Сьогодні українському аграрію потрібні дві речі: ціни на зерно та «зерновий коридор» — Андрій Дикун

21-сен-2022

Під час Глобального саміту з продовольчої безпеки в рамках Генеральної Асамблеї ООН (Global Food Security Event during the UN General Assembly) розповів західним колегам про продовольчу безпеку у світі, у розрізі впливу на неї України.

Головна проблема для українських фермерів сьогодні — війна. Особливо важко аграріям на окупованих територіях. Там відбуваються жорстокі та криваві події. Після деокупації ми знаходимо зруйновані господарства на яких викрали чи пошкодили обладнання російські солдати. Коли окупанти йшли, вони підривали все, що залишали. Аграрна галузь там майже повністю знищена.

По всій території України фермери зіткнулися із неможливістю вільно експортувати свою продукцію за кордон. З початку війни ми не зіткнулись із заблокованими портами, через які вивозили щомісяця до 5 млн тонн агропродукції. Сьогодні у нас накопичилось понад 20 млн тонн зернових, які ми можемо експортувати, але не можемо це зробити.

У березні експортували 0,3 млн тонн, в серпні — 4,5 млн тонн. Стрімкому росту зовнішніх поставок допомогла робота «зернового коридору». Через порти пройшло найбільший обсяг продукції — майже 3 млн тонн. Наша єдина надія, що домовленість продовжуватиме діяти.

Наступна проблема — ціни. Зараз собівартість виробництва в Україні вища за продажні ціни. Більшість витрат йде на зберігання, адже експортні обсяги сильно знижено. Ми вдячні міжнародним організаціям, USAID та FAO, що надали велику кількість полімерних рукавів для зберігання зерна. Сподіваємось організувати зберігання всього врожаю. Але якщо у фермерів не буде хорошої продажної ціни, навесні ми не зможемо вийти в поля.

Ми говорили з урядом України щодо викупу 20−30% обсягу зернових у аграріїв. Але в умовах війни уряд змушений спрямовувати всі кошти на військові потреби.

Тому звертаємось до міжнародних організацій із проханням допомогти нам вижити. Йдеться приблизно про 4 млрд доларів. Це невеликі гроші для великої країни, але це допоможе нам вижити і вийти в поля навесні.

У короткій перспективі для нас важливими є дві речі: ціни на зерно та «зерновий коридор». Це наші короткострокові завдання. Довгострокові — відновлення зруйнованого аграрного сектору. Саме тому ми, в рамках співпраці із благодійним фонд SAVEUA, поставили себе головне завдання — забезпечити продовольчу безпеку країни та годувати внутрішньо переміщених осіб, зараз їх близько 10 млн. Нагадувати всіх неможливо без відновлення внутрішнього виробництва, без наших ферм.

Крім того, ми маємо думати, як не допустити голод у всьому світі. Україна годує близько 400 млн осіб. І ця цифра може зрости, якщо ми навчимось виробляти більше продукції на один гектар. Ми вже почали проводити переговори з університетом Айови щодо створення агроуніверситету, який допоможе українським фермерам виготовляти більше продукції використовуючи ті же площі.

Також ми маємо створювати більше переробних компаній. В масштабах України це мають бути великі підприємства з переробки аграрної сировинної продукції. Або, наприкладі США, об'єднуватись в аграрні кооперативи, які також займатимуться переробкою.

І на останок, для організації цих процесів нам потрібні знання. Ми мотивовані розпочати роботу швидко, оскільки аграрний сектор це локомотив української економіки.

agravery.com

Читайте также:
Українські банки запровадили кредитні канікули для аграріїв
26-апр-2022

В «Ощадбанку» та «Укргазбанку», через оголошення воєнного стану, оголосили кредитні канікули для аграріїв.

Про це йдеться в матеріалі «На яких умовах банки надають кредити на посівну і чи можуть на них розраховувати аграрії із зони бойових дій» на Latifundust.com.

Так, в «Ощадбанку» запровадили кредитні канікули для представників мікро-, малого та середнього бізнесу. Ця програма триватиме до 31.05.2022. На період кредитних канікул відтерміновуються виплати по тілу кредитів та відсотках.

«У цей час не будуть застосовуватись будь-які штрафні санкції за невиконання або неповне виконання діючих кредитних договорів. Кредитні канікули для всіх клієнтів розпочнуться автоматично, для їх запровадження не потрібно звертатися до банку», — розповіла директор департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу «Ощадбанку» Наталя Буткова-Вітвіцька.

В «Укргазбанку» запровадили кредитні канікули за всіма кредитними договорами та договорами фінансового лізингу строком на 2 місяці (з 01.03.2022 р. по 30.04.2022 р.). Додатково в банку готові розглядати інші варіанти кредитних канікул в кожному окремому випадку.

Узнать подробнее
Названы ТОП-5 стран-импортеров украинской агропродукции в 2020 году
05-мая-2020

В Украине в январе-марте 2020 года 5 стран занимали почти половину в структуре экспорта сельскохозяйственной продукции и продовольственных товаров, сообщает Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства по данным Гостаможслужбы.

Эти ТОП-5 стран импортировали около 41,2% агропродукции.

Среди них Китай (10,8%), Египет (9,9%), Индия (7,5%), Нидерланды (7,0%), Испания (6,0%).

Общая структура экспорта сельскохозяйственной продукции и продовольственных товаров в январе-марте 2020 была следующей:

Страны Азии — 45,3% (2563,1 млн долл. США);

Страны ЕС — 29,2% (1652,5 млн долл. США);

Африканские страны — 17,7% (998,4 долл. США);

Страны СНГ — 6,2% (349,9 млн долл. США);

США — 0,8% (45,6 млн долл. США);

Неопределенные регионы — 0,5% (25,99 млн долл. США);

Другие страны Европы — 0,2% (12,7 млн  долл. США);

Австралия и Океания — 0,1% (7,8 млн долл. США).

agronews.ua.

Узнать подробнее
Аграрії внесли пропозиції до Плану відновлення України
13-мая-2022

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) подала пропозиції до Плану відновлення України, який розробляється в рамках роботи Національної ради з відновлення України від наслідків війни, створеної Президентом України.

Пропозиції ВАР передбачають пріоритетні ініціативи як на період війни та післявоєнний період, так і довгострокову стратегію.

У фазу війни головними проблемами визначено обмеження експорту через блокаду портів; загрози втрати частини врожаю 2021/2022 МР; збільшення в рази вартості логістики, дефіцит палива через знищення паливних складів та складну логістику; прогнозований дефіцит зерновозів та автомобілів для переміщення палива; кризу переробки, через неможливість зберегти її побічні продукти. «До прикладу, макуху, шрот — псуються швидше ніж є можливість їх експортувати, або спожити в середині країни», — пояснюють у ВАР.

Рішення ВАР — це активне лобіювання в ООН та НАТО запровадження «Блакитних конвоїв» суден, які заходитимуть в порти України з метою експорту агропродовольчої продукції, квотування пропускної здатності УЗ на різні види продукції, перерозподіл квот на користь товарів з більшою доданою вартістю та короткими термінами зберігання.

«Без збільшення долі експорту зернових та олії з 14% до 44% (довоєнна доля валютної виручки) посівна наступного року опиниться під загрозою», — відзначають у ВАР.

Акценти у пропозиціях до Плану відновлення України зроблено на проблему зрошення та розвиток тваринництва.

У свинарстві головною проблемою на сьогодні є експортна ізоляція, пов’язана з АЧС (африканська чума свиней). Рішення, які пропонуються:

встановлення ДПСС регіонів, які є вільними від АЧС,

заборона подвірного забію та обов’язкова ідентифікація тварин в господарствах населення,

задля прискорення будівництва сучасних великих переробних підприємств включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7-9%».

Як результат очікується збільшення поголів'я на 1 млн голів (до 4,5 млн голів) та зростання до 25 тис. робочих місць у галузі.

Головними проблемами скотарства названо жорсткі тарифні обмеження на експорт в Країни ЄС; руйнування потужностей в регіонах військових дій, експорт племінних нетелів, через міграцію населення та купівельну спроможність накопичення продукції переробки у переробників, низьку ефективність та неконкурентноздатність наявних потужностей до 1000голів та переробних заводів.

ВАР пропонує:

безстрокове скасування тарифних квот на імпорт в ЄС або встановлення графіку їх збільшення;

включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7- 9%»,

надання окремої квоти на першочерговий експорт нетелів та продуктів переробки, — прийняти закон про патронажні дивіденди в кооперативах для будівництва великих сучасних кооперативних заводів.

«За умови відкриття експортних ринків країн ЄС, можна очікувати інвестиції ($ 30−80 млн) на будівництво 2−3 заводів із переробки мʼяса, зростання промислового поголівʼя до 1 млн гол (+5−7 тис. робочих місць), плюс 500 млн дол. експортної виручки, а також конверсію 3 млн тонн зерна у тваринництво. Будівництво та реконструкція (відновлення пошкоджених) молочних комплексів ($ 11 млн, 10 тис. корів) із виділенням біометану», — коментують у ВАР необхідність розширення можливостей експорту для галузі скотарства.

Щодо меліорації, заходи, які пропонують запровадити у ВАР, дадуть змогу залучити 4 млрд дол. США інвестицій у галузь та здійснити енерго- та водомодернизацію меліоративних систем, будівництво нових систем, будівництво та реконструкцію насосних станцій, наблизити галузь до екологічних стандартів, а також отримати плюс 11 млн тонн додаткового валового виробництва та плюс 135 млрд грн вартість валової продукції.

uacouncil.org

Узнать подробнее
Госпродпотребслужба разъяснила новые правила ввоза кормов
16-янв-2020

Изменение порядка ввоза на территорию Украины кормов, кормовых материалов, кормовых добавок, премиксов, кормов для непродуктивных животных и их дальнейшего обращения на территории Украины предусмотрено Законом Украины «О безопасности и гигиене кормов», который вступает в силу с 19 января 2020 г.

Об этом говорится в сообщении Государственной службы по вопросам безпечености пищевых продуктов и защиты потребителей.

«В соответствии с пунктами 5 и 6 раздела Х заключительные и переходные положения закона, при наличии действующих регистрационных удостоверений, выданных в соответствии с Законом Украины «О ветеринарной медицине», разрешается в течение пяти лет производство, обращение (в том числе ввоз на территорию Украины) готовых кормов и премиксов, а производство, обращение (в том числе ввоз на территорию Украины) кормовых добавок — до конца действия регистрационного удостоверения», — объясняют в ведомстве.

В дальнейшем, начиная с 19 января 2020, при осуществлении государственного контроля за соблюдением законодательства Украины о кормах государственные ветеринарные инспекторы будут обращать внимание на государственную регистрацию кормовых добавок, входящих в состав кормов, кормовых смесей, премиксов и кормов для непродуктивных животных, с учетом положений пунктов 5 и 6 раздела Х Заключительные и переходные положения Закона.

«В соответствии со статьями 18-20 Закона государственной регистрации подлежат только кормовые добавки», — подытожили в Держпродспожислужби.

agroportal

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок