АгроВесна 2020: афіша бізнес-заходів!

Розвинуте фермерство — майбутнє українського сільського господарства. Через парадигму розвитку сімейних ферм Уряд розглядає всі реформи та новації в АПК, починаючи від формування програм держпідтримки та закінчуючи визначенням моделі ринку землі.

Про це йшлося під час 28-го з'їзду Асоціації фермерів та приватних землевласників України за участі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка та заступника Міністра з питань розвитку фермерства та кооперації Віктора Шеремети. Захід, у якому беруть участь фермери з усіх регіонів України, проходило 27 лютого у Києві.

«Ухвалена державна стратегія з усіма обов'язковими складовими: відповідною концепцією розвитку фермерських господарств, бюджетною програмою підтримки в сумі 1 млрд грн і профільним заступником міністра. Такий комплексний підхід має забезпечити розвиток сільських територій, створення нових робочих місць та формування сильного підприємця на селі», — зазначив Максим Мартинюк.

Він додав, що на сьогодні Асоціація фермерів та приватних землевласників — є однією з найбільш впливових та дієвих асоціацій і тісна співпраця сприяє напрацюванню ефективних управлінських рішень у сфері АПК.

«Вдячний Уряду, Верховній Раді і Мінагрополітики за співпрацю і почуті пропозиції. Вперше від влади простий фермер отримав системну підтримку, закріплену не просто словами, а значним фінансовим ресурсом і конкретними діями», — сказав Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич.

На заході було зачитано Вітальне слово від Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана до делегатів 28-го з'їзду Асоціації фермерів.

Прес-служба Мінагрополітики

Міжнародна рада із зерна прогнозує зниження загального обсягу виробництва зерна на 13 млн т у 2022/23 році.

Міжнародна рада із зерна опублікувала свій перший повний набір прогнозів загальної пропозиції та попиту на зерно на 2022/23 рік, які є особливо умовними з огляду на конфлікт у Чорноморському регіоні. Незважаючи на збільшення перехідних запасів, світова пропозиція зерна (виробництво плюс початкові запаси), згідно з прогнозами, дещо скоротиться на тлі порівняно різкішого падіння виробництва, яке у річному обчисленні знизиться майже на 1% і становитиме 2 275 млн т. Хоча зростання споживання, згідно прогнозам, буде повільніше за середній, запаси на кінець сезону різко скоротяться.

У 2022/23 році прогнозується зниження загального обсягу виробництва зернових на 13 млн. тонн, включаючи скорочення виробництва кукурудзи (-13 млн.), сорго (-2 млн.) та пшениці (-1 млн.), але з очікуваним збільшенням виробництва ячменю (+2 млн.) та вівса (+2 млн.). Незважаючи на прогнози повільнішого, ніж у середньому, зростання споживання кормів та продуктів харчування, пов'язаного з потенційно високими цінами та викликаним ними раціонуванням попиту, очікується, що світове споживання досягне нового піку. За прогнозами, світові запаси на кінець 2022/23 року становитимуть 581 млн. т, що на 26 млн. т менше порівняно з минулим роком, в основному за рахунок скорочення запасів кукурудзи та пшениці. Світова торгівля скорочується другий рік поспіль на 2% —до 407 млн. т.

pig333.com

Поки на території Україна триває війна, міжнародний ринок намагається оцінити скільки ж Україна зможе вивезти на зовнішній ринок зерна та олії.

«Логістична премія або потенційні додаткові витрати на логістику зростають щодня через насиченість потреби в перевезенні та обмеженість пропускної здатності транспорту. Міжнародні гравці сподіваються, що переговори, які триватимуть між Україною та росією цього тижня принесуть припинення вогню та розблокування портів», — йдеться в повідомленні.

Додамо, що ринок не абсорбував ще повністю ризик зменшення посівних площ в Україні. Ринок очікує цього тижня звіт USDA про посівні площі майбутнього врожаю в США. Площі під посів кукурудзи очікуються в діапазоні 90−93,5 млн акрів або середній показник 92 млн акрів (середньорічні площі).

«Внутрішній ринок в Україні продовжує бути перенасиченим, адже: внутрішні потреби переробки та споживання суттєво менші за пропозицію (наприклад: соняшник, кукурудза, олія, пшениця); основні міжнародні гравці, які були провідниками ліквідності та попиту в країні, зараз вирішують власні пріоритети по вивезенню раніше придбаного товару в Україні та нічого не купують нового», — підкреслюють експерти.

За словами фахівці, кукурудза продовжує знижуватись по всіх напрямках. Причина в цьому більше логістична, а саме витрати (простій та обмеженість прикордонних складів) при переміщенні. Пропозиція кукурудзи суттєво перевищує попит по всіх експортних напрямках. В напрямку DAP Константа (Румунія) торги зафіксували зниження рівнів до 311 €/т з поставкою квітень-травень. DAP кордон Польщі торгувався на рівнях 255−263 $/т з поставкою квітень-травень. Внутрішня переробка в Україні платила 7−7,2 тис. грн/т DAP завод.

«Пшениця в основному купувалась переробними підприємствами — млинами на рівнях 8,2−8,7 тис. грн/т DAP млин за продовольчу. Експортний попит в напрямку кордону обмежений», — наголошують аналітики.
Крім того, соя не ГМО залишається без змін на рівнях 730−750 $/т DAP доставлено до заводу в Румунії.

Використання матеріалів сайту Agravery.com визначається правилами та здійснюється відповідно до законодавства України про авторські та суміжні права. Соняшник торгувався на рівнях 795−835 $/т DAP доставлено в Румунія за олію 47−48%. Пропозиція досить значна. Враховуючи обмеженість внутрішньої переробки, ринку соняшнику потрібно зняття експортного мита на соняшник на час війни.

«Соняшникова олія проторгувалась на рівнях 1,4 тис. €/т DAP кордон з поставкою квітень. Пропозиція досить значна», — підсумували експерти.

agravery.com

У березні розпочав свою роботу проект технічної допомоги Twinning «Наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері засобів захисту рослин та здоров’я рослин і посилення відповідних інспекційних та лабораторних служб».

Цьому питанню була присвячена зустріч Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи із заступником директора Державної служби із захисту рослин у Латвії, постійним радником проекту Twinning (RTA) Райвісом Грозбардісом.

Під час зустрічі було обговорено основні питання реалізації зазначеного проекту. Зокрема, діяльність проекту буде зосереджено на трьох напрямах:

• Перегляд та оновлення законодавства, надання оновлених редакцій на затвердження Комітетом Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин та Кабінетом Міністрів України;
• Проведення організаційного та операційного перегляду інспекційних служб, підготовка рекомендацій з оптимізації, початок подальшої роботи у напрямку акредитації відповідно до стандарту ISO 17020;
• Проведення організаційного та операційного перегляду лабораторних служб, підготовка рекомендацій з оптимізації, переліків необхідного нового обладнання та витратних матеріалів, розробка стратегії та плану дій з конкретними рекомендаціями для Одеської прикордонної контрольно-токсикологічної лабораторії щодо роботи у напрямку отримання міжнародної акредитації відповідно до стандарту ISO 17025, а також для 4 міжрегіональних лабораторій (Ужгород, Тернопіль, Полтава та Житомир) у напрямку акредитації відповідно до стандарту ISO 17025 Національним агентством з акредитації України (НААУ).

 Джерело: minagro.gov.ua