АЧС в ЄС: значно більше випадків порівняно з 2020

У рамках Всеукраїнського тижня права Держпродспоживслужба подає інформацію про новий прийнятий нормативно-правовий акт у сфері захисту прав споживачів.

6 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який набуває чинності через 6 місяців з дня його офіційного опублікування.

Вказаний Закон встановлює засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення захисту здоров’я громадян і задоволення їх соціальних та економічних інтересів, зокрема, регламентує вимоги до інформації, яка має зазначатися на етикетках продуктів харчування — визначає, яка інформація має бути відображено обов’язково та яка може надаватися в добровільному порядку. Варто зазначити, що зазначені вимоги не поширюються на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, допоміжні матеріали для переробки та на матеріали, що контактують з харчовими продуктами.

Зокрема обов’язково інформація на етикетці харчового продукту має бути на державній мові та містити наступні дані:

назву харчового продукту;

перелік інгредієнтів;

інгредієнти або допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті навіть у зміненій формі;

кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;

кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання,

мінімальний термін придатності, умови зберігання та використання,

найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про продукт харчування, а для імпортованих товарів — найменування та місцезнаходження імпортера;

країну походження або місце походження;

інструкцію з використання у разі, якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання продукту харчування;

для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць — фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТЗЕД);

інформацію про поживну цінність харчового продукту.

З моменту опублікування набувають чинності норми закону, які передбачають заборону операторам ринку здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу у Держпродспоживслужбі та її територіальних органах та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.

Також закон визначає, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, які діяли до введення в дію цього Закону, але не відповідають вимогам цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі продукти харчування можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

Згідно із новим Законом, Держпродспоживслужба визначена як орган, який буде контролювати виконання операторами ринку вимог до інформації про харчові продукти.

Закон встановлює відповідальність операторів ринку за порушення законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.

Передбачається відповідальність операторів ринку харчових продуктів за порушення у вигляді штрафів, розмір яких встановлений від 5 до 40 мінімальних заробітних плат.

Передбачається введення відповідальності операторів ринку за:

порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів;

виробництво та/або обіг харчових продуктів з використанням незареєстрованої потужності:

виробництво, зберігання харчових продуктів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність;

невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);

реалізація харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини;

порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти;

невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів;

використання, реалізація незареєстрованих об'єктів санітарних заходів, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом;

пропозиція до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів;

пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини;

пропозиція до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

порушення значень параметрів безпечності об'єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про харчові продукти ;

невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки;

ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу;

відмова в допуску посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу до здійснення державного контролю, невиконання їх законних вимог,

невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів.

Грошовий оборот зовнішньої торгівлі молочною продукцією за 11 місяців склав 485,3 млн. дол. При цьому 56,7% цієї суми приходиться на імпорт, а це 275,1 млн. дол.; експортній частці відповідає 43,3% ― 210,1 млн. дол.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць, посилаючись на дані ДССУ та Державної митної служби.

«Як наслідок, баланс зовнішньої торгівлі є від'ємним, і з кожним місяцем він тільки посилюється, досягнувши вже мінус 65 млн. дол. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі є незвичною цьогорічною особливістю для національної молочної галузі, але реалії такі, що з цим у перспективі найближчих років доведеться змиритися. Попри різку зміну торгового балансу, показники торгівлі в натуральних величинах все ще вселяють невеликий оптимізм. Адже у фактичному вираженні у цей період було експортовано 101,3 тис. т., а імпортовано 83,9 тис. т. молочних продуктів», — підкреслює Володимир Андрієць.

Зміна балансу відбулася за рахунок ввезення значних об'ємів високовартісної молочної продукції, зокрема сирів, імпорт яких наразі перевищує у два рази минулорічні показники ― більше 42 тис. т. за одинадцять місяців, при цьому їх масова частка в імпорті складає 50,3%. На друге місце у структурі імпорту по фізичних об'ємах вийшла група продукції молока та вершків незгущених ― 14,1%. Ситуація тут закономірна, адже ця група у поточному році демонструвала найбільші темпи нарощування. Наразі молока та вершків рідких імпортовано 11,9 тис. т., що на 310% більше, ніж торік. На третьому місці у ваговій структурі імпорту знаходиться масло з часткою в 11,5% та загальним об'ємом 9,6 тис. т., що майже в чотири рази перевищує його кількість минулорічних показників. Разом з тим, за рахунок високої його вартості масло займає другу позицію у грошових витратах імпорту.

Нарощування імпорту інших молочних товарів є також буденним явищем у цьому році, відтак крім вище зазначеної продукції нарощуються поставки молока та вершків незгущених ― до 5,7 тис. т. (+165%), морозива ― до 1 тис. т. (+164%), сироватки ― до 4,4 тис. т. (+79%), казеїну ― до 0,13 тис. т. (+82%), кисломолочної продукції ― до 8,9 тис. т. (+62%).

Фахівець зазначає, що після значного просідання експортної активності у першому півріччі, друга половина року пожвавішала, що дало можливість скоротити відставання від минулорічних показників. Проте торгівля все ж була недостатньою і підсумки року однозначно будуть зі знаком мінус.

Суттєвий вклад у відновлення експорту в загальному забезпечили сироватка та казеїн, які з «мінусів» близько 40% на початку року вийшли в «плюс» на даний момент. Зокрема, сироватки імпортовано 24,7 тис. т., що на 11% більше, ніж торік, а казеїну ― 5,6 тис. т., +0,9%. В грошовому еквіваленті зростання є ще більш суттєвим, так сироватка додала 23%, а казеїн 11%. Третя і остання молочна позиція, яка демонструє нарощування експорту за підсумками одинадцяти місяців є морозиво. Це один єдиний молочний товар, який показав стабільність зростання протягом року. Його експортовано 6,6 тис. т., а це на 6,2% більше, ніж за відповідний період минулого року, при цьому зростання валютної виручки від нього склало 8,9%.

Решта експортних позицій зазнавали падіння, в тому числі і ключові. Зокрема, продажі масла скоротилися на 40,5%, до 10,2 тис. т., групи сухого молока ― на 23%, до 25,9 тис. т., молока та вершків незгущених ― на 25,2%, до 17,4 тис. т.; сирів ― на 14,2%, до 5,5 тис. т., кисломолочних продуктів ―на 5%, до 5,2 тис. т.

У структурі експорту у грошовому вираженні перше місце належить сухому молоку (25%), друге ― маслу (21%), а третє ― казеїну (17%)

«Нинішній рік є найбільш смутним у зовнішній торгівлі молочним рядом. Вперше в історії незалежності торговий баланс молочною продукцією увійшов у від'ємну зону. При цьому перспектива виходу з нього виглядає довжиною у кілька років, і це в кращому випадку та за умови, що темпи скорочення поголів'я корів у присадибному секторі не будуть такими високими, а кількість корів серед МТФ почне поступово відновлюватися» — зазначає Володимир Андрієць.

Аналітичний відділ АВМ

За даними Eucolait, торгівля молочною продукцією з Україною різко скоротилася, але імпорт ЄС з України збільшується. Про це повідомляє партнер проектів аналітичного агентства Інфагро Максим Фастєєв у телеграм-каналі «ТвійМолочнийЗануда» з посиланням на квартальну зустріч європейської аналітичної компанії Milk Market Observatory.

Європейська асоціація молочної торгівлі Eucolait поділилася такими висновками:

• Виробництво молока в основних експортних регіонах скорочується через високі витрати на виробництво, погодні явища, екологічні обмеження, а також робочі та логістичні проблеми. Доступність і ціни на корми, добрива та енергоносії викликають серйозні занепокоєння в Європі, але принаймні частина поточного зниження, схоже, має структурний характер.
• Війна сильно впливає на весь ланцюг постачання молочної продукції, спричиняючи інфляцію та загрожуючи глобальній продовольчій безпеці.
• Світовий попит на молочну продукцію залишається стабільним, а закупівельна активність у Південно-Східній Азії компенсує втрати в Китаї. Проте, рекордно високий рівень цін вплинув на імпорт у чутливих до цін регіонів. Зменшення доступності молока відображається у сповільненні світової торгівлі в І кварталі.
• Наслідки зростання інфляції в поєднанні з уже високими споживчими цінами на молочні продукти, ширші макроекономічні перспективи, проблеми з попитом і пропозицією Китаю, посилені війною, виглядають як ключові параметри на майбутнє.

Milkua.info

Виконуючий обов`язки голови Держпродспожислужби України Ольга Шевченко в ході комітетських слухань «Розвиток торгівлі агропродовольчою продукцією в рамках угоди про асоціацію з ЄС» поінформувала народних депутатів, представників уряду та громадських організацій про пріоритетні продукти, які просуватиме на європейські ринки в 2020 році відомство.

Ольга Шевченко нагадала, що 2019 року сталася неприємна для України подія — ЄС тимчасово призупинив доступ на свій ринок м`яса птиці. «Україна врахує отриманий впродовж років досвід і зможе спільно з Євросоюзом на взаємних умовах визнавати, приймати спільні двосторонні рішення», — пообіцяла вона і висловила сподівання, що проведена дипломатичними колами робота принесе позитивні результати і питання буде врегульовано.

Держпродспоживслужба України, за словами Ольги Шевченко, активно працює над виходом на ринок ЄС української яловичини. «Процес запущено кілька років тому. Але існує низка вимог, зокрема, в плані напрацювання підзаконних актів. Вони допоможуть еквівалентно імплементувати європейські директиви в Україні і після впровадження їх у практику вітчизняна продукція зможе вийти на європейський ринок», — висловила впевненість очільниця відомства.

Третім напрямком роботи названо сприяння виходу української картоплі на європейський ринок. «Минулого року урядом для цього докладено чимало зусиль, хоча картопля з України от уже 20 років як не може постачатися в страни ЄС. Цей процес триватиме не один рік, на жаль. Україна має усвідомити, що на прорив блокади може піти багато часу, ресурсів і потребуватиме докладання зусиль усіх гравців ринку», — наголосила Ольга Шевченко.

2020 року Україною також ініційовано вихід на євроринок українських фруктів та овочів.

«Санітарні та фітосанітарні заходи є технічною роботою. Напрацювання їх потребує залучення спеціалістів, які працюють у різних сферах. Це і використання пестицидів, і попередження занесення інфкеційних хвороб тварин і карантинних організмів рослин на територію України тощо. Це дуже велике коло проблем, які потрібно вивчити, розробити, узгодити, щоб задовольнити вимоги європейського рітейлу. Коли бачимо українську продукцію на полицях зарубіжних магазинів, потрібно просто уявити скільки зусиль було докладено, щоб вони там були», — зазначила очільниця Держпродспоживслужби України.

Agronews