Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

19-лист-2018

У період з 10 по 16 листопада 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 145 осередків особливо небезпечних хвороб.

У Росії за минулий період зареєстрували вогнище африканської чуми свиней в Калінінградській області і осередки заразного вузликового дерматиту в Омській області (2).

У Республіці Колумбія зареєстрували спалах ящура (1). Вогнища африканської чуми свиней виявили в Бельгії (8), Угорщині (7), Китайській Народній Республіці (6), Польщі (20), Румунії (42) і Україні (1).

Ветеринарні служби Тайваню (1) повідомили про нове вогнище високопатогенного грипу птахів. Вогнища блютангу зареєстрували в Тунісі (9), Республіці Кіпр (14) і в Швейцарії (15).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнища сказу в Малайзії (8); низькопатогенного грипі птахів в США (4); про випадки миксоматозу кроликів в Португалії (2); туляремії в князівстві Ліхтенштейн (1) і сибірської виразки в Намібії (3).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Більше новин
В Україні нараховується 47,2 тис. фермерських господарств
15-квіт-2020

Станом на 1 квітня 2020 року в Україні налічується 47,22 тис. фермерських господарств, без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.

Про це свідчать дані Державної служби статистики. У 2019 році кількість фермерських господарств збільшилася на 2,5%, порівняно із 2018 роком — 46,05 тис.

Варто зазначити, що у 2014 році, враховуючи окуповані наразі території кількість фермерських господарств становила 49,11 тис.

Згодом в Україні спостерігалося різке їхнє зменшення у 2015 році до 43,31 тис. Проте, надалі кожного наступного року кількість фермерських господарств зростала, зокрема:

у 2016 році — до 43,897 тис.,

у 2017 році — до 44,583 тис.,

у 2018 році — до 45,280 тис.

Agravery.com

Детальніше
Війна змінює молочні баланси – курс на експорт
23-вер-2022

В довоєнному 2021 році багато аналітиків стверджували, що Україна вже перетворилася в нетто-імпортера молочних продуктів, значно скоротивши експорт та збільшивши імпорт. Озвучувались навіть цифри імпорту на рівні 1 млн т в еквіваленті сирого молока. При цьому аналітики Інфагро тоді були не настільки песимістичними (експорт ще був в минулому в незначному плюсі), хоч і прогнозували втрату статусу нетто-експортера вже у 2022 році.

Про це пише Василь Вінтоняк, директор Інфагро.

І дійсно, до минулого року в Україні спостерігалося стабільне збільшення споживання молокопродуктів, але виробництво більшості їх видів скорочувалось на тлі стабільного зменшення пропозиції сировини. Це спонукало до скорочення обсягів експорту та збільшення імпортних закупівель.

Стимулом до нарощування імпорту була також суттєво вища собівартість вітчизняного виробництва більшості молокопродуктів в порівнянні з показниками в основних країнах-постачальниках в ЄС. Це і не дивно, адже, навіть незважаючи на більш сучасні технології, певний період часу в окремих європейських країнах молоко було дешевшим ніж в Україні.

В результаті, за оцінками Інфагро, експорт молочних продуктів в еквіваленті сирого молока в минулому році скоротився до 0,6 млн. т, а імпорт зріс вже майже до такого ж показника. При цьому в грошовому виразі експорт вже в 2021 році суттєво поступався імпорту, 364 млн. USD проти 396 млн. USD відповідно.

Але в лютому росія з війною напала на Україну і всі попередні прогнози молочних балансів на 2022 рік стали нездійсненними. З початком цієї агресії українська молочна галузь, як і вся економіка країни, пережила справжній шок. Багато заводів призупинили діяльність, ферми не мали змоги продавати молоко, обірвались логістичні ланцюги. Але з часом, завдяки героїзму ЗСУ та наполегливій роботі всіх учасників молочної галузі, ситуацію вдалося дещо стабілізувати.

Проте все рівно остаточно кризу подолати не вдалося. За попередніми оцінками Інфагро, виробництво молока в країні в поточному році скоротиться на 11−12%. Якби не війна, то подібний обвал вважався би вкрай критичним і однозначно спричинив би глобальне збільшення імпорту. Але в умовах демографічної та міграційної кризи споживання молочних продуктів в країні суттєво впало, не виключено, що за результатами року показник знизиться на 20%. Тобто, як це не дивно, в Україні з’явилося багато «зайвого» молока, яке необхідно було експортувати. Інакше заводи були б вимушені ще більш суттєво скорочувати переробку, що безумовно спричинило б масове вирізання худоби в Україні.

Попри сприятливу кон’юнктуру світових ринків, налагодити експорт видалось великою проблемою. Адже до війни левова частка експорту молочних продуктів здійснювалась в країни Азії та Африки через українські морські порти, які росія заблокувала, або ж в пострадянські країни Середньої Азії чи Кавказу транзитом через рф, що, звичайно ж, стало неможливим.

Чи не єдиним шляхом експорту стали поставки в ЄС або в треті країни транзитом через Європу. В перші місяці війни і перший, і другий варіанти були вкрай проблематичними. Нелегкий експорт і зараз, але все ж вдалось напрацювати певні нові логістичні шляхи. Ну і саме головне, ЄС зняв для українських товарів на рік діючі раніше обмеження і зараз немає ні квот, ні мит. Також Європа значно спростила умови транзиту через свою територію.

В результаті, незважаючи на значне скорочення виробництва молока, експорт молочних продуктів в поточному році може бути навіть більшим ніж в минулому. Допускаємо, що з України вивезуть біля 630 тис. т молочної продукції в еквіваленті сирого молока, або ж 20% від всієї переробки сировини.

Тобто дружні країни ЄС, не перебільшуючи, врятували українську молочну галузь від ще більш масової втрати поголів'я корів, за що їм велика подяка.

Детальніше
Індекс цін на зернові ФАО знизився у серпні
08-вер-2022

У серпні індекс цін на зернові ФАО знизився на 1,4% порівняно з попереднім місяцем, але на 11% перевищив значення річної давності.

Індекс цін на зернові ФАО у серпні становив 145,2 пункту, що на 2,0 пункту (1,4%) нижче, ніж у липні, але все ще на 14,8 пункту (11,4%) вище значення серпня 2021 року .

У серпні міжнародні ціни на пшеницю знизилися на 5,1%, що стало третім поспіль місячним зниженням, зумовленим покращенням перспектив виробництва, особливо в Канаді, Сполучених Штатах Америки та Російської Федерації, та більш високою сезонною пропозицією у міру продовження збирання врожаю у північній півкулі, а також відновленням експорту з чорноморських портів України вперше за понад п'ять місяців перерви. Тим не менш, світові ціни на пшеницю залишилися на 10,6% вище за значення серпня минулого року.

Світові ціни на фуражне зерно в серпні трохи зросли (+0,2%) і в середньому на 12,4% перевищили свої значення рік тому. Світові ціни на кукурудзу трохи підвищилися, на 1,5%, в основному під впливом зниження перспектив виробництва в Європейському Союзі та Сполучених Штатах Америки через спекотні та сухі умови, тоді як відновлення експорту з України запобігло подальшому зростанню цін. Світові ціни на ячмінь та сорго, навпаки, знизилися на 3,8% та 3,4% відповідно. Індекс цін на весь рис ФАО в серпні не змінився, оскільки невелике зниження котирувань сортів індики, що найбільш широко продаються, компенсувало незначне зростання цін в інших сегментах ринку рису.

pig333.com

 

 

Детальніше
Україна готова протягом двох років укласти 5 «безвізів» із ЄС
02-лют-2022

Українська влада в умовах гібридної війни з боку Росії здійснює непрості реформи, будуючи сильну, стабільну країну, яка найближчим часом прагне стати членом Європейського Союзу.

Про це заявив Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України, під час зустрічі з виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом, передає прес-служба «Урядового порталу».

«Україна вже виконала 63% завдань, передбачених Угодою про асоціацію. Ми готові наполегливо працювати далі в цьому напрямку. Звичайно, ми хочемо чути у відповідь на прогрес конкретні дати, коли Україна зможе бути країною-кандидатом, коли Україна зможе бути включеною до Європейського Союзу», — розповів Шмигаль.

Разом з тим, Україна готова протягом двох років укласти й імплементувати 5 «безвізів» із Європейським Союзом. Зокрема ідеться про промисловий безвіз (укладення угоди АСАА), енергетичний (приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E), митний, цифровий безвізи, а також подальшу імплементацію угоди про Спільний авіаційний простір.

«Домовленості, досягнуті під час візиту Виконавчого віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса до Києва, нададуть потужного поштовху для розвитку та поглиблення відносин між Україною та ЄС», — стверджує очільник уряду.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок