Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

Головні фактори, що визначають динаміку світового ринку продовольства, - зростання чисельності населення і збільшення попиту на здорові продукти харчування. Зростає попит на білкові продукти харчування, овочі.

Яйця - один з найбільш доступних джерел харчового білка. Їх виробництво може бути ефективно організовано як в умовах великих агропромислових корпорацій, так і невеликими фермерськими і підсобними господарствами. Прогнозується, що птахівництво до 2035 року стане найбільш швидкозростаючою галуззю. Споживання м'яса птиці в цілому по світу виросте на 65%, яєць - на 50%. Для порівняння, зростання споживання інших джерел тваринного білка (риба, свинина, яловичина) очікується на рівні 30% - 35%.

Для збереження цих досягнень, формування експортного потенціалу галузі важливо забезпечити технологічну незалежність птахівництва та виробництва яйця, збільшувати додану вартість виробництва, розвивати випуск продуктів з високою доданою вартістю. Важливою конкурентною перевагою українського птахівництва є доступність зернових - основною складовою для виробництва кормів. У структурі витрат на виробництво яєць частка кормів - близько 60%.

В цілому світове виробництво яєць показує стійке зростання. Починаючи з 2000 року, загальний обсяг випуску збільшився в 1,4 рази - з 51 до 70 мільйонів тонн.

Провідним виробником яєць є Китай, частка якого становить 36% від усього світового виробництва. Також великі гравці - США - 8%, Індія - 6%, Японія і Мексика - по 4% відповідно.

У структурі світової торгівлі прийнято виділяти яйця в шкаралупі - найбільший сегмент з об'ємом, станом на 2016 рік, в 3,6 млрд. Доларів США і яєчні продукти - близько 900 млн. Доларів США.

За обсягами експорту яєць у шкаралупі світовим лідером є Голландія - $ 716 млн. За станом на 2016 рік. Далі слідують США ($ 440 млн.) І Туреччина ($ 289 млн.), Німеччина ($ 279 млн.) І Польща ($ 223 млн.). У сегменті яєчних продуктів також лідирує Голландія ($ 287 млн. У 2017 році). Значний обсяг продукції на експорт постачають Франція, США, Німеччина та Бельгія.

Лідером світового імпорту яєць в шкаралупі є Німеччина ($ 645 млн. В 2016 році). Приблизно вдвічі менше імпортує Голландія. На третьому місці Ірак ($ 282 млн.). У частині яєчних продуктів великі обсяги закуповують Німеччина, Великобританія а також Японія.

Важливо відзначити, що в останні роки в світовій торгівлі яйцем відбулися великі зміни. Якщо в період з початку 1990 і до 2004 року середньорічний темп зростання торгового обороту в світі становив близько 2,4%, то починаючи з 2004 року, зростання ринку прискорюється. В середньому, за останні 10 років він склав 7,5% в рік. Яйця один з найбільш перспективних продуктів світового продовольчого ринку. При цьому існують значні можливості для збільшення доданої вартості продукту.

Перехід до підлогового утримання птиці створює певні переваги в якості і «паливо» для реклами, що дозволяє збільшити додану вартість яєць. Наступний рівень - переробка та виробництво напівфабрикатів - яєчного білка і яєчного жовтка.

Ще більш дорогою продукцією є яйця, вироблені за органічною технологією, а також готові продукти харчування на основі яйця - омлети і ін. Брендування продукції також важливий інструмент збільшення доданої вартості. Для потенційного експортера яєць важливо охоплювати весь потенційний ринок збуту, не обмежуючись нижнім ціновим сегментом. Розвиток виробництва продуктів з високою доданою вартістю з опорою на внутрішній ринок може стати ефективним експортним інструментом.

на основі даних UN Comtrade, International Egg Commission

Україні слід працювати над спрощенням проходження митних процедур для виробників харчової продукції в умовах зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом.

Про це заявив заступник генерального директора Групи компаній «Укрлендфармінг» (Ukrlandfarming) Ігор Петрашко.

Він додав, що декларування повинно відбуватися в автоматичному режимі, декларації — прийматися до того, як машина проходить кордон, щоб максимально скоротити втрати часу на оформлення документів — до півгодини або години.

«І найважливіше: треба вирівняти умови доступу до фінансування. Ніхто не говорить про ставку в 2−3 відсотка в гривні, але на рівні інфляції — 8−8,5% з урахуванням маржі банків, фінансування має бути доступним. У нас же поки при інфляції в 9,8% в 2018 році облікова ставка становила 17%. У Німеччині, наприклад, при рівні інфляції 1,72% ключова процентна ставка Європейського центрального банку залишається на рівні 0 відсотків, тобто, фактично, є негативною», — зазначив Петрашко.

Infagro.com.ua

Заборону на продаж домашнього молока ІІ сорту від населення відклали до 1 липня 2018 року, але оператори ринку побоюються, що реалізація європейського стандарту може привести до непередбачуваних наслідків, як для молочної галузі в цілому, так і для населення в селах. Про це розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук.

Нагадаємо, що після заборони домашнього молока продавати його можна буде на виробництво казеїну.

На думку Марчука, відмова від закупівлі домашнього молока поставить село у ще складніші умови, адже для багатьох сімей продаж домашньої продукції є єдиним способом заробітку.

Чому Україна відмовляється від молока другого сорту? Згідно із чинним сьогодні стандартом, в Україні розрізняють 4 сорти молока. Основна відмінність між сортами полягає у показнику загальної бактеріальної забрудненості, кількості соматичних клітин та кислотності молока.

«Відтак, екстрасорт повинен мати загальну бактеріальну забрудненість до 100 тис./см³, вищий сорт — до 300 тис./см³, перший сорт — до 500 тис./см³, другий сорт — до 3000 тис./см³. Кількість соматичних клітин молока екстра та вищого сорту — ≤ 400 тис./см³, першого сорту — ≤ 600 тис./см³, другого сорту — ≤ 800 тис./см³. Кислотність молока екстра і вищого сорту — 16—17ºТ, першого сорту — 19ºТ, другого сорту — 20ºТ. Вміст жиру для всіх сортів молока — в діапазоні від 3 до 3,4%. В ЄС, приміром, відповідно до спеціальних гігієнічних правил, норма жирність молока екстра сорту на кілька пунктів вища і становить 3,8—4%», — пояснює заступник голови ВАР.

Зазначається, що молоко другого сорту заборонено в ЄС.

«Його довго не хотіли забороняти в Україні, але ми повинні розуміти, що українські молочні продукти будуть не дуже хорошої якості, тоді на світових ринках нас не чекатимуть. Згідно із пропонованими змінами, в Україні повинні залишитися три сорти: екстра, вищий і перший», — упевнений Марчук.

З його слів, висока якість молока досягається при його отриманні безконтактним способом з моментальним охолодженням. Що більше сировина контактує із зовнішнім середовищем, то нижчої воно якості. За цими критеріями майже все молоко, яке виробляється в одноосібних селянських господарствах та дрібних фермерських господарствах відноситься до другого сорту. Тому вони найбільше і постраждають від цього рішення.

Перехід на вищі стандарти не вирішує проблему зі збільшенням обсягів виробництва молока та підвищенням його якості. Тому після вступу в дію нового ДСТУ для повної відмови від молока другого сорту передбачено 5-літній перехідний період. Протягом цього часу молоко другого сорту використовуватимуть при виробництві таких продуктів, як масло, сир кисломолочний, сухе молоко, згущені консерви, що допускається чинними стандартами на ці види продукції.

Однак маємо розуміти, що переробні підприємства, які активно освоюють нові ринки, зацікавлені у підвищенні безпечності власної продукції, і самі будуть зменшувати обсяг прийому молока другого сорту від населення.

«Тому, перш ніж відмовлятися від прийому молока другого сорту на селі, слід створити належну інфраструктуру, необхідну для отримання молока першого чи вищого ґатунків. Для цього у сільських населених пунктах необхідно облаштувати спеціальні доїльні пункти, обладнані молокопроводом, холодильною і фільтрувальною технікою. Щоб селяни могли привести корову на дійку, де вим’я миється й дезінфікується, підключається доїльний апарат. Молоко по спеціальним трубам потрапляє до охолоджувального апарату, який охолоджує його до температури близько 4—6°С. Кількість молока, видоєного від кожної корови, фіксується. Таким чином, власник корови позбавляє себе необхідності мити посуд, проціджувати молоко, чекати молоковоза. А за молоко вищої якості отримує більшу ціну. Строк зберігання молока з моменту доїння з урахуванням часу на транспортування: за температури, не вищої від 4 °C — 24 год., не вище, ніж 6 °C — 18 год», — розповів експерт.

На його думку, завдання держави сьогодні — створити належні умови, а не просто викреслити з української економіки та аграрної сфери особисті селянські господарства. При цьому індивідуальним домогосподарствам і невеликим фермерам слід об'єднуватися в кооперативи й вирішувати проблеми самостійно.

«До слова, кооперативний рух поширений у Європі і дає дрібним фермерам можливість загального користування технікою, обладнанням, налагодженою системою збуту, більш вигідними умовами кредитування», — підсумував Денис Марчук.

agropolit.com

Минулого місяця від африканської чуми свиней постраждало 133 країн. Загалом було зафіксовано 464 спалахи захворювання, найбільше – в Румунії, повідомляє видання PigUA.info з посиланням на Всесвітню організацію охорони здоров’я тварин (МЕБ).

Лідерами з поширення АЧС є Румунія (160 випадків за місяць), Угорщина (134) та Латвія (46). Хоча вірус поширюється здебільшого серед диких кабанів, будь-яке розповсюдження загрожує галузі свинарства.

У сусідній Польщі в листопаді зафіксували 37 спалахів африканської чуми свиней. Вірус в країн поширюється все далі на захід і є загроза проникнення АЧС на територію Німеччини.

Що ж до інших країн то в Болгарії минулого місяця було зареєстровано 33 спалахи африканської чуми свиней, на Філіппінах – 24, у Південній Кореї – 10, у Зімбабве – 6, у Китаї – 3, в Молдові – 3, ПАР – 2, а в Бельгії – 2.

В Україні в листопаді зафіксували 4 випадки АЧС. Останній спалах вірусу, за повідомленнями Держпродспоживслужби, виявили 28 листопада в особистому селянському господарстві в селі Стара Олександрівка Пулинського району Житомирської області.

Meat-Inform