Виробники крафтової продукції можуть отримати 50 тисяч гривень на розиток

Министерство аграрной политики и продовольствия Украины обнародовало проект приказа «Об утверждении Требований к безопасности и качеству молока и молочных продуктов», который адаптирует нормативную базу с требованиями, установленными в ЕС. Предложения принимаются в течение месяца.

Согласно проекту, новые требования применят к экспортерам сразу после вступления в силу приказа. Ко всем прочим операторам рынка молока и молочных продуктов требования применяются с 1 января 2019 года.

Однако предлагается установить переходный период до 1 января 2022 по содержанию в молоке, идущего на переработку, микроорганизмов и количества соматических клеток. Эти нормы будут снижаться постепенно уже с 2020 года.

Кроме того, приказ вообще не касается владельцев коров, которые готовят в домашних условиях пищевые продукты из молока с целью частного домашнего потребления.

Как отмечается в обосновании приказа, проект «разработан с целью установления единых, адаптированных к нормам ЕС требований по безопасности, качеству и гигиене при производстве и введении в оборот молока, молозива и молочных продуктов из них».

В частности, Украина взяла на себя ряд обязательств по приведению в соответствие собственного правового поля с требованиями Европейского Союза, в том числе и по молоку и молочным продуктам.

В Минагрополитики отмечают, что изменение идеологии системы государственного контроля требует упрощения тех требований к минимально необходимому уровню безопасности и качества, а также внедрение систем управления рисками в сферах производства и оборота пищевых продуктов (НАССР и др.), в том числе для молока и молочных продуктов.

Авторы проекта признают, что расходы для субъектов хозяйственной деятельности и/или физических лиц, ранее не выполняли аналогичные требования по молоку и молочным продуктам, невозможно обобщенно посчитать из-за значительной вариативности. «Учитывая изложенное, потенциальные затраты операторов рынка не исчислялись», — говорится в документе.

Как отмечается в обосновании приказа, в 2016 году в Украине действовали 2818 предприятий, осуществлявших переработку молока и 3076 молокоприемных пунктов. Минимально учтеное производство молока от населения осуществляли почти 1 млн личных крестьянских хозяйств, которые удерживали 1 млн 669 тыс. коров.

В документе также отмечается, что в Украине, несмотря на существующее регулирование, молока классов экстра и высшего производится недостаточно. Так по данным Госкомстата в 2016 году из всего объема молока что принято было на переработку — 4182,7 тыс. тонн, доля молока экстра составляла 14,6%, а высшего сорта — 37%. При этом товарность молока в сельскохозяйственных предприятиях составляла около 95%, в хозяйствах населения — 17%. «Как следствие, недостаточное количество молока надлежащего качества существенно усложняет производство качественной и безопасной молочной продукции, снижает ее конкурентоспособность и экспортную пригодность», — говорится в документе.

milkua.info

Українська зернова асоціація звернулася до профільних міністерств, зокрема Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства економіки України, з проханням відновити експорт пшениці та скасувати ліцензування.

Як говориться у повідомленні УЗА, такий крок необхідний, оскільки Україна має надлишкові перехідні запаси з минулорічного врожаю, а експорт зерна значно ускладнений через блокування українських морських портів. 

«Скасування ліцензії на експорт дозволить трішки спростити механізм експорту пшениці та вивільнити потужності для зберігання нового врожаю», — пояснюють експерти. 

Зазначається, що в 2021 р. українські аграрії зібрали рекордний врожай пшениці — понад 33 млн т. З року в рік внутрішній ринок України споживає близько 5-7 млн т як продовольчої, так і фуражної пшениці разом. Враховуючи пандемію та бажання уряду сформувати рекордні перехідні залишки, зерновики підтвердили готовність експортувати лише 25,3 млн т пшениці, що закріплено в Меморандумі про взаєморозуміння між урядом та профільними асоціаціями. 

«Станом на 1 березня було експортовано лише 18,2 млн т пшениці із запланованих 25,3 млн т. Враховуючи рекордні перехідні залишки, в Україні на елеваторах зберігається ще близько 12 млн т пшениці, при цьому до нового врожаю залишилось менше 3-х місяців, а внутрішнє споживання може становити близько 1,5 млн т», — прогнозують в УЗА. 

За даними Укргідрометцентру, Держпродспоживслужби та Мінагрополітики, а також інформації з полів, пшениця успішно перезимувала, відтак наразі стан озимих культур добрий, і ризиків неврожаю, окрім як воєнних дій в окремих регіонах, наразі не спостерігається. При цьому, у зв’язку з військовою агресією рф та блокадою морських портів зерновики вимушені експортувати зернові та олійні культури лише через наземні шляхи. Пропускна спроможність наземних переходів обмежена приблизно в 20 тис. т на добу, що в 10 разів менше за можливості українських портів. Таким чином, за оцінками УЗА, за нинішніх логістичних умов Україна зможе експортувати не більше 2 млн т зерна, включно з пшеницею та кукурудзою.

«Сьогодні експорт — це не лише надходження вкрай потрібної валюти в країну, а й обігові кошти аграріїв для посівної кампанії та подальшого процесу вирощування культур. Окрім того, потрібно врахувати можливості зберігання вітчизняних елеваторів — близько 56 млн т. Сьогодні в Україні на складах залишається близько 22 млн т зерна, що може бути експортовано без ризиків продовольчої безпеки України. Враховуючи тенденцію щодо вирощування понад 100 млн т зерна щороку, а також неекспортовані залишки, Україна може зіштовхнутися з великою проблемою відсутності достатніх потужностей для зберігання зерна», — пояснюють в УЗА.

УЗА підтримала рішення уряду щодо скасування раніше впровадженого ліцензування експорту кукурудзи та соняшникової олії та вважає за доцільне також скасування ліцензування експорту пшениці та повного відновлення експорту зерна, оскільки відповідне рішення не сприяє експорту залишків, а лише гальмує торгівлю зерном.

agroportal.ua

Верховная Рада Украины приняла Закон «О безопасности и гигиене кормов», который разработали народные депутаты при активном участии специалистов Госпродпотребслужбы, экспертов Проекта Европейского Союза «Совершенствование системы контроля безопасности пищевых продуктов в Украине» и Офиса поддержки реформ при Минагрополитики, во исполнение Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС. За принятие Закона проголосовали 229 народных депутатов Украины.

Новый закон вводит требования, необходимые для получения безопасных кормов. Теперь каждый оператор рынка кормов (кроме первичного производства) должен внедрить на своих предприятиях систему НАССР, а также систему прослеживаемости продукции или ее ингредиентов по принципу «шаг вперед - шаг назад». Для предотвращения введения в заблуждение других операторов рынка или конечного пользователя, вводятся четкие требования по маркировке на всех этапах производства и обращения кормов.

От принятия этого Закона выгоду получат не только потребители пищевых продуктов животного происхождения, но и бизнес тоже.

Закон вводит упрощенную, эквивалентную европейской систему регистрации. По старому законодательству каждый заявитель каждые 5 лет должен был регистрировать кормовые добавки, а также готовые корма и премиксы, которые образуются из этих самых кормовых добавок. Теперь будут регистрироваться только кормовые добавки один раз в 10 лет и только первым заявителем. Итак, благодаря Закону уменьшается административное давление на бизнес и снижается себестоимость продукции. К тому же, Закон будет способствовать расширению экспорта украинской продукции на европейский и мировой рынки.

PigUA.info по материалам consumer.gov.ua

2022 рік був багатим на події для світових ринків: шторм інфляції, коливання динаміки виробництва молока, «похмілля» від COVID та вторинні наслідки незаконної та невиправданої російської агресії. Ці фактори у поєднанні чинили значний вплив на світову торгівлю. Про це повідомляє у телеграм-каналі UA-82.5 Еліс О’Донован, радниця з правових питань та політики Eucolait (Європейської асоціаціі торгівлі молочними продуктами).

Протягом першої половини 2022 року в усьому світі торгівля молочною продукцією скоротилася порівняно з попереднім роком, хоча є дані про деяке відновлення в третьому кварталі 2022 року в певних регіонах-експортерах (зокрема в США та Новій Зеландії). Китай залишається покупцем № 1 на світовому ринку, з яким поки неможливо зрівнятися за обсягом імпорту, однак із збільшенням внутрішнього виробництва молока, дотриманням «політики нульового COVID-19» і похмурим економічним прогнозом, нескінченне зростання китайського молочного імпорту наразі виглядає досить сумнівно. Тому Південно-Східна Азія є регіоном, на який експортерам варто звернути більше уваги з точки зору попиту на молочну продукцію.

Ціни високі, особливо в ЄС — щодо закупівельної вартості сирого молока, навіть із збільшенням витрат на виробництво цей рік був відносно прибутковим для багатьох фермерів в ЄС. Як наслідок, на даний момент молочні продукти інших експортних регіонів, як правило, користуються конкурентною перевагою в ціні. Дивлячись на світову цінову ситуацію, відновлення пропозиції молока за останні тижні та більш обережна поведінка покупців однозначно вплинуть рентабельність переробників.

Виробництво молока та його регіональна приналежність значною мірою визначатимуть торговельну діяльність. Поточна ситуаціє є більш позитивною для молочного сектору США, в той же час виробництво в Океанії падає, а обсяги пропозиції в ЄС стабілізувались до минулого року. У ЄС багато говорять про політику «Від ферми до столу» та її екологічні цілі, які роблять сільське господарство нежиттєздатним — що зрештою, може стимулювати структурні зміни та зростання витрат на виробництво.

Жахлива російська агресія проти України призвела до різкого зростання цін на енергоносії та дефіциту кормів і добрив. Енергоємні види діяльності, такі як сушіння молока, під загрозою. Що стосується української торгівлі, то її обсяги продовжують зростати, незважаючи на поточну агресію. Цінова перевага та безмитний доступ до ЄС, безсумнівно, вплинули на це. Зростання обсягів українського експорту є свідченням стійкості українських молочних операторів.