перепродажу земельної ділянки протягом перших трьох років.

В. о. Міністра додала, що для забезпечення участі малих сільгосптоваровиробників у реалізації земельної реформи створюється Державна фінансово-кредитна агенція, яка надаватиме часткове гарантування кредитів певній цільовій групі для купівлі земельних ділянок. Таким чином, буде вирівняний дисбаланс, що утворився у доступі до дешевих кредитних ресурсів, між фермерами та агрохолдингами.

Метою програми часткового гарантування кредитів є заміна або підкріплення застави, яку може надати позичальник для отримання кредиту, зменшення банківських ризиків, пов’язаних із наданням позик цільовій групі позичальників, та створення стимулів для банків щодо надання послуг малим господарствам.

Ольга Трофімцева звернула увагу присутніх, що зазначені питання є предметом дискусії між представниками влади та агровиробниками.

Довідково:

Мораторій має негативні наслідки як для економіки країни, так і для сільського розвитку. Зокрема, мораторій не дає змоги вільному функціонуванню іпотеки земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Внаслідок цього унеможливлюється довгострокове кредитування сільського господарства, перехід його на інноваційну модель розвитку, залучення інвестицій в аграрний сектор економіки.

PigUA.info за матеріалами new.minagro.gov.ua

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька з робочим візитом знаходиться в Грузії в складі української делегації. Метою візиту є просування експорту української продукції. 

Про це йдеться на сайті Держпродпотребслужби. 

«Візит обіцяє бути дуже насиченим. Плануємо активно працювати над розширенням двосторонніх торговельних взаємовідносин та посиленням співпраці. Зокрема, в центрі моєї уваги в ході візиту — переговори щодо збільшення українського експорту м’яса та продуктів тваринництва до Грузії», — розповіла Владислава Магалецька.

Зазначимо, що Україна та Грузія мають сталі партнерські відносини. За даними Держстату України, у 2020 році обсяги торгівлі товарами та послугами між країнами становили 570,9 млн. дол. США. У січні-березні 2021 року обсяги торгівлі товарами та послугами становили 147,9 млн. дол. США, збільшившись у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 4,1%. Тобто, після падіння обсягів торгівлі, викликаного пандемією COVID-19, сьогодні знову спостерігається зростання.

Серед продуктів харчування в структурі експорту до Грузії у січні-квітні 2021 року домінували молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед, готові продукти із зерна. Крім того, відбулося зростання експорту жирів та олії тваринного та рослинного походження, а також какао і продуктів з нього.

Глобальна ситуація на ринку молока залишається в зоні невизначеності. Більшість галузей економіки перебувають в аналогічному стані. Це відбувається у зв’язку з світовою рецесією та новим витком пандемії коронавірусу.

Такими є підсумки вебінару IFCN, який відбувся 04.11.20.

Посилюють смуток невизначеності і американські вибори президента, на фоні яких завмерли світові ринки в очікуванні нових трендів. Проте, молочний світ продовжує демонструвати відносну стабільність, хоча терміни та ступені відновлення цін на ринках за прогнозами різних світових аналітичних агенцій відрізняються.

Наразі діапазон котирувань на молоко в світі встановлений в межах 34−38 дол./100 кг. Індикатор середньої світової ціни IFCN у жовтні складає 35,2 дол./100 кг.

Прогнози на наступні 12 місяців:

Рабобанк корегував свої прогнози у бік зниження з діапазонами 30−32 дол/100 кг насамперед через стагнацію попиту у Європі,

Стоун Х залишив на попередніх рівнях ― 35 дол/100 кг,

Фонтерра підвищила коридор цін до 32−37 дол./100 кг передусім через відновлення попиту у тихоокенському регіоні та можливих несприятливих погодних умов через ефект La Niña.

Майбутнє ринків визначатиметься з боку імпортного попиту та умов світового виробництва молока у основних експортерів, який у січні-вересні склав +1,3%, що чинить додатковий тиск на світові ціни в умовах пандеміЇ.

Аналітичний відділ АВМ за результатами вебінару IFCN від 04.11.20

Станом на 27 листопада з початку 2020/21 з України експортовано 21 млн т зернових культур, що на 2,6 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого МР.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 11,8 млн т; ячменю — 3,7 млн т; жита — 1,7 млн т; кукурудзи — 5,1 млн т. З України також було експортовано борошна пшеничного та інших культур — 68,8 тис. то, що на 81,9 тис. т менше, ніж за відповідний період минулого МР.

agravery.com