АЧС: доцільність будівництва польського паркану на кордоні з Україною визначить ЄС

Китай намагатиметься розробити вакцину від африканської чуми свиней. Про це 18-го січня заявило Міністерство науки і техніки країни.

Дослідники з інших країн також працюють над вакциною проти хвороби, але їм перешкоджають прогалини у знаннях про вірус і варіації штамів.

Китай заявив, що працюватиме над так званою «живою» вакциною.

Станом на 18 січня Піднебесна повідомила про виявлення 108 випадків хвороби  починаючи з серпня 2018 року, коли вірус зафіксували вперше на території країни. 

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

За попередніми даними 2017 року, у структурі споживання м’яса українцями частка птиці залишається найбільш вагомою — 48%, майже в 1,5 раза перевищуючи рівень раціональних норм. При цьому на свинину припадає 37%, на яловичину — лише 14%, на інші види м’яса — 1% м’ясного раціону.

Про це поінформувала старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко, повідомляє прес-служба ННЦ.

За її словами, такий дисбаланс в обсягах споживання різних видів м’яса зумовлений низьким рівнем купівельної спроможності населення та більшою конкурентоспроможністю курятини за роздрібною ціною порівняно з яловичиною і свининою.

Читайте також: У світі зростає попит на м’ясо, молоко і яйця

Якщо роздрібна ціна м’яса птиці (тушки) у грудні 2017 року становила в середньому 53,91 грн/кг, то свинина з кісткою (відруби стегна) коштувала 93 грн/кг, а свинина без кістки — 113,46 грн/кг.

У тому ж місяці за один кілограм тазостегнової частини яловичини у середньому слід було заплатити 92,18 грн/кг. Яловичина без кістки коштувала 117,77 грн/кг.

«У середньому яловичина і свинина були дорожчі за м’ясо курей в тушках в 1,7–2,2 рази. Такий ціновий розрив і зумовив збільшення споживання м’яса птиці», — пояснила Світлана Пашко.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, при існуючому рівні конкурентоспроможності структура споживання м’яса буде зберігатися й у 2018 році. Тобто частка м’яса птиці і надалі займатиме близько половини у м’ясному раціоні українців.

«При цьому споживання яловичини та свинини може зменшуватися. Серед основних причин — існуючі тенденції скорочення поголів’я великої рогатої худоби, часті спалахи вірусу африканської чуми свиней, а також цінові тренди в Україні та низька купівельна спроможність населення», — зауважила Світлана Пашко.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Україна зменшила обсяги власного сільськогосподарського експорту до ЄС, але зберегла місце у п’ятірці найбільших експортерів такої продукції до європейських країн. Про це свідчить доповідь Єврокомісії щодо результатів сільськогосподарської торгівлі ЄС в січні-травні 2020 року.

«Перелік країн походження агропромислової продукції, що імпортувалася до ЄС протягом минулого періоду у п’ять місяців, включає Велику Британію, Бразилію, США, Україну й Китай. На ці країни припадає майже 40 відсотків від усього обсягу сільськогосподарського імпорту до 27 країн ЄС», — йдеться у повідомленні.

Відповідно до наведених даних, Україна поставила до ЄС 5,8% від загального обсягу сільськогосподарського імпорту на суму 7033 млн євро у 2019 році (у порівнянні з 5 416 млн євро у 2018 році). В умовах пандемії за період з січня по травень 2020 року обсяг українського експорту до ЄС знизився на 217 млн євро (-7,3%) у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.

Водночас Україна перебуває на 15-й позиції у переліку найбільших споживачів європейської імпортної сільськогосподарської продукції з показником 1,4 відсотка від його загального обсягу.

В абсолютних цифрах, у 2019 році Україна імпортувала сільськогосподарських товарів з ЄС на суму 2 455 млн євро (2039 млн євро у 2018 році). За перші п’ять місяців поточного року Україна спожила імпортовану продукцію походженням з ЄС на суму 1 147 млн євро (зростання на 166 млн євро у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, або +16,9 відсотка).

milkua.info

11 травня 2021 року затверджено положення про «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», метою діяльності якого є сприяння розвитку та підтримка малого і середнього підприємництва, підтримка та просування експорту товарів, робіт та послуг українських виробників відповідно до програмних документів Кабінету Міністрів України, інших документів державного планування.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

Положення передбачає утворення Наглядової ради у складі представників Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерства цифрової трансформації.

На виконання згаданого раніше рішення Уряду Секретаріату Кабінету Міністрів України доручено затвердити програму діяльності державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та визначити порядок здійснення контролю за її виконанням.

Така трансформація передбачає, що в Україні вперше з’явиться інституція, що здійснюватиме свою діяльність з метою ефективного розвитку підприємництва та експорту, сприятиме актуалізації Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Україні та розробці єдиних програм підтримки МСП.

Державну установу «Офіс з просування експорту України» перейменовано на «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» відповідно до рішення Уряду від 10 березня 2021 року.