Епізоотична ситуація щодо небезбечних хвороб тварин у світі

Європейський Союз (ЄС) є другим за величиною споживачем кормових матеріалів в світі після Китаю, випереджаючи за цим показником США і Бразилію. Однак структура споживання оновлюється від року до року, і в 2017 р вона також зазнає певних змін, наголошується в звіті Rabobank.

В середньому в останні роки частка зерна в структурі споживаних кормових матеріалів в ЄС становить 70%. Ще 25% припадають на частку шроту олійних культур. В цілому регіон споживає близько 18% всього зерна, використовуваного для потреб комбікормової промисловості в світі.

Разом з тим в 2016 р за даними Rabobank, багато країн ЄС, такі як Франція, використовували рекордно низьку кількість зерна в комбікормах, в першу чергу через поганий врожай, який знизив сукупне виробництво пшениці в Європі на 10% - до 136 млн т .

В результаті в 2017 р, як передбачається, пшениця в структурі комбікормів в ЄС буде в значній мірі замінено на ячмінь. Так, з 60 млн т врожаю ячменю близько 40 млн т в цьому році піде на покриття потреб комбікормової індустрії, що на 10% перевищить рівень минулого року.

Фахівці Rabobank також підрахували, що в структурі шроту олійних культур близько 31% в 2017 р припадатиме на соєвий шрот, 13% - на ріпаковий шрот, ще 7% - на шрот соняшнику і близько 3% - на ядра кокосового горіха.

All About Feed

Представники Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів разом із фахівцями Програми зменшення біологічної загрози Міністерства оборони США обговорили шляхи розповсюдження та методи боротьби із поширенням АЧС на території України.

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Участь у заході взяли Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, Перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук, директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль та інші.

Сторони обговорили механізми співпраці в рамках Програми зменшення біологічної загрози, зокрема, стосовно допомоги із протидією поширенню АЧС в Україні, зокрема — старт роботи проекту щодо оцінки ризиків передачі вірусу АЧС у дикій фауні та через торгові шляхи в Україні — підходи до розробки ефективних карантинних заходів і стратегій контролю за розповсюдженням вірусу.

У ході зустрічі присутні проаналізували існуючі методи та напрями боротьби із поширенням АЧС в Україні, зокрема, роботу в рамках плану державного моніторингу АЧС.

Особливу увагу сторони приділили розгляду поширення вірусу АЧС у приватних домогосподарствах та через стихійні ринки.

Андрій Жук відзначив, що наразі зберігається великий ризик поширення збудника АЧС в домашніх господарствах із дикої фауни.

Реалізація програми дасть змогу вдосконалити підходи до розробки ефективних карантинних заходів і стратегій контролю за розповсюдженням вірусу.

Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини. Це стало результатом роботи технічної місії Головного директорату захисту та контролю Міністерства сільського господарства Республіки Туреччина щодо оцінки системи державного контролю за виробництвом яловичини, яка працювала в Україні наприкінці квітня 2018 року.

Турецькі інспектори проводили аудит системи державного контролю за виробництвом яловичини в Україні, а також проінспектували забійні підприємства, які зацікавлені в експорті своєї продукції до Туреччини.

За результатами цієї роботи, прийнято рішення про відкриття ринку Туреччини для української яловичини.

Робота над погодженням форми ветеринарного сертифіката на експорт української яловичини до Республіки Туреччина наразі перебуває на фінальній стадії.

consumer

Відповідна постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 р. № 1177 «Деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин» опублікована на Урядовому порталі.

Так, постанова передбачає удосконалення проведення фітосанітарних процедур та надання права вибору власника вантажу при формуванні експортних партій об'єктів регулювання проводити фітосанітарну експертизу (аналіз) у фітосанітарних лабораторіях, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби, або уповноважених фітосанітарних лабораторіях будь-якої іншої форми власності.

Крім того, як Законом України «Про карантин рослин» так і постановою передбачено, що державний фітосанітарний інспектор зобов’язаний видати заявнику карантинний сертифікат, фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт чи прийняти рішення про відмову в його видачі протягом 8 робочих годин після отримання ним висновку фітосанітарної експертизи (аналізів). До цього державний фітосанітарний інспектор був зобов’язаний видати заявнику зазначені сертифікати чи прийняти рішення про відмову у їх видачі протягом 24 годин після завершення завантаження транспортного засобу.