АЧС: нові випадки у Черкаській та Одеській областях

Виробництво м'яса та молочних продуктів в Європі має бути знижено на 50% до 2050 року, щоб досягти цілей Паризької угоди. Такі дані містяться в доповіді What is the Safe Operating Space for EU livestock? незалежного фонду Rural Investment Support For Europe (RISE).

Про це повідомляє видання The Independent.

Автори закликають Європейську комісію до розробки відповідних заходів, спрямованих на зниження виробництва продукції тваринництва. Зокрема, експерти пропонують ввести додаткові податки та продаж субсидованих м'ясних продуктів для споживачів з низьким рівнем доходів.

Як зазначили автори, вони сподіваються, що в результаті споживачі будуть готові платити більше за високоякісне м'ясо, яке було вироблено в екологічних умовах з урахуванням норм з охорони навколишнього середовища та ландшафту, а також дотриманням відповідних вимог щодо утримання тварин.

У доповіді говориться, що в даний час жителі Європи споживають в середньому в два рази більше м'яса, ніж рекомендовано національними агентствами продовольства.

Згідно з підрахунками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), тваринництво є найбільшим в світі споживачем земельних ресурсів. Території для випасу худоби та угідь під кормові культури становлять майже 80% всіх сільськогосподарських земель.

Раніше фахівці некомерційних організацій Institute for Agriculture and Trade Policy і GRAIN прийшли до висновку, що найбільші виробники м'яса і молочних продуктів можуть стати головним джерелом викидів СО2 до 2050 року. Як відзначили експерти, без прийняття додаткових заходів індустрія тваринництва буде займати 80% від емісійного бюджету СО2 до середини століття.

В даний час Китай, США, Євросоюз, Канада, Бразилія, Аргентина, Австралія і Нова Зеландія відповідальні за 60% світових викидів парникових газів від виробництва м'яса і молока. В цілому п'ять найбільших світових виробників м'ясних і молочних продуктів (JBS, Tyson, Cargill, Dairy Farmers of America і Fonterra) щорічно виробляють більший обсяг викидів парникових газів, ніж нафтові компанії Exxon, Shell або BP.

milkua.info

Україна наростила експорт м'яса за рахунок курятини. Про це повідомляє Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки", передає УНН.

Так, за рік експорт м’ясопродукції зріс на 21%: у січні-вересні 2021 року Україна експортувала продукції м’ясної групи на 593 млн дол., тоді як у січні-вересні 2020 року – на 488 млн дол.

"Вирішальним чинником, який впливає на збільшення експорту агропродукції цієї групи, є зростання вартості та обсягів поставок на зарубіжні ринки м’яса птиці, здебільшого курятини. Ця тенденція зберігається вже кілька років", - коментує старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції ННЦ Богдан Духницький.

Найбільше українського м'яса цього року придбала Саудівська Аравія - на 135 млн дол. Друге місце у списку посідають Нідерланди, третє – Китай.

Щодо м'яса птиці – то експорт продукту за рік зріс на 20%: з 420 млн дол. до 504 млн дол.

"Враховуючи актуальні тенденції, в нинішньому році можливе чергове оновлення рекорду експорту м’яса птиці нашою країною", - підсумував Духницький.

Джерело: УНН

Про інструменти підтримки національного виробника, які зараз використовує Мінекономіки, розповів Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко під час інтерв'ю журналу «Кореспондент», йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Ми мусимо захищати своїх. І не тільки суто українського виробника, а будь-кого, хто готовий виробляти в Україні. Він отримає ті самі преференції, що й національний виробник, оскільки для держави буде українським. Критерій локалізації, на мою думку, дуже простий: частка виробництва в Україні понад 35%», — прокоментував Міністр.

Зокрема, йшлося про роботу з публічними закупівлями для збільшення частки національних виробників у замовленнях від державних компаній.

«Ми зараз завершили роботу із Prozorro щодо модулів „нецінові критерії“ і „життєвий цикл“, які будуть сприяти тому, що підуть замовлення саме до українського виробника», — зазначив Ігор Петрашко.

Також посилена підтримка національних виробників і експортерів буде здійснюватись через роботу Експортно-кредитного агентства (ЕКА), яке було докапіталізовано до 2 млрд грн. В активній фазі - процес підготовки до підписання «Промислового безвізу», який полегшить українським компаніям доступ на ринки ЄС.

Крім того, Мінекономіки веде досить жорстку антидемпінгову політику. На даний час за результатами проведення попередніх розслідувань, Україною застосовується 28 заходів торговельного захисту (у тому числі 25 антидемпінгових та 3 спеціальні заходи) вартістю імпорту до застосування заходів понад 16,7 млрд.грн.

Уряд продовжує дерегуляцію ведення підприємницької діяльності та готує спрощення вимог, яким має відповідати бізнес. Це, зокрема, скорочення кількості видів дозвільних документів з 14 до 5, запуск єдиного дозвільного порталу, переведення усіх дозволів в електронний формат.

Про це під час онлайн-конференції повідомила перша віцепрем'єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко, говориться у повідомленні Мінекономіки.

Вона зазначила, що уряд прагне скоротити обсяг присутності держави в економіці, аби стимулювати економічне зростання. Так, до 2032 року рівень податкових вилучень з економіки повинен знизитися з 45 до 20%.

«Економічне зростання — це результат підприємницької діяльності мільйонів людей. Безпека, верховенство права та оптимальний обсяг втручання держави в економіку — три складові, що його забезпечать», — наголосила Юлія Свириденко. 

Вона підкреслила, що уряд вивчає можливість запозичити досвід у застосуванні британських правових норм для нових інвестицій від 15 млн грн.

«Планується масштабна реформа трудового законодавства, що допоможе бізнесу розвиватися динамічно. Йдеться насамперед про імплементацію норм ЄС та конвенцій МОП, розширення спектру трудових договорів, спрощення процедури входу-виходу працівників на ринок праці», — додали в Мінекономіки.

Уряд робить ставку на експортну модель зростання. Зараз експорт складає 35% ВВП (з них сировина — 75%). Мета — підняти його до понад 50%. При цьому 75% мають складати готові товари та послуги.

Також важливою стратегією є орієнтація на малий та середній бізнес. Його внесок у ВВП повинен бути максимально можливим. Для цього уряд запускає серію грантових програм. Бізнес отримає ресурси, які він може вкласти у власну справу.

Міністр економіки додала, що попри усі тактичні кроки зумовлені війною, Україна рухається в бік мінімізації участі держави в економічних процесах. Це один із важливих рецептів відбудови та зростання.

agroportal.ua