АЧС в Росії: Влада Білгородської області вжила безстрокові заходи безпеки з ввезення тваринницької продукції

24-бер-2017

З метою запобігання занесення вірусу африканської чуми свиней (АЧС) в регіон уряд Білгородської області продовжило на невизначений час заборону на ввезення тваринницької продукції без спецдозволу ветеринарного управління регіону, випливає з опублікованих документів. Постійними також стануть ветеринарні пости.

Згідно з новою редакцією постанови уряду, яка забороняла ввезення неперевіреної тваринницької та рослинної продукції, обмеження буде діяти не до певної дати, а на весь період «збереження загрози поширення АЧС».

У документі прописано і те, що при виникненні загрози управління ветеринарії області разом з поліцією протягом доби повинні організувати цілодобове чергування на постах в Красноярузькому, Красненському, Прохоровському районах, в Губкинському і Старооскольському округах.

Крім того, департаменту будівництва доручено облаштувати постійно діючі ветеринарно-поліцейські контрольні пости дезінфекційними бар'єрами.

Місцева влада побоюється занесення вірусу АЧС в регіон через серйозні економічні втрати, так як Білгородська область є одним з лідерів по виробництву свинини в Росії. За 2016 рік білгородські тваринники виробили близько 800 тис. тонн свинини в живій вазі, а одноразова чисельність свиней в господарствах перевищує 4 млн голів.

При цьому з початку 2016 року спалахи АЧС були зареєстровані в сусідніх регіонах - Курської, Орловської, Липецької областях. Влітку АЧС виявилася і на території Воронезької області, де карантин був знятий лише в січні цього року.

Джерело: pticainfo.ru

Більше новин
Юрист розповів про закони, які захищають аграріїв від крадіжок зерна окупантами
13-трав-2022

Четверта Женевська конвенція «Про захист цивільного населення під час війни» від 1949 р. у ст. 55 зазначає, що будь-яка реквізиція продовольства на окупованих територіях може здійснюватися окупаційними адміністраціями лише з урахування потреб цивільного населення. При цьому така реквізиція має бути «справедливо відшкодована».

Про це розповів адвокат, старший юрист ЮКК «Де-Юре» Дмитро Оносовський в матеріалі «‎Врожай вкрали окупанти? Про право власності на врожай в умовах воєнного стану»‎ на Latifundist.com.

За його словами, в ній міститься норма, яка прямо передбачає забезпечення населення окупованої території продовольством, якщо місцевих ресурсів недостатньо. Також ст. 53 цієї ж Конвенції суворо забороняє знищення будь-якого майна, як приватного, так і комунального чи державного, якщо це не є «абсолютно необхідним для військових операцій».

«З наведеного витікає, що міжнародне право захищає як право власності на врожай, так і продовольчу безпеку окупованих територій в цілому. Воно не дозволяє окупаційним військам здійснювати свавільне привласнення чи мародерство продовольчих запасів. А будь-яке вилучення має бути відшкодовано окупаційною владою‎»‎, — акцентував юрист.

Водночас за словами юриста, на практиці існує проблема з притягненням до відповідальності за порушення цих вимог і отриманням відшкодування заподіяної шкоди, адже чи не єдиним міжнародним органом, що може захистити права постраждалих осіб є Європейський суд з прав людини. Інші міжнародні органи не розглядають справи за заявами приватних осіб. Проте нещодавно росія заявила про денонсацію зі свого боку, та вихід з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«‎Такий вихід юридично відбудеться не раніше вересня 2022 року. Враховуючи те, що Європейський суд з прав людини має повноваження розглядати позови осіб лише проти держав-членів Конвенції, то після вересня він втратить такі повноваження відносно справ проти росії», — зауважив Дмитро Оносовський.‎

Дієвим способом компенсації шкоди, за словами Дмитра Оносовського у перспективі можуть стати заморожені російські активи в Європі та Америці. Проте їх доля досі залишається незрозумілою, оскільки відсутні правові механізми, що дозволяли б задовольняти вимоги до росії за рахунок таких активів.

«‎Розроблення таких механізмів ще попереду і може зайняти не один рік та багато годин напруженої роботи дипломатів», — підсумував юрист.

Детальніше
Комбікорми стануть основним фактором розвитку галузі аквакультури - Rabobank
05-лист-2019

Після декількох років активного зростання, розвиток галузі виробництва комбікормів для аквакультури в світі сповільнюється, і в багатьох країнах створені виробничі потужності здаються надмірними, відзначається в доповіді Rabobank. У найближчі роки, компаніям, які займаються виробництвом комбікормів для аквакультури, буде необхідно нестандартно мислити, якщо вони хочуть залишитися на коні, і зокрема диверсифікувати бізнес, переконані експерти.

На думку аналітиків Rabobank, кормова галузь тривалий час стимулювала розвиток галузі аквакультури, впроваджуючи різні інновації та нові інгредієнти. У найближчі роки це прагнення буде особливо важливим, оскільки «компанії повинні побачити в собі щось більше, ніж просто виробників комбікормів». Аналітики радять виробникам комбікормів інвестувати в генетику, розробку систем подачі комбікормів, різних датчиків і інших технологій, які можуть бути затребувані в галузі аквакультури.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Засуха під час цвітіння озимої пшениці негативно вплинула на врожайність – експерт
19-лип-2019

Засуха в період цвітіння та дощі під час збирання урожаю негативно вплинули на врожайність та якість озимої пшениці. Про це журналісту УНН повідомив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

"На низьку врожайність та якість озимої пшениці вплинула велика засуха у період цвітіння в центральних та північних областях. Наразі у період збирання проходять дощі і вони вимивають клейковину та білок, що також негативно впливає на якість", - сказав Коваль.

За його словами, для фуражних культур (призначених для годівлі худоби та птиці у вигляді комбікормів, дерті тощо - ред.) також було б краще, якби їх збір відбувався без дощів, задля вищої якості продукції.

"Проте, на мою думку все одно буде достатній обсяг харчової пшениці твердих та м’яких сортів в Україні, як для внутрішнього ринку так і для експорту",- додав Коваль.

Джерело: УНН

Детальніше
Європейці розповіли про успіхи України в експорті курятини
30-трав-2019

Експорт української курятини у країни ЄС зростає з року в рік. Про це свідчать дані Європейської комісії (ЄК), передає УНН.

Звіт ЄК охоплює період з 2014 по 2018 рр. Так, у 2015 році, у порівнянні з 2014-м, українські птахівники експортували європейцям 42,5 тис. тонн продукту (+4,9% у річному численні).

У 2016 році Україна збільшила поставки курятини у ЄС на 5,3% - до 48,1 тис. тонн, у 2017-му - на 9,9%, до 80,1 тис. тонн.

Україна зробила великий ривок з експорту курятини у 2018 році, поставивши європейцям рекордні 123,6 тис. тонн продукту (+15,2% у річному численні).

Також повідомляється, що протягом звітного періоду Україна була топовим постачальником м'яса птиці у ЄС. Країні належить третє місце в рейтингу. Перше і друге місце займають Таїланд і Бразилія відповідно.

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок