ТОП—5 крупнейших производителей мяса в Украине

10-мая-2018

Крупнейшим производителем мяса по итогам 2017 стал «Мироновский хлебопродукт» (МХП).

Доля «МХП» на рынке составляет 45,5%, что более чем в 5 раз превышает долю «Комплекса Агромарс» (8,6%).

В ТОП-5 производителей мяса вошли:

«Мироновский хлебопродукт» — 45,5%;

«Комплекс Агромарс» — 8,6%;

«АПК—Инвест» — 5,1%;

«Агро—Овен» — 4%;

«Птицекомплекс «Днепровский» («АПГК «Днепровская») — 4%.

latifundist

Читайте также:
Безмитна Єврозона: як аграрії б’ються за збільшення експорту
06-мая-2022

Єдиний можливий шлях для агроекспорту в умовах війни — суходолом через кордони країн ЄС. Аграрні асоціації закликають уряди сторін забезпечити безмитний перетин наших кордонів з Євросоюзом для всіх товарів с/г виробництва. Схоже, їх почули.

Через блокаду морських портів сьогодні вивозити українську аграрну продукцію можливо лише залізницею та вантажівками до країн ЄС. В той час українські виробники можуть постачати обмежену кількість та видів товарів до Європи з нульовим митом. Це суттєво ускладнює експортні можливості між найбільшим покупцем вітчизняної продукції ЄС, а тепер майже єдиним транзитером, та Україною. До війни пропускна здатність товарів через ці кордони складала 1 млн тонн на місяць. В той час наші потреби лише у експорті сільгосппродукції складають 5 млн тонн на місяць. Ускладняється експорт тим, що через названі кордони спрямовано і весь імпорт.

Безмитні поставки агропродукції в ЄС обмежені

Після старту дії Угоди про зону вільної торгівлю між Україною та ЄС у 2016 році, для 36 видів сільськогосподарської та харчової продукції застосовуються безмитні тарифні квоти. Понад їх норму можна експортувати, але вже постачальники мали сплачувати ввізні мита, визначені митним регулятором ЄС. Угода про ЗВТ дала поштовх для розвитку торгівлі між Україною та ЄС. З кожним роком обсяги торгівлі між країнами лише зростали. Врешті решт Євросоюз став найбільшим торговельним партнером для України із часткою 40% від усієї торгівлі нашої країни. Загальний обсяг торгівлі між ЄС та Україною у 2019 році досяг $ 46 млрд, при цьому експорт до ЄС склав $ 19,1 млрд.

В умовах війни з росією український агросектор почав потерпати від цілої низки проблем: окупація нових територій, мінування ріллі, обстріли, крадіжки техніки та зерна, руйнування господарських об'єктів. Найболючіший удар по аграрній галузі росія завдала вдавшись до блокування українських портів. Це обмежило експорт з України, до цього морськими шляхами вивозили біля 90% агропродукції. Над перерозподілом експорту на сухопутні шляхи заходу почали працювати всі учасники ринку.

Полегшити експорт

Одними з перших побачили спосіб збільшити пропускну здатність і зняти зайві перешкоди експорту — у Всеукраїнській Аграрній Раді. Там запропонували скасувати мита на поставки агропродукції до Європи.

«Нищівного удару по аграрній галузі завдала блокада РФ морських портів і територіального моря України, оскільки унеможливила вивіз сільськогосподарської продукції до інших країн при тому, що українське сільське господарство є експортноорієнтованим. Продовження війни, як й повоєнне відновлення, вимагає кардинальної перебудови українського сільського господарства та його переорієнтацію на постачання готових харчових продуктів з високою доданою вартістю. Однак, зараз це не є можливим через тарифні квоти для безмитного імпорту українських товарів до ЄС, які жорстко обмежують можливі обсяги експорту із України», — йдеться у зверненні ВАР до прем'єр-міністра України та міністра аграрної політики та продовольства із закликом розпочати роботу із скасуванням мита до ЄС.

Вже через кілька днів скасовує всі мита на поставки з України колишній член ЄС — Великобританія. Ще через два дні Єврокомісія звертається до свого парламенту з вимогою призупинити на рік дію мит на український експорт. Пропозиція включатиме тимчасове скасування існуючих тарифів та квот на сталь, промислові товари та сільськогосподарську продукцію, які поки що не підпадають під дію торговельної угоди між ЄС та Україною, яку підписали у 2016 році.

«Цей крок допоможе виграти війну, а також відбудуватися після. Цей крок показує що ЄС безкомпромісно підтримує Україну у важкі часи», — написав віцепрезидент Єврокомісії та комісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс.

Вільний ринок

Зняття мит — потужний та безпрецедентний крок до лібералізації торгівлі між Україно та ЄС, вважають у ВАР. Але шкода, що це лише на рік.

«Ми вітаємо таку ініціативу Єврокоімісії. ВАР багато разів зверталась до європейських колег і нещодавно ми відправили лист і до прем'єр-міністра України і міністра аграрної політики, щоб дати хід скасуванню мит для українських виробників аграрної та продовольчої продукції на території ЄС. В умовах війни, коли ми не можемо експортувати свою сировину в необхідних обсягах, скасування мит дасть додатковий інструмент експортувати не тільки сировину, а й продукцію з доданою вартістю. Шкода, що пом’якшення лише на рік. Тому що виробникам продовольчих товарів за цей час потрібно встигнути витратитись на рекламу, подолати потужну конкуренцію та завоювати покупця», — каже Денис Марчук.

Тепер звернення щодо скасування мита до країн ЄС повинно бути узгоджено з усіма 27 державами-членами та Європейським парламентом.

agravery.com

Узнать подробнее
ФАО планирует запуск в Украине двух важных агропроектов
19-июля-2018

Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН (ФАО) планирует начать в Украине работу над двумя важными проблемами — это антимикробная резистентность и необходимость сокращения пищевых отходов.

Об этом рассказал координатор программ развития ФАО в Украине Михаил Малков.

«Первая проблема сегодня является топовой темой в мире. Все мы сталкиваемся с ситуацией, когда человек, болея начинает принимать антибиотики, и затем они по какой-то причине не действуют, нужно искать другие. Это происходит, потому что человек становится устойчивым к действию определенных антибиотиков», — рассказал он.

Малков подчеркнул, что на это есть две причины — неправильное использование самих антибиотиков, или же они могут попадать к нам с пищей через традиционные продукты растениеводства или животноводства. Ведь антибиотики добавляют для регуляции роста и других целей.

«Далеко не все предприятия соблюдают правила биобезопасности и норм использования антибиотиков. Поэтому мы, вместе с глобальными донороми, начали выстраивать эту программу и вскоре запустим ее», — подчеркнул эксперт ФАО.

Второй масштабный проект — это существенное сокращение пищевых отходов и продовольственных потерь. Малков пояснил, как ФАО планирует его запуск в нашей стране.

«Сначала мы сделаем оценку ситуации в крупных городах Украины, а затем запустим пилотный проект в одном из них. К примеру, это может быть Львов — известный центр гастрономического туризма, который страдает от „мусорной“ проблемы. Нужно будет существенно уменьшить органическую составляющую этих отходов из тех же ресторанов, супермаркетов, домов львовян», — рассказал он.

А также отметил, что совместно с местной властью нужно будет выстроить систему таким образом, чтобы отходы перерабатывались максимально эффективно с затратой минимального бюджета на эти цели.

Справка:

ФАО является межправительственной организацией, в состав которой входят 194 государства-члена, два ассоциированных члена и одна организация-член — Европейский союз. ФАО, штаб-квартира которой находится в Риме (Италия), представленная более чем в 130 странах. Украина присоединилась к ФАО в 2003 году и сотрудничает с различными проектами ФАО как в стране, так и в регионе. Начиная с 2015 года ФАО осуществляет свою деятельность в Украине по двум направлениям: Программа реагирования на чрезвычайные ситуации, реализуется на территории, охваченной вооруженным конфликтом на востоке Украины, и Программа развития сельского хозяйства по всей стране.

agravery

Узнать подробнее
Президент Украины поручил разработать план трансформации продовольственных систем государства
07-февр-2022

Президент Украины поручил правительству обеспечить в двухмесячный срок разработку и утверждение плана мероприятий по трансформации продовольственных систем государства на период до 2030 г. Данное поручение закреплено Указом №41/2022 от 7 февраля т.г., размещенным на сайте лавы государства.

Как следует из текста документа, разработка указанного плана должна будет осуществляться «с участием ведущих отечественных и международных экспертов и с учетом Целей устойчивого развития Украины на период до 2030 г».

При этом, разработанный план должен предусматривать, в частности:

- определение национальных приоритетов трансформации продовольственных систем в Украине до 2030 г., в том числе по таким направлениям, как «здоровое питание, дружественное к окружающей среде производство, устойчивость к рыночной нестабильности и доступность пищевых продуктов для всех групп населения»;

- обеспечение реализации национальных приоритетов трансформации продовольственных систем при разработке проектов прогнозных и программных документов и проектов нормативно-правовых актов, прежде всего, в сферах сельского хозяйства, вопросов продовольственной безопасности, безопасности и качества пищевых продуктов;

- введение системы мониторинга реализации национальных приоритетов трансформации продовольственных систем с обязательным обнародованием результатов такого мониторинга ежегодно до 1 марта года, следующего за отчетным.

Настоящий Указ вступает в силу со дня его опубликования.

АПК-Информ

 

Узнать подробнее
За 3 месяца ЕС зафиксировал 1000 вспышек птичьего гриппа
30-сен-2021

25 стран Европейского Союза и Великобритания пострадали от вспышек птичьего гриппа, а Франция возглавила лидерство.

Европейское птицеводство сообщало о существенных вспышках птичьего гриппа в период с декабря 2020 года по февраль этого года. По данным Европейского агентства по безопасности пищевых продуктов (EFSA), за это время количество случаев болезни дошло до 1000 в 25 странах в ЕС и Великобритании. Всего пострадали 592 птицефабрики.

Больше всего задело выращивание птиц во Франции-442 случая болезни. Далее идет Германия с 50 вспышками на птицефабриках и Польша – 37 случаев. В целом, на эти три страны приходится 43% производства птицы в ЕС.

Воздействие вируса было значительно больше в районах с высокой плотностью птицы, как в случае с Францией.

«Из-за постоянного присутствия вируса HPAI H5 у диких птиц все еще существует потенциальный риск заражения фермы. Болезнь, прежде всего, поражает уток. Именно поэтому их смертность можно считать хорошим показателем наличие вируса в хозяйстве. Чтобы выявить вирус как можно раньше, следует проводить ежедневный клинический осмотр уток. Также необходимо мониторить и собирать мертвых птиц для лабораторного анализа», – советует EFSA.

euromeatnews.com

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок