Польща несе колосальні втрати птиці через пташиний грип

29-квіт-2021

Тільки в цьому році в Польщі жертвами пташиного грипу стали близько 6,2 мільйона голів домашньої птиці. Учасники ринку очікують підвищення цін на м'ясо та яйця.

Пташиний грип вражає всі вирощувані в Польщі види птиці: під удар потрапили бройлери, кури-несучки, качки, індички і гуси. За інформацією Державного ветеринарного управління, найбільших втрат зазнали Мазовецьке воєводство навколо столиці Варшави і Великопольське з Познанню в центрі. Однак, незважаючи на цю регіональну концентрацію вірусу, випадки пташиного грипу в даний час широко поширені майже по всій Польщі. У період з 1 січня по 19 квітня влада Польщі повідомила  в цілому про 202 спалахах пташиного грипу підтипу H5N8. До 2021 року необхідно було ліквідувати близько 6,2 мільйона голів домашньої птиці. Тільки за минулий тиждень було зареєстровано 25 нових випадків виявлення вірусу.

За словами Катаржини Гавроньського, директора Національної палати виробників птиці і кормів, таке велике поширення пташиного грипу створює проблеми для всього ринку м'яса птиці в Польщі. Вона очікує зростання цін на м'ясо птиці та яйця в найближчі місяці.

Польські птахівники отримали виручку в розмірі 4,2 ​​млрд євро від продажу м'яса птиці і яєць в 2019 році, за даними Єврокомісії. Для порівняння, в 2019 році німецькі птахівники заробили близько 3 млрд євро. У Польщі продукція птахівництва склала близько 17% від загальної виручки від продажів сільськогосподарського сектора в 2019 році.

meatinfo

Більше новин
Посівна кампанія розпочалась в усіх областях України
19-квіт-2022

В Україні посівна кампанія розпочалась в усіх областях країни, у тому числі у Луганській і Донецькій.

Про це заявив Володимир Зеленський, президент України, у своєму відеозверненні у Telegram.

«Міністр аграрної політики і продовольства доповів, що посівна кампанія розпочалась, триває в усіх областях нашої держави, включно, до речі, із Луганською і Донецькою», — заявив глава держави із посиланням на доповідь Миколи Сольського, міністра аграрної політики та продовольства України.

 agravery.com

Детальніше
ВРУ прийняла за основу законопроект щодо фінансування Мінагрополітики
31-бер-2021

Верховна Рада України 30 березня під час позачергового засідання прийняла за основу проект закону № 5197−2 «Про внесення змін до додатків № 3 та № 4 Закону України „Про державний бюджет України на 2021 рік“ щодо забезпечення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України».

Про це повідомляє Інформаційне управління апарату Верховної Ради України.

«Законопроектом пропонується внести зміни до додатків № 3 „Розподіл видатків державного бюджету України на 2021 рік“ та № 4 „Повернення кредитів до державного бюджету України та розподіл надання кредитів з державного бюджету України в 2021 році“, затверджених Законом України „Про державний бюджет України на 2021 рік“», — йдеться в повідомленні.

Відповідно до законопроекту затверджено видатки Міністерства аграрної політики та продовольства України шляхом перерозподілу видатків, які затверджено Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України. Так, згідно документу планується перенаправити понад 6,8 млрд грн на повноцінне відновлення роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Детальніше
Україна: імпорт свинини перевищив експорт утричі
10-квіт-2018

Згідно із даними митної статистики ДФСУ, за перший квартал 2018-го обсяги імпорту свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203) у 3 рази перевищують об’єм його зовнішніх поставок. Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

Так, упродовж січня-березня періоду на внутрішній ринок України надійшло 1,8 тис. т імпортної свинини сукупною вартістю 3,07 млн дол. США. Натомість експорт склав майже 0,6 тис. т, а валютні надходження за такі поставки обмежилися 1,4 млн дол. США.

В аналітичному відділі АСУ відзначають, що рік тому ситуація була інакшою: «За перші три місяці 2017-го вітчизняні трейдери експортували 1,88 тис. т свинини, тоді як імпорт склав лише третину згаданих обсягів — 0,66 тис. т. Цьогорічна ситуація діаметрально протилежна. Тож замість позитивного зовнішньоторгового сальдо, як торік, маємо від’ємне, яке складає 1,7 млн дол. США».

Експерти пояснюють, що причиною такої «рокіровки» стала менша внутрішня пропозиція свинини: «Менші обсяги наявної на ринку сировини штовхають внутрішню ціну вгору. Таким чином, цінова привабливість вітчизняної свинини, наприклад, для Грузії, зменшується, а нижча ціна імпортної все більше зацікавлює м’ясопереробників».

Експорт-імпорт свіжої, охолодженої та мороженої свинини (УКТ ЗЕД 0203) у січні-березні 2017-2018 рр.

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДФСУ та ДССУ.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

pigua.info

Детальніше
Органічні продукти гублять біосферу планети
26-груд-2018

Шведські дослідники скрупульозно підрахували всі впливи, що надаються на біосферу органічним сільським господарством. Виявилося, що органічне фермерство завдає довкіллю куди більш вагомої шкоди, ніж звичайне сільське господарство, що використовує добрива та пестициди.

Згідно з дослідженням, проведеним в Чалмерсовському університеті технологій (Гетеборг, Швеція), органічне сільське господарство призводить до більш високих непрямих емісій вуглекислого газу, ніж звичайне сільське господарство, і тому сильніше впливає на клімат. Хоча безпосередні емісії нижче — в тому числі і завдяки відмові від використання викопного палива — сумарний баланс виявився не на користь органічного фермерства. Справа в тому, що внаслідок більш низької врожайності органічне землеробство використовує більше землі на одиницю виробленої продукції, а тому сприяє зменшенню площі лісів.

Дослідники розробили метод розрахунку сумарного впливу сільськогосподарських технологій на навколишнє середовище, в тому числі головним чином обсягу парникових газів, що виділяється при виробництві продуктів. За словами учасника проекту Стефана Вірсеніуса, шведська органічна озима пшениця обходиться клімату планети на 70% дорожче, а шведський органічний горох — на 50% дорожче, ніж ті ж продукти, вирощені інтенсивними методами.

Головна причина — відмова від використання добрив, що призводить до помітно більш низької врожайності. Таким чином, щоб зробити органічними методами таку ж кількість їжі, потрібно звільнити від дикої рослинності велику площу землі. Цей фундаментальний висновок дослідження стосується продуктів як землеробства, так і тваринництва: органічне м'ясо і молоко також наносять клімату більш важкої шкоди, ніж ті ж продукти, вироблені в умовах традиційного індустріалізованого сільського господарства. І оскільки світове виробництво продуктів харчування підпорядковується законам міжнародної торгівлі, органічний горох, вироблений в Швеції, лягає тягарем на тропічні ліси Амазонки і африканську савану.

Колишні дослідження не приводили до подібних висновків через обмеження використаних методів розрахунку, вважають автори роботи. Ними був розроблений комплексний метричний показник — «альтернативні вуглецеві витрати» (Carbon Opportunity Cost), що враховує, в числі інших факторів, кількість вуглецю, яке могло б утримуватися лісами на місці даної сільськогосподарської території.

Дослідники визнають, що з точки зору споживача органічні продукти як і раніше можуть бути кращими. По-перше, органічно вирощена рослинна їжа або курятина надають значно менший вплив на біосферу, ніж яловичина або баранина, вироблена звичайним способом. Крім того, залишаються в силі і звичайні аргументи: органічне землеробство завдає менше страждань тваринам і благотворніше позначається на місцевих екосистемах. Це не скасовує, однак, його шкоди для кліматичної системи планети в цілому.

Крім того, автори відзначають, що застосування біопалива може виявитися більш небезпечним для глобальної екосистеми, ніж викопне паливо. Аргумент той же: виробництво етанолу з пшениці, цукрового очерету і кукурудзи, або дизельного палива з рапсу, вимагає великих площ сільськогосподарських земель, так що сумарне навантаження на біосферу виявляється вище, ніж від застосування солярки і бензину. Біопаливо, вироблене з відходів, сильно перевершує по екологічності викопне паливо, проте потенціал його виробництва і застосування невеликий.

dairynews

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок