Чого чекати українському агробізнесу в новому році

Розширення географії експорту харчових продуктів, приєднання України до системи HUB для обміну електронними фітосанітарними сертифікатами, імпорт харчових та дієтичних добавок, боротьба з фальсифікацією харчових продуктів. Такі пріоритетні напрямки співпраці були визначені спільно Держпродспоживслужбою та Американською торговельною палатою в Україні (Палата).

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька наголосила, що постійна комунікація та діалог дозволяють Службі краще допомагати бізнесу.

«Я вдячна Американській торговельній палаті за спільну роботу та можливість відкритого обговорення актуальних для бізнес-спільноти питань. Держпродспоживслужба докладатиме максимальних зусиль для вирішення пріоритетних завдань, які ми обговорюємо з Палатою, розвитку міжнародної співпраці та створення сприятливого бізнес-клімату в Україні», — підкреслила Владислава Магалецька.

Протягом останніх шести місяців члени Комітетів Палати з питань агропромислового комплексу, насінництва, харчової промисловості, споживчих товарів, роздрібної торгівлі та електронної комерції, телекомунікацій неодноразово зверталися до Держпродспоживслужби з проблемними питаннями, які в них виникали.

«Хочемо відзначити професійний підхід та змістовний зворотній зв'язок щодо низки проблемних питань та, зокрема, шляхів їх вирішення. Сподіваємося, що двостороння комунікація та оперативне реагування у межах відповідної компетенції, а також спільне напрацювання дієвих механізмів регулювання у рамках відповідних робочих груп допоможе підтримати компанії та сприятиме покращенню умов для ведення бізнесу», — наголосив Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні.

Розвиток української економіки та підтримка бізнесу є важливими завданнями в роботі Держпродспоживслужби.

За січень-березень 2017-го до Грузії експортували 649 т живої ваги свиней забійних кондицій, повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДФСУ. Аналітики АСУ зазначають: такі обсяги в 3,6 рази перевищують поставки за аналогічний період минулого року.

Валютний еквівалент експорту складає 810 тис. дол. США. Це в 4,3 рази більше ніж вартість експортованого живця станом на 1-ше квітня 2016-го.

У результаті такої активності Україна «заробила» 664 тис. дол. США, оскільки обсяг імпорт данських племінних тварин у грошовому еквіваленті склав 146 тис. дол. США. При цьому за попередніми даними протягом березня українські свиногосподарства не імпортували племінний молодняк.

Україна, як і раніше, в списку ТОП-лідерів з поставок м'яса птиці (переважно курятини) в ЄС, передає УНН з посиланням на статистичну звітністьЄвропейської комісії.

За 6 місяців поточного року Україна поставила Європі 68,1 тис. тонн м'яса птиці. Це на 9,3% більше, ніж в січні-червні 2018 року.

Сьогодні Україна у трійці лідерів з експорту м'яса птиці в ЄС. Перше і друге місце займають Бразилія і Таїланд.

За 6 місяців 2019-го країни експортували 173,1 тис. тонн і 161,1 тис. тонн м'яса птиці відповідно. Зростання експорту Бразилії в ЄС становило 22,7%, Таїланду - 6,3%.

Нагадаємо, Україна нарощує експортні позиції на світовому ринку курятини. Згідно з державною статистикою, в минулому році Україна поставила за кордон 328 тис. тонн курятини і зайняла 6-те місце в глобальному рейтингу експортерів, обійшовши Росію і Канаду.

Більш того, не так давно Європейська комісія ініціювала збільшення квот на ввезення української курятини - з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн в рік, що дозволить вітчизняним виробникам істотно наростити поставки м'яса птиці в Європу.

Джерело: УНН

Протягом наступного року на світовій яєчний сектор постійно буде впливати нестійкість ринку, пов'язана з пандемією коронавірусу і поширенням пташиного грипу.

Такими очікуваннями поділився старший аналітик Rabobank Дірк Малдер, передає poultryworld.

За його словами, сектор пройшов через ключові етапи руйнування через COVID-19, отримавши величезні зрушення в каналах збуту - від громадського харчування до роздрібної та онлайн-торгівлі. Також значно вплинуло закриття частини ринків разом зі збоями в ланцюжку поставок.

Зараз ринок переходить до другого етапу - економічна криза, яка триватиме якусь частину наступного року, поки не з'явитися вакцина проти коронавірусу. Це спричинить за собою зниження зростання сегмента тваринного білка, але яєчний сегмент тільки виграє, тому що яйця є дешевим джерелом білка.

Третій етап настане після 2021 року і потребують зміни поглядів на продовольче постачання.

COVID-19, а також африканська чума свиней (АЧС) привели до великої волатильності глобального ринку, говорить аналітик Rabobank.

Найбільше постраждали країни ЄС, які скоротили продаж на 7%, Україна (-10%) і Туреччина (-22%) - через закриття кордонів Іраком. У той час як США наростили продажі (на 7%) і стали більш конкурентоспроможними.

«В епоху пост-коронавірусу інвестиції в яєчний сегмент будуть здійснюватися, виходячи з трьох чинників: прискорений ріст світового попиту на яйця; більш консолідований міжнародний сектор; зміни, викликані соціальними інтересами», - говорить Малдер.

Він додає: зростання виробництва після 2021-2030 рр. призведе до того, що країни, що розвиваються, такі як Індія, Пакистан, Бангладеш і М'янма, будуть рости швидше за все - більше 5% в рік.

У ключових країнах-виробниках яєць, таких як Китай і США, поряд з Мексикою, Бразилією, Таїландом, Канадою та Південною Африкою буде спостерігатися більш повільне зростання - на 1-3%.

В ЄС, Японії, Росії та Україні ймовірний річний приріст буде на рівні від 0 до 1%.

 ptichki.net