Бізнес має говорити не лише про компенсацію завданих агресором збитків, а й про компенсацію заподіяної шкоди — юрист

20-черв-2022

Бізнес має говорити не лише про компенсацію збитків, завданих йому внаслідок агресії РФ, а й про компенсацію всієї завданої шкоди, вважає засновник юридичної фірми «Конкор» Геннадій Борисичев, пише Інтерфакс.

«Звертаємо увагу, що збитки є лише частиною такого поняття як шкода, зокрема, шкода, заподіяна російською агресією. Шкода включає не лише прямі збитки, а й додаткові витрати, недоотриманий прибуток, також є і моральна шкода. Наприклад, для юридичної особи реально довести наявність завданої моральної шкоди, зокрема, внаслідок втрати немайнових активів, гудвілу та інших», — сказав він агентству «Інтерфакс-Україна».

Юрист зазначив, що для кожного з цих видів збитків є свої особливості фіксації — збору доказів про наявність факту збитку та його розміру. При цьому важливо чітко встановити всі види завданих збитків та довести і сам факт наявності збитків, і їх розмір.

«Важливо розглядати та доводити всі компоненти завданих збитків комплексно, тобто у взаємозв'язку. Помилкою є розбивати фіксацію та оцінку розмірів збитків за окремими об'єктами одного бізнесу, яким завдано збитків, оскільки бізнес (підприємство) є майновим комплексом, і включає в себе і майнові, і немайнові активи», — сказав він.

Борисичев звернув увагу, що під час оцінки збитків необхідно дотримуватися закріпленої постанови уряду № 326 від 20 березня, якою встановлено порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ.

Юрист наголосив, що найближчим часом очікується ухвалення відповідної методики оцінки шкоди та затвердження актів для її фіксації.

Крім того, Борисичев зазначив, що необхідність вірної правової кваліфікації дій, унаслідок яких було завдано збитків, вплине на перспективи відшкодування.

«Війна — це не „подія“, як стихійне лихо або аварія, і не приватний конфлікт, внаслідок якого завдано шкоди. Шкода, завдана бізнесу, якраз належить до таких тяжких наслідків війни. Що, у свою чергу, дає право бізнесу на здобуття статусу потерпілого. Тобто застосування такого правового підходу дає змогу залучити правоохоронні органи держави до фіксації збитків. Такий спосіб фіксації збитків під час оцінки доказів і в Україні, і в іноземних юрисдикціях матиме певні переваги і дає змогу залучити державу на бік потерпілого», — пояснив юрист.

Борисичев звернув увагу, що проблема відшкодування завданих збитків унаслідок російської агресії не є звичайною напрацьованою практикою для юридичних компаній. При цьому важливим моментом є відсутність механізму виконання рішень за позовами щодо заподіяння шкоди проти РФ.

«Ця проблема є ектраординарною і ще ніде у світі не вирішена, вона потребує напрацювання практики правозастосування. В українських судах є позитивний досвід за позовами проти РФ, є позитивний досвід в арбітражах, але досі не було враховано важливий нюанс — механізм виконання таких рішень», — сказав він.

Борисичев уточнив, що раніше юрфірма «Конкор» виборола право на статус потерпілого внаслідок російської агресії ще за декілька років до початку другого гарячого етапу війни з 24 лютого.

«Наразі наші розробки та досвід у цій сфері стали актуальними та безпрецедентними», — сказав він.

Юрист зазначив, що серед іноземних юрисдикцій найперспективнішими для відновлення порушених прав потерпілих від війни є юрисдикції Великої Британії, США та Канади.

Він повідомив, що юрфірма спрямує зусилля на розробку та впровадження правового механізму в українських судах.

Борисичев зазначив, що наразі актуальними питаннями є ухвалення в Україні закону про відшкодування збитків потерпілим внаслідок російської агресії та створення загального доступного механізму для всіх категорій потерпілих в Україні для набуття статусу потерпілих та відшкодування збитків.

agravery.com

Більше новин
Ринок землі: як українському фермеру використати своє переважне право на купівлю?
07-жовт-2019

Дискусії навколо зняття мораторію на продаж земель розгораються з новою силою та залучають до активного обговорення не тільки експертів аграрної галузі, а й пересічних українців. І це не дивно. Адже, згідно проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» з 1 жовтня 2020 року ринок землі буде офіційно відкрито.

У аграріїв щодо цього багато побоювань. Зокрема — чим ближче ринок, тим частіші випадки рейдерства. Рейдерство поширюється по всій території нашої країни. Однак Генеральна прокуратура свідчить, що у 2013−2019 роках є п'ять областей, які впевнено несуть «пальму першості» в спробах рейдерських захоплень — Київська, Львівська, Дніпропетровська, Харківська та Херсонська області. За словами директора Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції Владислава Власюка, кількість скарг, які надходили у Антирейдерську комісію, із початку червня до кінця серпня поступово знизилась на 30%. Але у вересні рейдерство спалахнуло з новою силою. За словами директора ОК «Гайдамаки» Сергія Баличева, щорічно найбільші сплески рейдерської активності спостерігаємо навесні та восени, коли аграрії сіють і збирають урожай. Хоча, фермер щодня має бути готовим захистити власний бізнес.

Але зараз додалися нові ризики, зокрема втратити власну землю. Відкриття ринку землі та ажіотаж навколо нового об'єкта продажу — земельних ділянок, власниками яких є селяни, може спричинити масове розірвання договорів оренди за ініціативи власників паїв. І кожен фермер має бути до цього готовим. Згідно законопроекту про землю, орендар має переважне право на купівлю земельної ділянки. Як вітчизняному аграрію скористатися цим правом та підготуватися до ринку землі?

Акумулювати грошові кошти. Чим більше фінансових ресурсів буде у фермера, тим більше шансів придбати землю.

Перевірити правильність оформлення усієї документації щодо земельних ділянок, що знаходяться в оренді. Нагадаємо: усі земельні ділянки мають бути внесені до єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також кожна ділянка повинна мати кадастровий номер, який ідентифікує земельну ділянку та захищає від подальших махінацій з нею.
Провести роз’яснювальну роботу серед власників паїв. Зустріч з селянами, які надають землю в оренду, дозволить донести позицію фермера та висловити подальші наміри щодо придбання їхніх земельних ділянок. Також варто пояснити власникам земельних ділянок переваги придбання землі вітчизняним аграрієм перед іноземцями.

Провести перевірку наявності у власників земельних ділянок документів, які підтверджують право власності. Дані документи умовно можна поділити на 2 групи. Перша: Державний акт на право приватної власності на землю (виданий до 1 січня 2013 р.). Друга: Свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (виданий після 1 січня 2013 р.).

Провести перевірку власників паїв на дієздатність. Нотаріус має право вчиняти нотаріальні дії, в т. ч. і купівлю-продаж тільки з дієздатними особами.
Пересвідчитися у відсутності перешкод для продажу земельних ділянок. Земля, що знаходиться у власності селянина, може перебувати під арештом або ж бути предметом іпотеки. Такі земельні ділянки не можуть бути об'єктом продажу.

Провести незалежну експертну грошову оцінку 1 га землі, керуючись нормативною оцінкою. Аграрій, який обробляє землі, на підставі договору оренди-продажу, має чітко орієнтуватися у її вартості. Переважне право на купівлю земельної ділянки має реалізовуватися наступним чином. Як тільки Закон вступить в дію, власник землі зобов’язаний звернутися до фермера у письмовому вигляді та оголосити вартість ділянки, за яку він готовий її продати. В свою чергу, аграрій має місяць на роздуми. Якщо він готовий купити за вказану ціну, оформляється договір купівлі-продажу. Якщо ціна його не влаштовує, власник паю має право запропонувати свою землю іншому учаснику ринку, але за цією ж ціною. Якщо ціна змінюється, згідно переважного права, селянин знову має звернутися до фермера з пропозицією купівлі.

За словами керівника юридичного відділу ОК «Гайдамаки» Руслана Дашицького, ринок ще не готовий до того, що земля стане об'єктом продажу. Це потрібно робити поступово, крок за кроком, враховуючи досвід закордонних сусідів. Але, наш аграрій має бути готовий до всього. І. якщо ринок землі все ж запрацює найближчим часом, то найголовніше — вміти скористатися своїм переважним правом, про яке так багато говорять ініціатори проекту закону.

Agravery

Детальніше
Тест від німецьких вчених дозволяє дізнатися, чим годували тварину
23-бер-2017

Молоко від корів, які утримуються в природних умовах, відрізняється від того, що дають тварини, які харчуються комбікормом. Зокрема, мова йде про продукти глікірування. Саме вони стали маркером в тесті на визначення походження молока — метод розроблений вченими з Технічного університету Дрездена (Німеччина).

Продукти глікірування утворюються в реакції цукру з білками при термічній обробці комбікорми. Корови на екологічному утриманні отримують переважно їжу, яка не підлягає підігріву: трава, силос та ін. Тому продуктів глікірування в їх молоці набагато менше.

Запатентований метод вчених з Дрездена буде представлений ними 31 березня на конференції регіонального відділення Товариства з хімії продуктів харчування в Халле.

Медікфорум

Детальніше
Завдяки сучасним цифровим технологіям фіксувати втрати агросектору значно легше
21-лип-2022

Відповідно до даних, представлених командою вітчизняних та міжнародних експертів Національного технічного університету ім. І. Сікорського, Інституту космічних досліджень НАН України, Об'єднаного дослідницького центру Європейської Комісії (JRC) та Світового банку під час засідання координаційної наради міжнародних донорів у Міністерстві аграрної політики та продовольства 12 липня 2022 року, площа озимих посівів могла б становити 9,14 млн га, утім, фактична площа посівів — 8,38 млн га.

У ході дослідження втрат площ та очікуваної врожайності ранніх зернових (озимих), використовувалися знімки супутників Sentinel-2 і Planet, у такий спосіб було виявлено скорочення площ ранніх зернових на 0,75 млн га, пов’язане здебільшого з економічними наслідками війни. Очікуване падіння індексу NDVI для озимих культур, означає зниження врожайності на 15% або втрату 4,2 млн тонн зерна. Якщо ж взяти до уваги зменшення загальної площі оброблюваних полів, загальні втрати врожаю озимих сягнуть щонайменше 20%. І це за умови, якщо врожай вдасться зібрати у його поточному обсязі.

«Якби не наполегливість та жертовність наших аграріїв, втрати для агросектору були б набагато більшими», — наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик. Він додав, що завдяки співпраці з міжнародними партнерами та використанню сучасних цифрових технологій, міністерство фіксує усі втрати, яких зазнали українські агровиробники.

У майбутньому, під час стягнення компенсації, вагому роль відіграватиме об'єктивність та точність даних щодо завданих прямих і непрямих збитків. З огляду на це, дослідницька група продовжує моніторинг посівів й врожайності та у вересні представить оновлений прогноз втрат озимих та ярих культур.

«Враховуючи значення України, як світового постачальника зернових та олійних культур, зменшення обсягів їх виробництва — це серйозний виклик для глобальної продовольчої безпеки. Готовність Мінагрополітики працювати над оцінкою втрат врожаю дуже важлива. Системний аналіз втрат врожаю допоможе залучити більше підтримки від міжнародних партнерів у сектор сільського господарства, аби допомогти агровиробникам пережити ці важкі часи та згодом відродити виробництво», — резюмував Клаус Дайнінгер, провідний економіст Світового банку.

minagro.gov.ua

Детальніше
Фермерські господарства отримали 35 млн грн за утримання корів
22-груд-2020

За програмою підтримки розвитку фермерських господарств за напрямом «Дотація за утримання корів» фермерам протягом 2020р. нараховано та виплачено 35,14 млн грн субсидій за утримання 7027 корів.

Про це повідомив на своїй фейсбук-сторінці заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

ТОП-5 областей, в яких найбільше фермерських господарств отримали дотацію за утримувану корову:

Львівська 6,48 млн грн,

Волинська 3,4 млн грн,

Рівненська 3,01 млн грн,

Житомирська 2,89 млн грн,

Чернігівська 2,64 млн грн.

Нагадаємо, що фермерські господарства, які утримують від 5-ти зареєстрованих та ідентифікованих корів і мають чистий дохід до 20 млн грн за попередній рік, цьогоріч мали змогу податися на дотацію за утримуваних корів, згідно Постанови КМУ №106.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок