В Україні поменшало свиней

19-вер-2019

За рік кількість свиней в Україні зменшилася на 2,6%. Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Станом на 1 вересня 2019 року в сільськогосподарствах усіх категорій налічувалося 6 млн 292,7 тис. голів свиней проти 6 млн 459,9 тис. роком раніше.

Зокрема, поголів'я свиней в індивідуальних господарствах за рік зменшилося на 6,2%, або на 188,5 тис. - до 2 млн 851 тис. голів. При цьому, поголів'я свиней у сільськогосподарських підприємствах на 1 вересня становило 3 млн 441,7 тис. голів, що на 0,6% або на 21,3 тис. більше, аніж роком раніше.

Джерело: УНН

Більше новин
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі
19-серп-2020

За період з 8 по 14 серпня 2020-го року до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) надійшли повідомлення про появу 208 вогнищ особливо небезпечних хвороб з 22 країн світу.

В раніше благополучній щодо захворювання Австралії зареєстрували спалахи (2) низькопатогенного грипу птахів типу H5N2. У Мозамбіку відзначили спалах (1) ящуру. Коронавірусну інфекцію COVID-19 у зоопаркові тварини вперше зафіксували на території ПАР (1). Про вогнище тифу птахів повідомили ветеринарні служби Мексики (1).

Вогнища блютангу зафіксували в Греції (12) і Македонії (8).

Продовжують надходити звіти про спалахи африканської чуми свиней з Болгарії (1), Угорщини (59), Латвії (10), Румунії (49) України (1), Росії (20) та Південної Кореї (10). Збільшення захворюваності/смертності від африканської чуми свиней реєструють в десяти штатах Нігерії (Lagos, Abia, Ogun, Plateau, Edo, Osun, Benue, Rivers, Delta і Kaduna).

Високопатогенний грип птахів відзначили на території В'єтнаму (1), Австралії (1) і Тайваню (4).

Боротьба з заразним вузликовим дерматитом триває в Непалі (4) та Росії (1). Зі Сьєрра-Леоне надійшли повідомлення про спалахи (4) бруцельозу, викликаного В. melitensis.

У Сенегалі реєструють геморагічну хворобу кроликів (1).

Повідомлення про коронавірусну інфекцію COVID-19 у домашніх тварин надійшли з офіційних джерел Гонконгу (5).

Ветеринарні служби Фінляндії повідомили про вогнища (2) міксоматозу кроликів. У Італії відзначили вогнище (1) сибірської виразки. Триває боротьба зі спалахами сказу на території Малайзії (30).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
Ринок живця: ціни знову «просіли»
10-трав-2019

Після Великодня ціни закупівлі свинини живою вагою «просіли». Так, якщо у перші дні травня ціни на живець свиней в Україні «посунулися» на 1,3% порівняно з передвеликоднім тижнем то у кінці другої декади низхідний рух був більш відчутним. За даними аналітичного відділу АСУ, цього тижня свиней забійних кондицій в середньому реалізували по 47,6 грн/кг, що на 4,5% менше ніж мунулого.

За підсумками моніторингу закупівельних цін та спілкування з представниками м’ясопереробки, ціни на ринку живця цього тижня варіювали в межах 46-49 грн/кг, хоча епізодично зустрічалися як вищі, так і нижчі. За відгуками переробників після свят ринкова активність суттєво послабилася, а торгівля на початку місяця була гіршою ніж очікувалось. Унаслідок цього, збутові мережі та дрібна реалізація навіть відмовлялися від попередньо заброньованих партій. Переробні підприємства стикнулися із накопиченням залишків, через що були змушені скоротити обсяги заготівлі або тимчасово її не здійснювати.

Мляву торгівлю у період, коли всі оператори очікували на її активізацію, частково пов’язують з погіршенням погодних умов. Так, похолодання не дозволило поєднати великодні свята з довгоочікуваним початком пікнікового сезону. З іншого боку, переробники також відзначають, що досить стрімкий підйом цін на свинину протягом квітня і їх високий рівень на початку травня «відлякав» споживача.

З огляду на це, переробники очікують на подальше пониження цін на ринку живця. Зокрема, учасники Асоціації «М’ясної галузі» очікують, що наступного тижня більшість товарних партій закуповуватимуть по 45-46 грн/кг. Тож, цінові тренди на ринку свинини України в травні розходитимуться зі світовими.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018-2019 рр.

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Детальніше
Оновлено умови ввезення та транзиту українських товарів через територію ЄС
17-трав-2022

 За результатами перемовин з Європейською Комісією та країнами-членами ЄС оновлено умови ввезення та транзиту українських товарів через територію ЄС. Зокрема, досягнуто домовленості щодо транзиту української продукції за допомогою паромного сполучення через румунський пункт пропуску Ісачеа-Орлівка. 

Досягнуто домовленостей щодо здійснення транзиту через ЄС м’яса свинини та яловичини, а також та м’ясних продуктів та композитних продуктів з цих видів м’яса, оброблених відповідно до категорій обробок B-F (відповідно до пункту 1 додатку XXVI до Регламенту (ЄС) № 2020/429).

PigUA.info за матеріалами телеграм-каналу Держпродспоживслужби

Детальніше
Уряд пропонує максимально спростити регуляторне середовище
25-жовт-2022

Уряд пропонує максимально спростити регуляторне середовище, відмінивши більшість застарілих регуляторних документів. Про це заявив перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін під час дискусії «Як має працювати дерегуляція під час війни», яка була організована Центром економічних стратегій.

За словами Дениса Кудіна, під час війни держава має знайти компенсаторні механізми, щоб врівноважити військовий ризик, зокрема знижувати адміністративний і податковий тиск на бізнес, а також вводити страхування військових ризиків. Інакше економіка не дорахується тисяч підприємств, внаслідок згортання ділової активності.

«Сьогодні Україна є частиною глобальної світової економіки. І кожен підприємець рахує розмір ризику і вкладає його в очікуваний рівень доходу. Якщо ми не знайдемо шлях забезпечити підприємцям очікуваний рівень дохідності, плани швидкого відновлення можуть так і залишитися планами», — розказав Денис Кудін.

За його словами, в умовах, коли в країні йде війна, ризик ведення підприємницької діяльності зростає. Клієнтів стає менше, операційні витрати ростуть. Увесь ризик компенсується одним показником — додатковою дохідністю, яку підприємець очікує отримати. Якщо ці фактори співпадають, то підприємець продовжує вести підприємницьку діяльність.

«У свою чергу держава має декілька інструментів для зниження військових ризиків. Один з них — це зниження адміністративних витрат. Другий — переосмислювати систему державних витрат, а отже і податків. Оскільки зменшення частки, яку держава забирає у підприємця, знижує і рівень необхідного доходу підприємця. Третя складова — страхування військових ризиків. І Міністерство економіки України зараз готує проекти рішень по всіх трьох напрямках», — заявив Денис Кудін.

У серпні Уряд подав на розгляд парламенту законопроект 8058 «Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності». В народі його прозвали «регуляторна гільйотина».

«Суть цього законопроекту дуже проста — ми запропонували встановити подвійну вимогу до чинності ліцензій, дозволів, погоджень та інших дозвільних документів. Вони мають бути передбачені законом і закріплені у виключній постанові Кабінету Міністрів України, яка буде містити їх перелік. Сьогодні в Україні діє понад півтори тисячі різних дозвільних документів. Чим вище обсяг регулювання — тим нижче рівень економічної свободи і ділової активності. Ми знаємо, що більшість з цих дозволів не виконують своєї основної функції - вони не захищають суспільство від зловживань, на які може піти бізнес. Причини прості - недосконале адміністрування і високий рівень корумпованості контролюючих органів. Тобто кожен із таких дозволів є своєрідним шлагбаумом на шляху бізнесу. І чим більше ми їх приберемо, тим швидше буде рости економіка», — підкреслює Денис Кудін.

За його словами, це регуляторне середовище формувалось 30 років. І за цей час Україна не розмежувала заходи контролю на два рівні - внутрішній (корпоративний) і зовнішній (з боку держави). Декілька років тому було ухвалено закон, який передбачав би, що у державі повинні були залишитись 5 видів регуляторних документів з 15-ти. Міністерства і відомства мали самі подати законопроекти і скоротити цю дозвільну систему. Але цього не сталось.

«З цього ми робимо висновок, що добровільно дерегуляцію знизу провести неможливо. Тому її треба проводити організовано зверху. Такі зміни ми і запропонували — до 31 грудня маємо створити Комісію з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності. До її складу увійдуть Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України, представники Мінфіну, Мін'юсту, Державної регуляторної служби, Мінрегіонів і Мінцифри — всі вони мають сісти і переглянути 100% дозвільних документів. Усі дозволи буде поділено на три групи: ті, що продовжують діяти; ті, що мають бути скасовані; і ті, які треба трансформувати. На 31 грудня буде сформовано список тих, що залишаться. А все, що не увійде до постанови КМУ, з 1 січня має бути припинено», — запевнив Денис Кудін.

Паралельно з цим Уряд має затвердити графік цифровізації цих дозволів. Ключова кінцева мета — максимально швидкі темпи економічного зростання.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок