ТОП-5 проблем на ринку свинини

13-мая-2022

Оператори м’ясопереробки повертаються до роботи в непростих обставинах.

Про це свідчать результати опитування ключових гравців м’ясопереробної галузі аналітиками асоціації «Свинарі України».

Так, представники підприємств назвали ТОП-5 основних бар’єрів для повернення ринку м’яса у звичне русло:

  1. Платоспроможність населення залишається одним із найбільш «болючих» питань для операторів м’ясопереробки. Так, «застій» економіки та зниження реальних доходів населення загрожує істотним зниженням споживчої активності, оскільки м’ясо — перша позиція в раціоні, споживання якої скорочують при погіршенні економічних обставин. Зокрема, попит на яловичину вже втратив свою еластичність, адже зниження цін на цей вид м’яса не викликало пожвавлення торгівлі. В результаті цьогоріч традиційний «шашличний» сезон може оминути вітчизняний ринок свинини.
  2. Дебіторська заборгованість для багатьох операторів залишається найболючішим питанням. Так, з початку війни затримку платежів низка торговельних мереж пояснювала активними бойовими діями на Київщині та Чернігівщині, фактичним руйнування магазинів чи їх закриттям. Проте «зависла» заборгованість за продукцію, яку поставили задовго до війни — на початку лютого. З іншого боку, протягом квітня та на початку травня ситуація з розрахунками ритейлу поркащилася: низка мереж погасила значну частину заборгованості. Окрім того, низка постачальників охолодженого м’яса в центрі України має вагому частку безнадійної дебіторської заборгованості. Хоча зараз деякі з них відновлюють роботу і намагаються погашати заборгованість частинами, окремі підприємства через понесені руйнування та збитки просто зупинилися. Така дебіторська заборгованість автоматично скорочує обіговий капітал підприємств-постачальників.
  3. Посилення конкуренції та переорієнтація. Відповідну проблематику наразі відзначають оператори в усіх регіонах країни, проте найгостріше її наразі відчувають оператори сходу та центру. Так, по мірі повернення населення на Київщину та Чернігівщину, низка виробників м’ясної продукції, які брали вимушену паузу в діяльності, поступово повертаються до роботи. При цьому ємність ринку, хоча і дещо відновилася порівняно з березневою, проте все ще далека від довоєнного рівня. Тож м’ясопереробники відзначають загострення конкурентної боротьби. Водночас підприємства сходу постають перед питаннями забезпечення регіону свининою через ризик повної втрати низки вагомих свиногосподарств. Регіон ризикує залишитися з мінімальним локальними постачанням свинини. Сировинний вакуум може викликати чергову перебудову виробничо-збутових зв’язків.
  4. Здороження пального та проблеми його закупівлі істотно ускладнюють логістичний процес на всіх ланках ланцюга доданої вартості ― як при закупівлі живих тварин на забій, так і при здійсненні постачання готової продукції.
  5. Імпортні можливості операторів, які перейшли на спрощену систему оподаткування, наразі створюють неоднорідні ринкові умови. Так, «спрощенці» мають можливість завезти істотно дешевшу сировину для глибокої м’ясопереробки (виробництва ковбас, м’ясних консервів тощо), що зменшує їхню потребу в закупівлі вітчизняної охолодженої свинини та/чи живою масою. Крім цього, підприємства-постачальники охолодженої свинини західних областей відзначають ціновий тиск з боку покупців, які апелюють наявністю на ринку дешевшої на 20% пропозиції імпортного м’яса.

agroportal.ua

Читайте также:
Китай увеличивает импорт живого скота
08-мая-2020

За первый квартал 2020 года Китай импортировал 61 729 голов крупного рогатого скота на 31,4% больше чем за аналогичный период прошлого года. Австралия и Новая Зеландия остаются основными поставщиками живых животных в страну. Эти государства продали в КНР 44000 голов и 17 000 голов соответственно.

Небольшие партии крупного рогатого скота также прибывают в Китай из Чили и Уругвая, но их доля на рынке существенно снизилась в течение нескольких последних лет.

В прошлом году импорт живого скота в Китай достиг 199 тыс. голов. Австралия импортировала 80% (160 тыс. голов) всей КРС, купленной Китаем, а Новая Зеландия занимает второе место с более чем 30 тыс. головами.

Уже несколько лет Китай продолжает крупную операцию по созданию национального стада крупного рогатого скота. Импорт рос с 115 тыс. голов в 2017 году до почти 200 тыс. голов прошлого года. В конце 2019 поголовье крупного рогатого скота в стране превысило 91млн голов, что на 2,22 млн голов, или 2,5% больше, чем в 2018 году. Официальная статистика по 2019 показывает, что количество КРС на откорме составила около 45 млн. голов, что на 1,36 млн голов, или на 3,1% больше, чем в предыдущем году. Производство говядины в Китае в 2019 году составил 6,67 миллиона тонн, что на 3,6% больше, чем в 2018 году. Однако производство говядины в Китае далеко не покрывает внутренний спрос, поэтому ожидается, что импорт этого мяса будет расти.

Meat-Inform

Узнать подробнее
Трансформация молочной отрасли требует совместных усилий
27-сен-2017

26 сентября началась вторая годовая двухдневная международная конференция швейцарско-украинского проекта «Создание системы контроля за безопасностью пищевых продуктов на основе оценки рисков в цикле производства и сбыта молочных продуктов в Украине».

Главной целью конференции является повышение осведомленности заинтересованных сторон, вовлеченных в молочную отрасль, о системе контроля за безопасностью пищевых продуктов на основе оценки рисков и важности использования лучшей практики для производства безопасных молочных продуктов.

«Молочная отрасль является специфической, социально и экономически важной в структуре АПК. Ее потенциал пока нереализован, отрасль находится в состоянии трансформации и очень важно найти правильные шаги, чтобы дать мощный толчок для ее развития. Сегодня мы уже имеем реальные изменения, такие как смещение производства молока от хозяйств населения в сельскохозяйственные предприятия, повышение продуктивности коров, увеличение доли молока высшего качества. Рост цен на мировом рынке и открытие новых рынков привело к увеличению экспорта украинской молочной продукции за последние восемь месяцев на 81%. Но важно не только наращивание экспорта, а в первую очередь обеспечение украинского потребителя продукцией надлежащего качества. Здесь налаживание контроля за качеством и безопасностью молочного сырья играет важную роль», — отметила заместитель министра АПК Елена Ковалева.

По ее словам, трансформация отрасли должна происходить при государственной поддержке. Правительство в 2018 году планирует существенно увеличить расходы на развитие отрасли животноводства. Проектом Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2018 год» предусмотрены на это расходы в объеме 2,3 млрд грн.

Кроме того, Елена Ковалева акцентировала внимание на том, что реформирование системы государственного регулирования в сфере безопасности пищевых продуктов, предусматривает повышение ответственности операторов продовольственного рынка при соблюдении требований к качеству и безопасности пищевых продуктов.

Пресс-служба Минагрополитики

Узнать подробнее
Україні загрожує дефіцит потужностей для зберігання зерна
03-мая-2022

В Україні за результатами 2021/22 МР можуть сформуватися перехідні залишки зернових та олійних культур на рівні 25,1 млн т, що в 4,2 рази перевищує показник попереднього сезону і не дозволить вивільнити суттєву частку ємностей зерносховищ для приймання нового врожаю.

Таку оцінку озвучили аналітики ІА «АПК-Інформ» з урахуванням поточних темпів експорту, внутрішньої переробки та втрат. 

«Якщо врахувати втрати зернових вантажів, що залишилися в портах та у пошкоджених сховищах у регіонах, де ведуться активні бойові дії, то рівень перехідних залишків на кінець сезону-2021/22 можна оцінити у 21,3 млн т», — пояснюють вони. 

Згідно з даними Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2022 р. загальна потужність зберігання в країні становила 75 млн т, включаючи 30,5 млн т потужностей підприємств, що займаються переробкою та зберіганням, і 44,5 млн т — безпосередньо у сільгоспвиробників. Враховуючи потужності в областях з активними бойовими діями, доступними можна вважати лише 60,9 млн т ємностей для зберігання. Таким чином, перехідними залишками поточного сезону залишаться заповненими 35% доступних потужностей зерносховищ, підрахували спеціалісти.

Сумарний валовий збір зернових та олійних культур в Україні в 2022 р. аналітики ІА «АПК-Інформ» прогнозують на рівні 55,9 млн т. Таким чином, дефіцит ємностей для приймання нового врожаю оцінюється на рівні 16,3 млн т. 

«При цьому темпи посівної кампанії та агрокліматичні умови сприяють підвищенню прогнозів виробництва зернових та олійних культур в Україні, що ще більше ускладнюватиме ситуацію без належної реалізації наявних запасів», — підсумували експерти. 

Узнать подробнее
Вскоре аграриям выдавать дотации на гектар
08-нояб-2018

В ближайшее время в Украине заработает механизм предоставления фермерам государственной поддержки на гектар земли и на работников.

Об этом заявил заместитель министра аграрной политики и продовольствия Украины по вопросам фермерства Виктор Шеремета.

Сообщается, что сейчас министерство доносит фермерам информацию о механизме предоставления такого вида помощи.

«Через час в этом зале мы собираем представителей областей, директоров областных филиалов, руководителей областных организаций фермеров и им доносим этот порядок, объясняем … То есть фермер приходит в областное отделение, подает заявку, представляет перечень документов тех упрощенных и они формируют реестр, подают и фонд оплачивает», — пообещал Виктор Шеремета.

По его информации, предварительные подсчеты Минагрополитики говорят о том, что на сегодняшний день на получение государственной помощи на гектар смогут претендовать около 2 тыс. фермерских хозяйств. Он напомнил, что данная дотация будет выделяться только новосозданным хозяйствам, которым по закону считается хозяйство, существует не более трех лет.

Также Шеремета уверяет, что на дотацию на работников фермерских хозяйств могут претендовать все 30 тысяч фермерских хозяйств Украины.

По дотации на члена хозяйства там практически все 30 тысяч фермерских хозяйств могут рассчитывать на эту поддержку, если они подадут документы. Но для крупного хозяйства 30 тыс. грн — это не деньги и не будут претендовать, а вот для маленького хозяйства 30 тыс. грн — это тонна солярки и возможность полностью в год обеспечить себя дизельным топливом, для них этот вид помощи будет интересным, — считает Виктор Шеремета.

agronews

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок