Агресія росії найсильніше вдарила по ринку свинини

Подальше поширення африканської чуми свиней (АЧС) у Китаї може привести до скорочення виробництва свинини на 20%, передає УНН з посиланням на Global Meat News.

"Хоча точний вплив (АЧС - ред.) ще потрібно визначити, ця хвороба може викликати майже 20-відсоткове зниження виробництва свинини в Китаї", - пише видання з посиланням на дані продовольчої і сільськогосподарської Організації Об'єднаних Націй (ФАО).

Також прогнозується, що ситуація з АЧС в Китаї відіб'ється на галузі свинарства в усьому світі.

"Глобальний вплив, ймовірно, буде вагомим. З одного боку, за прогнозами, імпорт свинини зросте на 26%. Очікується також зростання імпорту інших видів м'яса, у тому числі м'яса великої рогатої худоби і птиці.

З іншого боку, менша кількість свиней у Китаї має привести до зниження попиту на кормові зерна та олійні культури, зокрема, соєві боби. Китай імпортує близько двох третин усіх соєвих бобів, що продаються на міжнародному ринку. Імпорт вже сповільнився через торгову напруженість зі Сполученими Штатами Америки, він ще більше сповільниться через рішення країни знизити кількість білка при годуванні свиней", - йдеться в повідомленні.

Джерело: УНН

У серпні 2022 року експорт молочної продукції приніс Україні 32,9 млн дол. — це майже на чверть більше, ніж у липні. Найбільше зросли продажі масла — +78,9% та сухого молока — +31,6%. Найслабше йде експорт кисломолочної продукції — +3%.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Продажі молока та вершків незгущених у серпні склали 3,6 тис. т, що на 30,6% більше ніж в минулому місяці. Загальна виручка зросла на 30% — до 1,5 млн дол. Левова частка молока пішла на ринок Молдови — 3,4 тис. т.

Експорт сухого молока та вершків у серпні склав 3,3 тис. т (+29,7%) на загальну вартість 11,3 млн дол. (+31,6%). Основним ринком збуту була Польща — 860 т. Великі партії товару також пішли до Грузії (181,7 т) та Молдови (172 т).

Продажі кисломолочної продукції відбуваються найбільш мляво. Так, у серпні було продано лише 273 т продукції на 290 тис. дол. Здебільшого продавали її до Молдови — 270 т.

За рахунок відновлення експорту сухої сироватки до Китаю (913 т) загальний її обсяг у серпні зріс майже удвічі, до 2,5 тис. т. Також значні обсяги сироватки ідуть до В'єтнаму (320 т), Філіппін (225 т) та Польщі (220 т).

Експорт масла у звітному періоді зріс на 23% в натуральному виразі (2,1 тис. т) та на 16,8% в грошовому (12 млн дол.). За рахунок значно нижчої ціни половина товару була продана до сусідньої Польщі (1,042 тис. т). Також масло продавали до Азербайджану (297,9 т), Молдови (254,6 т) та Нідерландів (240 т)

Продажі сиру зросли в межах 10%. За серпень на зовнішні ринки було поставлено 1 тис. т сиру на загальну вартість 4,9 млн дол. Фактично налагоджені поставки до Казахстану, який попри складну логістику знову номер один серед імпортерів українського сиру (453,6 т). Наступними за обсягами імпорту були Польща (317 т) та Молдова (144 т).

«За рахунок нижчої ціни на молоко-сировину та, як результат, на молочні продукти, зацікавленість до українського набілу на європейському ринку досить висока (1/3 всього експорту іде на ці ринки) і в найближчі місяці така тенденція, швидше за все, буде збережена»? — зазначає експертка.

Вчора ВРУ прийняла у першому читанні за основу законопроєкт № 7687 щодо порядку бронювання військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Водночас, законопроєктом передбачається скасування мобілізаційного завдання для бронювання. Про це повідомляє пресслужба Європейської бізнес асоціації.

Зокрема, для бізнесу можливим буде бронювання без мобзавдання, якщо:

• це підприємство, установа чи організація, що є критично важливою для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії віднесення до критичних будуть встановлені порядком КМУ;
• підприємство, установа чи організація, що здійснює виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг оборонного призначення для задоволення потреб армії.

«Європейська Бізнес Асоціація вітає даний законопроєкт та закликає народних депутатів якнайшвидше прийняти законопроєкт вцілому, адже, як вже неодноразово наголошувала спільнота, питання бронювання є вкрай важливим для продовження роботи бізнесу та економіки загалом. А оскільки наявність мобілізаційних завдань показали свою неефективність і з травня процедура бронювань, фактично, зупинилась, однією з пропозицій бізнесу і було скасування мобілізаційних завдань. Тож спільнота дякує, що пропозицію спільноти було враховано! Водночас, сподіваємось і на пришвидшення процедури розробки та прийняття всіх необхідних підзаконних актів для оновлення процедури бронювання», — йдеться у повідомлені.

Європейський Союз щорічно отримує прибуток в сумі майже €75 млрд, завдяки торгівлі товарами з географічним зазначенням.

«Реалізація сільськогосподарських продуктів і напоїв, назви яких захищені в переліку „Географічних індикаторів“ Європейського Союзу, приносить прибуток в € 74,76 млрд. Близько п'ятої частини цієї суми є результатом експорту цієї продукції за межі Європейського Союзу», — йдеться в повідомленні. За результатами дослідження Європейської Комісії, обсяги продажів товарів із захищеними географічними назвами в середньому вдвічі вище, ніж у подібних товарів без відповідної сертифікації.

«Європейські харчові продукти мають високу якість, є безпечними і поживними. Це часто досягається завдяки традиційним методам виробництва такої продукції, її стандартам, які визнаються в усьому світі, і, як правило, мають чітке географічне походження і назви, які захищені правами інтелектуальної власності та відповідним законодавством ЄС від копіювання або підробок», — зазначають експерти.

Всього, станом на березень 2020 року в перелік «Географічних індикаторів» ЄС входили 3322 найменування продуктів. Серед відомих брендів, «шампанське», «байєрське пиво», «ірландський віскі», «пармезан», «рокфор» або «польська горілка».

Для довідки: 20 вересня 2019 року Верховна Рада прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень», який набув чинності1 січня 2020 року. 

agroportal.ua