Cтартап навчився визначати стать майбутніх курчат на стадії яйця

Позитивні тенденції молочного ринку в першому півріччі 2018 р ускладнилися торговими війнами в червні, пишуть аналітики Центру вивчення молочного ринку в оперативному звіті.

За оцінками Національної Федерації виробників молока США в першому півріччі 2018 року молочний експорт США бив рекорди: в квітні 2018 року експорт молочної продукції в сухій речовині склав 18,8% виробництва молока в США і показав зростання +32% в порівнянні з квітнем 2017 року.

Ціни на молочному ринку пішли вгору. У перші місяці 2018 року світові ціни на ключові біржові молочні продукти суттєво зросли в порівнянні з 2015−2016 рр. Хоча є підстави вважати, що введення торгових тарифів США може негативно позначитися на цінах у другій половині 2018 року.

За прогнозами Міжнародного валютного фонду економічне зростання досягне 3,9% в 2018 і 2019 році, в 2017 році показник дорівнював 3,8%, найвищий показник з 2011 року. Це повинно підтримати зростання споживання і торгівлі на молочному ринку. Однак всі ці позитивні тенденції були характерні для першої половини року, після введення торгових мит ситуація на молочному ринку дещо ускладнилася.

У червні 2018 року США оголосили про введення торгових мит на товари з Китаю, Мексики, Канади і ЄС. У відповідь Мексика підняла торгові мита на американські сири до 25%. Відповідно з Північноамериканською угодою про вільну торгівлю (NAFTA) американські сири поставлялися в Мексику безмитно, нагадують аналітики. Мексика була ринком номер один для США з експорту сирів, обсяг продажів в 2017 році склав близько $391 млн або 75% всього мексиканського імпорту сирів.

Крім того, Китай оголосив про введення мит щодо певного списку товарів, включаючи 25% мито на більшу частину американських молочних продуктів. Китайський ринок також важливий для США, в 2017 році США продали молочної продукції в Китай на $577 млн, на 49% більше, ніж в 2016 році. Однак поточна торгова війна ставить під питання перспективи подальшого завоювання китайського ринку.

Канада ввела 10% мито відносно американських йогуртів.

60 американських компаній і організацій, що представляють фермерів і виробників сирів в США, під керівництвом USDEC (Американської Ради з експорту молочної продукції) направили лист Президенту США Дональду Трампу з проханням піти на переговори з Мексикою до підписання оновленої угоди NAFTA. У той же час американські фермери підтримують наполегливість Трампа у відкритті канадського ринку для американської молочної продукції.

dairynews

Молочна галузь України у 2022 році показує неймовірні результати своєї роботи на зовнішніх ринках: маючи величезні проблеми з логістикою за вісім місяців експорт молочної продукції досяг минулорічного рівня та становить 59,4 тис. тонн.

Про це повідомляє УКАБ, пише agronews.ua.

За серпень місяць торгівля молочною продукцією за кордон становила 12,7 тис. тонн, що в 2 рази більше, ніж в 2021 році. Цей місячний показник об'єму торгівлі — є найбільшим за весь 2022 рік.

За словами Максима Гопки, аналітика УКАБ, в літній період часу торгівля вітчизняними молочними продуктами стрімко активізувалась: сумарно за червень-серпень було експортовано 31,5 тис. тонн, що становить 52% фактичного експорту за перші вісім місяців 2022 року, а також на 40% більше, ніж в аналогічний період минулого року.

В серпні Україною було експортовано:

• Молоко та вершки не згущені — 3 578 тонн,(в 3 рази більше, ніж в червні);
• Молоко та вершки згущені — 3 263 тонн,(в 2 рази більше);
• Маслянка — 273 тонн,(на 50% менше);
• Молочна сироватка — 2 525 тонн,(на 72% більше);
• Масло вершкове — 2 136 тонн,(в 3,5 рази більше);
• Сири всіх видів — 1 008 тонн,(на 62% більше).

Найбільшими імпортерами української продукції є: Молдова — 4,4 тис. тонн, Польща — 2,4 тис. тонн, Китай — 900 тонн.

Водночас, імпорт молокопродуктів поступово скорочується. За 8 місяців було імпортовано 42,3 тис. тон, що на 37% менше, ніж торік. За серпень ввезено в Україну 5 тис. тонн молочних продуктів, найбільше за об'ємами поставок — сирів всіх видів (3,1 тис. тонн).

«За січень-серпень сальдо зовнішньої торгівлі є пасивним і становить -2,3 $ млн. Якщо у вересні темпи експорту залишаться такими ж як і в серпні, то сальдо зовнішньої торгівлі може бути вже активним і загальна торгівля буде більш позитивною для роботи галузі», — прогнозує експерт.

Сьогодні наше суспільство дійшло-таки до усвідомлення того, що бути здоровим і правильно харчуватися - безальтернативна тенденція здорового соціуму. «Ми є те, що ми їмо» - відоме твердження, яке є для нас, редакції, постійним лейтмотивом, основним ідейним тоном тематики нашого журналу в тому сенсі, що якість продуктів харчування тваринного походження безпосередньо залежить від того, чим годують тварин і птицю.

Якісний корм - якісний продукт - якісне життя людини.

Блок «Кормовиробництво» в цьому номері стоїть першим. Він включає ряд цікавих матеріалів стосовно сучасних технологій комбікормової галузі, які постійно удосконалюються і повинні доноситися до нашого читача і вивчатися, щоб у фахівців завжди був вибір - що використовувати на своєму підприємстві для вигоди і успіху.

Актуальне питання нашого часу: Без кормових антибіотиків обійтися можна? Так. Міжнародна Програма «Без кормових антибіотиків» німецької компанії DOSTOFARM і української компанії «Фід Формула» підтримує тваринницькі і птахівницькі підприємства в питаннях високоефективного і безпечного вирощування і відгодівлі тварин і птахів без застосування антибіотиків. Це можливо завдяки тому, що DOSTOFARM виробляє унікальне масло орегано, що володіє особливими терапевтичними властивостями, які дозволяють виключити застосування антибіотиків. Цей якісний продукт вже 20 років «крокує» по планеті і тепер доступний українським виробникам тваринницької продукції.

Журнал дуже насичений важливою інформацією для вас:

• Лікування чи профілактика: що краще?
• Час звернути увагу на здоров’я кишечника тварин
• Использование мультибиотика BIOLEX®-MB 40 при производстве товарного яйца (2 серия испытаний)
• Без кормовых антибиотиков
• Правильне зберігання зерна допоможе зберегти ваш урожай
• Історія Buschhoff: все починається з цілі
• Раціональна годівля курей-несучок
• Розробка технології використання некондиційних яєць в годівлі с.-г. птиці
• Выращивание ремонтного молодняка яичных кур
• Инфекционная дизентерия и кишечный спирохетоз свиней: современное представление и аспекты лабораторной диагностики (BIOSAFETY)
• Клиническая диагностика стада свиней
• Комплекс болезней дыхательной системы cвиней
• Кормление поросят на откорме в условиях фермерских хозяйств и частных подворий
• Годівля ВРХ в умовах теплового стресу
• Оптимальний раціон для сухостійних корів
• Питательная ценность яблочного, грушевого, виноградного, цитрусового жмыха в кормлении коров
• Автоматизовані системи випоювання телят

Корисного читання!

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

Більшість економічно розвинених країн приділяють значну увагу стратегії розвитку та підтримки сільського господарства. Це важливий документ, який на декілька років або навіть десятиліть визначає взаємовідносини держави та сектору АПК, мотивує бізнес інвестувати та заохочує збільшувати продуктивність. В Україні такої стратегії немає, із року в рік змінюються державні програми, напрямки, пріоритети та бюджети, що неминуче призводить до хаосу та нерозуміння політики держави. Чергова спроба хоча б обговорити окремі її напрямки запланована на наступний тиждень, 11 лютого, у межах засідання аграрного комітету ВРУ. Про це у коментарі УНН розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

"Буде слухатися питання державної підтримки аграрної галузі, її дотування і оподаткування. Я буду серед виступаючих, оскільки я писав доповідну на Прем'єр-міністра (Олексія Гончарука - ред.) з цього приводу.

Ми не можемо так жити, один рік маючи 6 млрд грн держпідтримки, інший - 4 млрд грн, чи взагалі 1,5 млрд грн, як пропонували”, - зазначив Козаченко.

У відповідь на його лист Гончарук доручив міністру розвитку економіки Тимофію Милованову створити робочу групу в Кабміні, куди включити зокрема представників профільних асоціацій.

Проблем в АПК багато, каже Козаченко. Перш за все це невизначеність і відсутність стабільності у державній політиці.

"Ми лягаємо спати і не знаємо, які зміни у законодавстві, радикальні, будуть прийняті вночі. А державна підтримка має бути сталою, як у ЄС. Там, відповідно до стратегії, яка затверджується на 7 років вперед, кожен аграрій знає, на яку підтримку він може розраховувати, які податки він буде сплачувати, і чи може він у цих умовах створювати конкурентоспроможне виробництво чи ні", - пояснює Козаченко.

Стратегія розвитку та підтримки українського АПК повинна чітко окреслювати модель заохочення вітчизняного агровиробника, вважає експерт.

"Ми маємо чітко визначитися із системою оподаткування і державної підтримки великих, середніх і малих товаровиробників. Ми маємо зрозуміти, яким реально повинен бути річний розмір фінпідтримки галузі АПК. Бо пропоновані на цей рік 4 млрд грн - це дуже мало. Це у 117 разів менше, ніж у ЄС, у перерахунку на 1 гектар держпідтримки", - пояснює Козаченко.

Вітчизняним товаровиробникам складно працювати не лише в Україні, а й на зовнішніх ринках, зазначає експерт. Причина в упередженому ставленні та нерівних умовах для України. Як наслідок, польська свинина в Україні дешевша за українську.

"Ми не субсидуємо поставки продукту за кордон, тому що підписали відповідну угоду із Міжнародною торговельною організацією (WTO). І норми документу, які забороняють нам субсидувати експорт, є незмінними.

Разом з тим, деякі країни ЄС, наприклад, Польща, підписуючи угоду із WTO, прописали, що вони можуть субсидувати експорт. Тому сьогодні ми їмо польську свинину, яка дешевша за нашу. І по окремих видах продукції країна надає товаровиробникам 30% експортної дотації, у якій ми обмежені", - пояснює він.

Експерт також прокоментував наміри окремих фахівців галузі робити ставку на розвиток в Україні сімейних фермерських господарств. Козаченко вважає, що це не спрацює.

"Закидалося неодноразово, що треба знищити агрохолдинги, бо вони, мовляв, створюють небезпеку для держави. І пропонувалося зробити, як у Європі - розділити усіх аграріїв на господарства, дати їм по 16 га землі, по дві корови, троє поросят, і хай працюють. Але так не вийде: сьогодні ми виживаємо тільки за рахунок того, що у нас індустріальне сільське господарство. Якби воно було сімейним - воно б уже давно зачахло. Бо у ЄС, на який ми хочемо рівнятися, 40% усього бюджету йде на дотації сімейним господарствам", - каже Козаченко.

Джерело: УНН