АЧС у Польщі: 90% спалахів — у малих господарствах

Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило проект наказу «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів», який адаптує нормативну базу до вимог, встановлених в ЄС. Пропозиції приймаються протягом місяця.

Згідно з проектом, нові вимоги застосують до експортерів одразу після набрання чинності наказу. До всіх інших операторів ринку молока та молочних продуктів вимоги застосовуються з 1 січня 2019 року.

Однак пропонується встановити перехідний період до 1 січня 2022 року щодо вмісту у молоці, що йде на переробку, мікроорганізмів та кількості соматичних клітин. Ці норми знижуватимуться поступово вже з 2020 року.

Крім того, наказ взагалі не стосується власників корів, які готують в домашніх умовах харчові продукти з молока з метою приватного домашнього споживання.

Як зазначається в обґрунтуванні наказу, проект «розроблено з метою встановлення єдиних, адаптованих до норм ЄС вимог щодо безпечності, якості та гігієни при виробництві та введенні в обіг молока, молозива і молочних продуктів з них».

Зокрема, Україна взяла на себе ряд зобов’язань щодо приведення у відповідність власного правового поля до вимог Європейського Союзу, в тому числі і щодо молока та молочних продуктів.

У Мінагрополітики наголошують, що зміна ідеології системи державного контролю вимагає спрощення тих вимог до мінімально необхідного рівня безпечності та якості, а також запровадження систем управління ризиками у сферах виробництва і обігу продуктів харчування (НАССР та інш.), в тому числі для молока та молочних продуктів.

Автори проекту визнають, що витрати для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб, що раніше не виконували аналогічні вимоги щодо молока та молочних продуктів, неможливо узагальнено обрахувати через значну варіативність. «Враховуючи викладене, потенційні витрати операторів ринку не обраховувалися», — йдеться в документі.

Як зазначається в обґрунтуванні наказу, у 2016 році в Україні діяли 2818 підприємств, що здійснювали переробку молока та 3076 молокоприймальних пунктів. Мінімально обліковане виробництво молока від населення здійснювали майже 1 млн особистих селянських господарств, що утримували 1 млн 669 тис. корів.

У документі також зазначається, що в Україні, попри існуюче регулювання, молока класів екстра та вищого виробляється недостатньо. Так за даними Держстату в 2016 році з усього обсягу молока що прийнято було на переробку — 4182,7 тис. тонн, частка молока екстра становила 14,6%, а вищого ґатунку — 37%. При цьому товарність молока у сільськогосподарських підприємствах становила близько 95%, у господарствах населення — 17%. «Як наслідок, недостатня кількість молока належної якості суттєво ускладнює виробництво якісної та безпечної молочної продукції, знижує її конкурентоспроможність і експортну придатність», — йдеться в документі.

milkua.info

Імпорт м'яса в Україну в період з січня по березень 2018 року виявився найбільшим за останні 5 років. Про це повідомив аналітик Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Панкратов, передає Укрінформ.

За даними FAO, перші три місяці цього року показали зростання імпорту по всіх позиціях. "Більш того, по всіх позиціях імпорт за перший квартал цього року виявився найбільшим за останні 5 років, по свинині - за 4 роки", - додав Панкратов.

Активізація імпорту м'яса з Європи, сталася через торішнє підвищення цін на нього на внутрішньому ринку, пояснює експерт.

Джерело - All Retail

На замовлення німецьких організацій Germanwatch та Humanmedizinern, було досліджено 165 зразків курячого м’яса від трьох найбільших виробників ЄС (компанії PHW, НРС, Plukon), придбаних у супермаркетах Lidl та Aldi у Німеччині, Франції, Польщі, Нідерландах та Іспанії.

51% досліджених зразків курятини містили частки одного або навіть декількох антибіотиків одночасно, тобто вони були резистентними до цих протимікробних засобів. У середньому більше, ніж кожна третя курка (35%) навіть містила так звані резервні антибіотики, тобто препарати останнього покоління, через стійкість до яких в ЄС щороку помирає близько 33 тис. людей.

Зразки групи PHW, до якої входять польські птахофабрики, мали найвищий рівень забруднення на: стійкі до антибіотиків патогени були виявлені в 59 відсотках зразків курячого м’яса.

Що ж до курячого м’яса від французької групи НРС, то тут 57% зразків містили антибіотики. У випадку з м’ясом птахофабрики Plukon (Нідерланди), кожен третій зразок (36%) містить залишки протимікробних препаратів.

Germanwatch та асоціація лікарів Ärzte gegen Massentierhaltung закликають Єврокомісію заборонити використання резервних антибіотиків у тваринництві.

Meat-Inform

У пріоритеті аграрної політики України — створення потужного фермерського класу, який би постійно розвивався та мав доступ до фінансування. Про це 23 жовтня під час  координаційної зустрічі Галузевої робочої групи з питань розвитку сільського господарства та продовольчої безпеки заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України  Тарас Висоцький.

Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК.

У зустрічі взяли участь заступники Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький  і Сергій Глущенко, керівник сектору сільського господарства Представництва Європейського Союзу в Україні Крістіана Бен Хелла та інші учасники робочої групи.

Так, учасники обговорили спільні напрацювання в рамках трьох тематичних підгруп — аграрної політики і сільського розвитку, земельної реформи та безпечності харчових продуктів.

Також присутніх поінформували про нещодавнє прийняття двох концепцій Державних цільових програм на період до 2025 року — щодо розвитку промислового картоплярства та овочівництва. Крім того, в міністерстві йде напрацювання Концепції Державної цільової програми з розвитку виноградарства та виноробства до 2025 року, а також за підтримки міжнародних партнерів розробляється Концепція розвитку аграрного сектору з фокусом на підтримку фермерів і розвиток сільських територій.

Тарас Висоцький підкреслив, що у пріоритеті аграрної політики України — створення потужного фермерського класу, який би постійно розвивався та мав доступ до фінансування.

«Ми хочемо запровадити в Україні практику грантової підтримки фермерів, яка би базувалася на принципах, які діють в ЄС, з фокусом на дрібних виробників, на сфери де створюється додана вартість, додаткові робочі місця. Ще один важливий блок — це підтримка с/г кооперації, її інституційного розвитку, тобто об'єднання фермерів з точки зору гарантування якості продукції, інтегрування в ланцюги постачань, надання доступу не тільки на ринки, а й у торгові мережі та на експорт», — відмітив заступник Міністра.

Він додав, що в цьому напрямку важливим є постійне навчання і підвищення рівня обізнаності виробників про технології, інституційний розвиток та сучасні тенденції. Йдеться, про формування повноцінної системи дорадництва в Україні, яка буде функціонувати, доповнювати і підтримувати розвиток фермерства. Будуючи систему дорадництва, об'єднані територіальні громади стануть базовою ячейкою цієї системи.

Також було зазначено про напрацювання Стратегії економічного розвитку до 2030 року, яка відбувається на базі платформи «Центр економічного відновлення». Так, сільське господарство є важливим елементом цього документу, який корелює із чинною Програмою діяльності Уряду. Прийняття Стратегії Урядом планується до кінця поточного року.

Наступне засідання Галузевої робочої групи з питань розвитку сільського господарства та продовольчої безпеки передбачається на кінець січня-початок лютого 2021 року.