Аграріям спростили доступ до іноземних кредитів

Україна за січень-вересень 2017 р експортувала 62,44 тис. т яєць на суму $ 43,57 млн.

Про це свідчать дані ДФС.

 За інформацією ДФС, обсяг експорту за 9 місяців цього року на 23,1% перевищив результат за весь 2016 року, коли на експорт було відправлено 50,7 тис. т яєць. При цьому у вартісному вимірі за три квартали 2017 року Україна заробила на 4,2% менше, ніж за 2016 г. ($ 45,5 млн).

Відзначається, що в вересні експорт яєць склали 10,54 тис. т проти 24,02 тис. т яєць у серпні.

При цьому згідно з даними митної статистики, основними імпортерами українських яєць в січні-вересні є ОАЕ (на $ 21,33 млн), Ірак (на $ 6,73 млн) і Катар (на $ 3,73 млн). Експорт в ці країни склав 30,57 тис. т, 9,65 тис. т і 5,34 тис. т яєць відповідно.

Нагадаємо, що в Україні за січень-серпень 2017 р вироблено 10,75 млрд шт. яєць від птиці всіх видів, що на 57,3 млн шт. більше аналогічного періоду 2016 року. Згідно з прогнозами, Україна в 2017 р збільшить виробництво яєць до 16 млрд штук.

www.poultryukraine.com

Важливим завданням є популяризація насіння української селекції та вихід його на зовнішні ринки збуту. Про це сказав перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк під час Міжнародного дня поля, який проходить 21 червня у Виставково-інноваційному центрі НААН на Київщині.

Участь у заході взяли Президент НААН Ярослав Гадзало, народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, науково-дослідних інститутів, духовенства, громадськості та засобів масової інформації.

«На сьогодні вітчизняна селекція за багатьма культурами може конкурувати із іноземною селекцією та займати великі посівні площі. Тому нам необхідно робити напрацювання української аграрної науки комерційно привабливими та збільшувати використання саме українських сортів», - зазначив Максим Мартинюк.

Він додав, що Україна має потужний потенціал для нарощування виробництва та експорту насіння. Протягом останніх років в державі інтенсивно розвивається галузь насінництва, створюються селекційні центри, будуються сучасні насіннєві заводи, зростають обсяги інвестицій.

Довідково:

На Міжнародному дні поля були представлені сучасні селекційні досягнення українських науковців. Учасники заходу мали змогу ознайомитися із новими сортами озимих та ярих зернових культур, лікарських рослин, картоплі та ріпаку, з роботою сучасної метеостанції.

Всього було представлено понад 1000 сортів та гібридів української селекції, серед яких:

– 104 сорти озимої пшениці;

– 50 сортів ярого ячменю;

– 30 сортів вівса;

– 20 сортів ярого ріпаку;

– по 18 сортів ярого тритикале та гірчиці та інші.

Прес-служба Мінагрополітики

Яку було випущено за результатами міністерської зустрічі в ООН, що відбулася в Нью-Йорку 18 травня.

Міністр агрополітики та продовольства України Микола Сольський у своєму зверненні до міністрів акцентував на тому, що для світової продовольчої безпеки надзвичайно важливим і першочерговим завданням є припинення війни росії проти України та розблокування експорту української сільськогосподарської продукції. А також підкреслив, що для українських фермерів сьогодні вирішується майбутнє трьох урожаїв та в принципі їх подальша робота.

«По-перше, наші фермери не можуть експортувати ще минулорічний врожай. По-друге, через окупацію і військові дії ми зберемо лише половину цьогорічного врожаю — його експорт так само може бути заблокований. Велика частина посівів озимої пшениці була проведена на сході, де ведуться активні бойові дії, та півдні, який частково окупований. Росіяни активно викрадають зерно з цих територій. Фермери не зможуть там збирати врожай; а якщо зберуть, не зможуть його реалізувати. По-третє, під загрозою опинилась наступна посівна кампанія озимих, адже фермери не змогли продати свій врожай і не мають коштів для придбання пального, добрив, засобів захисту рослин, а також їм просто ніде цей урожай зберігати. І замість озимої пшениці їм значно вигідніше сіяти ріпак», — зазначив Микола Сольський.

Він наголосив, що продовольча ситуація дедалі загострюватиметься. Кожна держава світу вже почала платити ціну за російську агресію в Україні через дефіцит зерна та інфляцію.

PigUA.info за матеріалами facebook.com

 Уже майже півроку на глобальному ринку спостерігається поступове зростання цін на м’ясо та м’ясопродукти. Цьому, зокрема сприяє поширення африканської чуми свиней та інших захворювань тварин, а посуха та скорочення поголів’я ВРХ в Австралії та Новій Зеландії сприяли стабілізації цін на яловичину. Негативні фактори на ринку спричинили пожвавлення попиту і, відповідно, підвищення котирувань.

Індекс цін на м’ясо від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) показав, що в червні загальні ціни на тваринний білок зросли на 1,5%. Минулого місяця індекс становив в середньому 176,0 пункту, що на 2,6 пункту більше, ніж його переглянуте значення за травень. Таким чином продовжилось помірне зростання цін, яке спостерігається вже впродовж останніх п’яти місяців.

У червні ціни на свинину та м’ясо птиці зросли через високий імпортний попит, особливо зі Східної Азії, оскільки поширення африканської чуми свиней продовжувало обмежувати внутрішнє виробництво. Хоча світовий імпортний попит на м’ясо великої рогатої худоби також був високим, цінові котирування залишалися стабільними через збільшення експортних можливостей Океанії.

 Meat-Inform