АЧС знову реєструють серед диких кабанів на Вінниччині

08-квіт-2020

Новий випадок африканської чуми свиней зареєстрували 2 квітня на Вінниччині. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Захворювання виявили серед диких кабанів в мисливських угіддях ДП Тульчинське ЛМГ «Журавлівське лісництво», поблизу с. Журавлівка Тульчинського району Вінницької області. Наявність вірусу підтвердили за результатами дослідження Вінницької регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби (звіт № 002185 м.п.м./20 від 02.04.2020).

В осередку захворювання наразі вживають всі можливі заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Варто також згадати, що це вже третій випадок АЧС, зареєстрований у цьому місяці. Попередні два зафіксували у присадибному господарстві на Кіровоградщині та на підприємстві у Херсонській області.

Більше новин
Тваринники Естонії скоротять використання антибіотиків на третину
26-квіт-2017

У рамках нової держпрограми, в Естонії скоротять використання антибіотиків у тваринництві на 30% до 2020 року.

В Естонії затверджена державна програма по зниженню частки антибіотиків у ветеринарній медицині, повідомляє ІА REGNUM з посиланням на розпорядження голови відомства Тармо Тамма.

Згідно з новим документом, країна скоротить використання антибіотиків при лікуванні і профілактиці тварин на 30% до 2020 року.

Таке рішення аргументується тим, що з ростом стійкості мікробів до різного роду антибіотиків, зростає ризик негативної їх дії на здоров’я людей і тварин.

Детальніше
Кормові компоненти продовжують дорожчати на світовому ринку
26-січ-2021

Ціни на свиняче кров'яне борошно на світовому ринку зросли на 80% з липня 2020 року, додавши особливо сильно в останні кілька місяців, свідчать дані офіційної статистики. На думку аналітиків, багато фермерів змушені перебудовувати раціони годівлі своїх тварин, щоб оптимізувати витрати.

Крім того, Pritzker Private Capital (PPC) недавно придбала Vertellus, єдиного виробника ніацину (вітаміну B3) в Сполучених Штатах. Ця угода також може бути дуже важлива для світового ринку кормових добавок, так як в сегменті вітаміну B3 з'явиться новий великий гравець. Цей факт може впливати на ціноутворення, переконані аналітики.

За матеріалами All About Feed

Детальніше
Для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни необхідно збільшувати зрошувані землі
25-квіт-2022

Війна росії з Україною показала наскільки наше аграрне виробництво впливає на продовольчу безпеку не лише Європи, а й всього світу. А отже незадіяний потенціал меліоративних системи може стати запорукою інтенсифікації сільського господарства України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Жодна сільськогосподарська культура не обходиться без вологи. На територіях, де її не достатньо або надмірно, застосовується гідротехнічна меліорація — зрошення, осушення, двостороннє регулювання водного режиму. Зважаючи на нерівномірність розподілу природної вологи в Україні побудовані зрошувальні системи на площі 2,2 млн га (1,7 млн га без урахування тимчасово окупованих територій до 2022 року) та осушувальні — 3,3 млн гектарів», — йдеться в повідомленні.

В довоєнний період, сільськогосподарські землі, які були визначені як зрошувані та осушувані, тобто на них існують або колись були розташовані меліоративні системи, використовувались в аграрному виробництві на 95% та 85% відповідно. Але при цьому, по факту, полив в останні роки здійснювався на площі 551 тис га (32% від наявних). Осушувальні системи, через маловодні роки, практично не виконують свої функції, а отже на їх технічний стан мало хто звертає увагу.

«Ми бачимо, що через активні бойові дії та окупацію Херсонської області, на даний час подача води на зрошення унеможливлюється на площі понад 100 тис. га з тих, які поливалися у 2021 році», — додають у міністерстві.

Однак, необхідно усвідомлювати, що майже 1,2 млн га зрошуваних земель, а це не тільки південні області, використовується без поливу через низку об'єктивних та суб'єктивних факторів, основні з яких:

  • брак кошів у сільгоспвиробників на придбання зрошувальної техніки або на будівництво краплинного зрошення;
  • відсутність зрошувальної мережі через її пограбування;
  • висока вартість послуг із подачі води на полив;
  • небажання аграріїв займатися поливом.

«І саме ці 1,2 млн гектарів є запорукою отримання врожаїв в 2−3 рази вищих від тих, що отримують на цій території зараз. Ми вже маємо довоєнну програму щодо відновлення меліорації в Україні, яка була розрахована на виконання в мирний час — це Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, яка схвалена у 2019 році, а план з її реалізації був прийнятий Кабінетом міністрів України у 2020 році. За цим планом на сьогодні Верховною Радою України прийнято 17 лютого 2022 року Закон України „Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації“. Закон визначає правовий статус організацій, процедуру їх створення, діяльності та припинення, набуття ними прав на гідротехнічні об'єкти міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем державної та комунальної власності, здійснення експлуатації набутих у власність систем. Такі організації будуть рушійною силою у відновленні меліоративних систем», — переконують у Мінагрополітики.

Але сучасні реалії вимагають нових підходів до відновлення не лише меліоративних систем, а й використання меліорованих земель. Великою перевагою територій, де колись були побудовані зрошувальні системи, це наявність джерела зрошення, а на осушенні — водоприймачів. Але зважаючи на затяжний маловодний період в України, на цих водних об'єктах необхідно провести моніторинг наявності та доступності водних ресурсів для потреб гідротехнічної меліорації.

Отже, для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни шляхом відновлення гідротехнічної меліорації:

  • необхідно провести ревізію тих меліоративних систем, на яких до цього часу не застосовувалася гідротехнічна меліорація та визначити їх спроможність на можливість забезпечувати подачу води на зрошення чи її відведення (зрошувальні системи — до 1,2 млн га, осушувальні — до 2,8 млн га);
  • визначити першочерговість відновлення об'єктів інженерної інфраструктури з чіткою прив’язкою до конкретних меліоративних систем та необхідний обсяг фінансування відновлюваних робіт (вартість робіт до 120 млрд грн);
  • орієнтуватися на будівництво типових модульних насосних станцій з метою прискорення робіт по відновленню меліоративних систем та налагодження потокового виробництва на заводах-виробниках як вітчизняних так і зарубіжних;
  • переорієнтувати меліоративне землеробства на сільськогосподарські культури, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки, в першу чергу зерна та плодоовочевої продукції;
  • надання державної допомоги та кредитних ресурсів на відновлення та модернізацію об'єктів меліоративних систем, придбання дощувальних машин та обладнання (до 9 млрд грн);
  • надання сільгоспвиробникам компенсації вартості витрат на полив (щорічно не менше 0,5 — 1 млрд грн);
  • створити організації водокористувачів, які зможуть забезпечити ефективну експлуатацію меліоративних систем.

«Це слід робити з дотриманням екологічних вимог до водних ресурсів із забезпеченням збереження та підтримки родючості ґрунтів», — підкреслюють експерти.

Такі заходи дадуть можливість:

  • додатково залучити до зрошення 1−1,2 млн га;
  • відновити водорегулювання в зоні осушення на мільйон гектарів;
  • збільшити валове виробництво зернових культур орієнтовно на 8 млн тонн/рік, технічних культур на 3,5 млн тонн/рік, а виробництво плодоовочевих культур на 11 млн т/рік.

«Вартість додаткової валової продукції сумарно це може скласти біля 135 млрд грн/рік. І основне — створити десятків тисяч робочих місць, як в сфері будівництва меліоративних систем так і в їх подальшій експлуатації. Цей рік ми повинні максимально використати для того, щоб залучити нові площі на меліоративних системах для застосування гідротехнічної меліорації починаючи вже з 2023 року оскільки без цього не можливо забезпечити продовольчу безпеку ні зараз ні у майбутніх періодах», — підсумували у Мінагрополітики.

agravery.com

Детальніше
13 серпня 2018 року вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №8 (96), серпень 2018
13-серп-2018

Серпень - завершальний місяць літа, оксамитовий, фруктовий, з ноткою жалю через те, що «чекаєш-чекаєш цього літа, а воно БАЦ! і пройшло». Зате, які події нас чекають у вересні! Конференція і виставка "Птахівництво-2018" в Трускавці (11-13 вересня 2018 року). Учасники - власники, топ-менеджери агробізнесу, птахівники. І набирає обертів виставка "Агро Експо" в Кропивницькому, 26-29 вересня 2018. Кількість відвідувачів - понад 27 тисяч осіб за 4 дні було в минулому році. У цьому році, за тенденцією стабільного перебування, прогнозується понад 30 тисяч. Як завжди, ми всюди їздимо, збираємо хороший досвід.

Зараз хвилюємося, щоб все пройшло добре, готуємося багато працювати - у нас важлива місія: цікаво і привабливо представити наших партнерів на широку аудиторію. Хвилюємося - тому що вкладаємо в свою улюблену роботу всю душу, і ця величезна емоція не дає (і слава Богу!) Нам бути спокійно-байдужими. Ми з гордістю пишемо про все хороше і нове, що є у нас в країні, що можна застосувати в своєму господарстві для користі і прибутковості виробництва.

У кожного номера журналу своє обличчя, свої тематичні особливості в залежності від заходів, під які він «заточується», свій нерв ... Цей журнал вийшов «плавний», статний, логічний. Його цікаво читати. Відмінний, насичений блок - з кормовиробництва, за якістю кормів і кормових інгредієнтів. «Інформація про наукові дослідження і реальну ефективность тих чи інших адсорбентів, на жаль, малодоступна для українського споживача ....» - так написано в статті «Перший НАЦІОНАЛЬНИЙ адсорбент мікотоксинів» (стор. 7-9), але ми разом з фахівцями компаній «NCS» і «Фид Формула» розкриваємо вам всі нюанси, як контролювати мікотоксини. Багато корисної інформації по хворобах, утриманню корів, якості молока, наприклад, стаття «Прогнозована сезонозалежність показників якості молока корів в Україні» - матеріал ексклюзивний, ви ніде більше такого не дізнаєтесь.

Корисного читання!

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок