23 квітня 2019 року вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №4 (104), квітень 2019

Виробництво курятини без антибіотиків - важке і затратне. Тому в Україні таке практикують одиниці. Про це в коментарі УНН розповів лікар ветеринарної медицини Андрій Биченко.

"Вигодувати птицю без застосування антибіотиків теоретично можливо. Але для цього на підприємстві має бути досить висока культура вирощування курей: стерильні пташники, підтримка стабільної температури в місцях життєдіяльності маточного поголів’я птиці, висока якість корму.

Окремо важливо, аби співробітники таких підприємств щодня змінювали робочий одяг, обробляли його", - каже він.

І це дуже важкі вимоги, адже в разі інфікування 10% поголів’я - знищується усе стадо.

"А це – великі фінансові ресурси, які виробник змушений буде покривати власним коштом", - додав він.

Тому в Україні одиниці тих, хто може забезпечити виробництво без шкідливих антибіотиків.

"Антибіотики у великій кількості можуть зруйнувати шлунково-кишковий тракт, спровокувати діарею, дуже неприємні наслідки для шлунку. Тому, коли людина застосовує антибіотики у лікувальних цілях – завжди з ними виписуються пробіотики, які відновлюють мікрофлору кишечника", - уточнив він.

Джерело: УНН

Станом на початок липня програмне забезпечення «Молочний модуль» працює у Вінницький, Полтавській, Харківській, Миколаївській, Донецькій, Волинській, Сумській, Київській, Дніпропетровській, Рівненській, Херсонській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Користувачами «Молочного модуля» стали вже понад 170 операторів ринку молока (господарства з виробництва молока та пункти його закупівлі). Про це повідомляє Держпродспоживслужба. 

Планується, що пілотний проєкт на базі програмного забезпечення «Молочний модуль» буде реалізовано у кожній області.

«Лише спільними зусиллями держави та бізнесу ми можемо зробити українське молоко таким, що відповідатиме найвищим стандартам якості та безпеки. Програма контролю сирого молока має стати надійним інструментом спільної роботи», — підкреслила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

«Молочний модуль» — це ІТ-платформа для програми контролю сирого молока. Через генерацію та подальший аналіз й обробку результатів лабораторних досліджень вона допомагає ефективній співпраці операторів ринку з лабораторіями та компетентним органом.

Заступник голови Держпродспоживслужби Анатолій Вовнюк на зустрічі з учасниками робочої групи наголосив: «Ми в першу чергу маємо отримати зворотній зв’язок від користувачів «Молочного модуля». Ми повинні почути, які в них є  побажання стосовно цього додатку. Безперечно, ми і самостійно можемо розробити певний функціонал, який на нашу думку був би доступним для користувачів, але ми із задоволенням вислухаємо і включимо до роботи їхні побажання. У нас дуже амбіційні плани: запустити Молочний модуль до кінця року не в якості чисто аналітичної програми, а як повноцінний інструмент».

У рамках першої фази Пілотного проєкту, що стартував ще у квітні 2019 році в чотирьох областях, було протестовано різні моделі відбору та транспортування зразків сирого молока. Відтепер кожна область зможе долучитися до «Молочного модуля» Держпродспоживслужби у тестовому режимі.

Вдосконалення функціоналу за результатами Пілотного проєкту та подальша інтеграція «Молочного модуля» до Головної інформаційної системи Держпродспоживслужби відбувається за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).

Більше інформації про Пілотний проєкт із запровадження програми контролю сирого молока на базі програмного забезпечення «Молочний модуль» за посиланням: https://qftp.org/wp-content/uploads/2021/05/two-pages-for-web.pdf

Група дослідників з Австралії розробили технологію, що дозволяє збільшити врожайність кукурудзи до рекордних значень за рахунок модифікації ферменту, який відповідає за уловлювання вуглекислого газу з навколишнього середовища. Новий сорт трансгенної кукурудзи характеризується посиленим фотосинтезом, що в результаті призводить і до посиленого росту.

Прийнято вважати, що у основних сільськогосподарських культур є два види фотосинтезу. Пшениця і рис використовують різновид фотосинтезу С3 - вчені вважають, що цей механізм є досить давнім і не найефективнішим. Кукурудза, як і деякі інші культури, в свою чергу використовує C4-фотосинтез - порівняно молодий і більш ефективний.

Центральне місце в цьому випадку займає фермент Rubisco, який відповідає за перетворення вуглекислого газу в органічні сполуки. За рахунок збільшення вмісту данього ферменту в клітинах кукурудзи можна домогтися збільшення врожайності, встановили дослідники.

За матеріалами Science Daily

Ряд організацій із захисту природи звернувся в Управління з контролю за продовольством і медикаментами США (FDA) з вимогою посилити заходи по обмеженню застосування кормових антибіотиків в країні, заплановані на найближчі п'ять років.

Зокрема, однією з вимог заявлено обмежити максимальний час застосування терапевтично важливих антибіотиків на фермах в 21 день. У сукупності c низкою інших заходів це дозволить скоротити застосування кормових антибіотиків в 2021 році на 45% до рівня 2009 року.

У заяві звертається увага на те, що стійкість до антибіотиків продовжує бути серйозною проблемою в світі, і в США виробники свинини і яловичини продовжують використовувати більше протимікробних засобів, ніж їх колеги в деяких інших країнах світу.

За матеріалами Feed Navigator