80,6% поголів'я птиці в промисловому сегменті утримують 36 підприємств

Аграрії не підтримують ініціативу, запропоновану приватною компанією Кабінету Міністрів України щодо контролю за урожаєм через ІТ-схему, яка передбачає встановлення на кожному комбайні програмного забезпечення, що обліковуватиме кількість зібраного урожаю та вид культур, які збираються, а також оброблювану площу земель. Як зазначається, такий підхід нібито допоможе у боротьбі з тіньовим виробництвом с/г продукції.

Про це йдеться на сайті ВАР.

ВАР завжди виступала за виведення агросектору з тіні, оскільки «тіньовики» ставлять офіційних сільгоспвиробників в умови нерівної конкуренції, а державу позбавляють мільярдних прибутків. Саме тому ВАР вітає готовність уряду боротись із цим негативним явищем в українській економіці. Однак, дану ініціативу асоціація не підтримує і закликає Кабмін відмовитись від її реалізації, оскільки вона є дорогою, технічно нездійсненною і такою, що не досягає поставлених цілей. Крім того, пропонована система знаходиться у гострому протиріччі з чинним законодавством, у тому числі, антикорупційним.

Більше того: без системи відстеження руху фізичного обсягу товару контроль зібраного легальними агровиробниками урожаю позбавлений будь-якого сенсу. Ті, хто працює легально, і так його не приховують.

Саме тому ВАР іще раніше запропонувала створити систему простежування руху фізичного обсягу товару. Її суть у тому, щоб встановити контроль за ланцюжком переміщення ризикового товару від виробника до кінцевого споживача. Зробити це можливо через впровадження електронної видаткової/товарно-транспортної накладної (е-ВТТН), яка реєструється у спеціальному реєстрі. Таким чином, якщо говорити про агропродукцію, трейдер не зможе експортувати необліковане зерно, походження якого є невідомим. Неможливість реалізації незаконно вирощеної продукції поставить «тіньовиків» перед необхідністю легалізувати своє виробництво.

У разі реалізації пропозицій ВАР, тіньовий сектор економіки і не лише в аграрній галузі, суттєво скоротиться, а подібні дороговартісні ініціативи будуть не потрібні.

Нагадаємо, 16 квітня під час онлайн-наради МЕРТ з аграрними асоціаціями було презентовано ініціативу приватної компанії «Менора-Агро» щодо контролю за урожаєм через ІТ-схему. Вартість реалізації даного проєкту оцінено у приблизно в 9,2 млрд грн. Вартість установки обладнання на один комбайн — до 160 тис. грн. Компанії-реалізатору даної пропозиції аграрії муситимуть заплатити по 1 долару з тонни зібраного врожаю, тобто близько 80 млн доларів на рік.

milkua.info

Новий спалах хвороби зафіксували у прикордонному селі Паланка. Повідомлення про підозру захворювання свиней на АЧС з’явилося 27 жовтня, а вже 31-го національна лабораторія підтвердила його наявність.

З моменту появи хвороби вжили всіх необхідних заходів, щоб запобігти її поширенню, повідомив Голова Національного агентства продовольчої безпеки Молдови (НАПБ) Георге Габер.

Він також додав, що НАПБ прийняло рішення вжити протиепізоотичні заходи не тільки у селі Паланка, а й на всій ділянці кордону Молдови з Україною.

Через африканську чуму Молдова заборонила ввезення м’яса з України. Обмеження діють з жовтня 2016 року. З тих пір митники запобігли кілька тисячам спроб ввезення м’яса на територію країни. Загальна вага вилученої продукції становить близько 10 тонн.

Сама Молдова поки не може експортувати свинину після спалахів АЧС у деяких районах країни. Відповідно до міжнародних договорів, для відновлення поставок країна повинна продемонструвати, що впродовж 12 місяців на її території не було зареєстровано жодного випадку захворювання.

PigUA.info за матеріалами ru.sputnik.md

Європейський Союз є основним партнером для виробників Чернівецької області. За 2021 рік до країн ЄС експортовано товарів на суму понад $155 млн за загального експорту $207 млн. Тобто 75% усього експорту Буковини припадає саме на країни Євросоюзу.

Про це розповів директор департаменту регіонального розвитку Чернівецької ОВА Валентин Дунаєвський.

«До переліку країн, куди ми експортуємо найбільше товарів, входять Румунія, Німеччина, Польща, Литва, Нідерланди. І, звичайно, така співпраця з ЄС буде стимулювати роботу наших підприємств, підтримувати робочі місця та давати надходження до бюджету. Крім того, відбудеться вихід нових підприємств на європейські ринки. Тому таке рішення тільки позитивно вплине на нашу економіку», — зазначає Валентин Дунаєвський, пише «Молодий Буковинець».

За словами директора департаменту соціально-економічного розвитку Чернівецької міськради Сергія Бостана, скасування мит спрямоване на стимулювання виробництва української продукції, яка зорієнтована на експорт. Це також піде на користь і релокованому бізнесу, який зараз переїхав на Буковину. Велика його частка орієнтована на експорт. 

Відзначається, що скасовано, зокрема, мита на: промислову продукцію, фрукти та овочі, що підлягають системі вхідних цін, а також сільськогосподарську продукцію та перероблену сільгосппродукцію, що підлягають тарифним квотам. 

Тож, за словами голови Асоціації виробників продуктів бджільництва «Буковинський бджоляр» Василя Паламара, це позитивно вплине на виробників продукції, хоча Чернівецька область експортує небагато меду.

Василь Паламар, голова Асоціації виробників продуктів бджільництва «Буковинський бджоляр»

Ми вважаємо, що будь-яке скасування мита позитивно вплине на експортні можливості й потенціал розвитку в цьому напрямі. Це позитивний сигнал для виробників. На жаль, досі найбільший зиск від квот із нульовими ставками мита отримували великі експортери або перекупи, які тут скуповували товар у виробників і експортували за кордон. А зараз з’явилася можливість невеликому виробнику самому ставати експортером. Це частково може спростити доступ до ринків Європи

Він додає, що кон’юнктура зовнішніх ринків сприятлива для українського експорту, ціни зростають, зокрема і на мед. 

Сергій Тимчук, власник ПП «Грандем», яке займається виготовленням макаронних виробів, зауважує: «За умов, коли море закрите, ми не можемо експортувати свої товари цим шляхом до країн Близького Сходу. Тому європейські ринки стають дуже актуальними. Вони нас рятують. Особливо позитивно це вплине на малий бізнес, який досі не мав змоги працювати на експорт, а зараз зможе це робити. Наша компанія вже багато років працює на експорт. Це допоможе нам бути більш конкурентоспроможними, виходити на нові ринки, нові країни. І європейські виробники відчують нашу більшу присутність на ринку».

agroportal.ua

Засуха в період цвітіння та дощі під час збирання урожаю негативно вплинули на врожайність та якість озимої пшениці. Про це журналісту УНН повідомив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

"На низьку врожайність та якість озимої пшениці вплинула велика засуха у період цвітіння в центральних та північних областях. Наразі у період збирання проходять дощі і вони вимивають клейковину та білок, що також негативно впливає на якість", - сказав Коваль.

За його словами, для фуражних культур (призначених для годівлі худоби та птиці у вигляді комбікормів, дерті тощо - ред.) також було б краще, якби їх збір відбувався без дощів, задля вищої якості продукції.

"Проте, на мою думку все одно буде достатній обсяг харчової пшениці твердих та м’яких сортів в Україні, як для внутрішнього ринку так і для експорту",- додав Коваль.

Джерело: УНН