Результаты заседания Финкомитета с участием ВАР: создается рабочая группа по господдержке АПК

Европейская компания сделала заказ на два сорта сладкой кукурузы, которые селекционировал украинский производитель «Мнагор» (Винницкая область). Теперь самые популярные на внутреннем рынке «Украинский Биколор» и «Дейнерис» будут выращивать в странах ЕС.

Заказ достаточно большой — на засевание площади около 500 гектаров. Впрочем, украинские фермеры тоже не останутся без семян, уверяет владелец компании Михаил Нагорняк.

Что касается выбранных сортов, то «Дейнерис» — самый ранний суперсладкий гибрид. Такая кукуруза хорошо приспособлена и для органического земледелия. А «Украинский Биколор» — внешне привлекательный сорт, поскольку имеет зерно двух цветов — белого и желтого. Эта кукуруза долго хранится без потери товарного вида и содержит более 24% сахаров.

agravery.com

28 июля 2020 вице-премьер-министр по вопросам европейской и евроатлантической интеграции Ольга Стефанишина провела Первый диалог с украинским бизнесом по обновлению Соглашения об ассоциации Украина-ЕС.

«В следующем году исполняется 5 лет с даты вступления в силу Соглашения об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом, которое является крупнейшей Соглашением Е С с третьей страной. Зона свободной торговли с ЕС открыла нам доступ к крупнейшему рынку на европейском континенте, и теперь ЕС — это основной торговый партнер Украины и крупнейший инвестор в украинскую экономику. Сегодня на ЕС приходится около 42% товарооборота», — отметила Ольга Стефанишина.

Ольга Стефанишина добавила, что цель этого диалога — дать старт процессу углубленных консультаций с украинским бизнес-сообществом относительно потребностей и ожиданий от обновления Соглашения об ассоциации Украина-ЕС. Результатом таких диалогов станет обобщенная позиция бизнеса, которая будет учтена при подготовке переговорной позиции Украины в рамках обновления Соглашения.

«Позиция правительства Украины должна базироваться на ожиданиях и потребностях украинского бизнеса, национального производителя, — заявила Ольга Стефанишина. — Впервые бизнес-игроки имеют возможность сознательно и прозрачно оценить эффективность работы зоны свободной торговли с ЕС, определить имеющиеся барьеры в торговле, отстоять свои интересы и приумножить свои возможности».

Вице-премьер-министр напомнила, что положения Соглашения разрабатывались еще в 2010 году, за 10 лет изменились стандарты и запросы как в Европейском Союзе, так и в Украине, в частности в торговле, поэтому они требуют иных подходов. Поэтому обновление Соглашения об ассоциации, включая модернизацию торговой части соглашения, — это необходимость и двигатель углубления европейской интеграции Украины.

В агрохолдинге МХП, который является одним из лидеров агросектора Украины, приветствуют инициативу Ольги Стефанишин о проведении ряда консультаций с бизнесом в рамках обновления Соглашения об ассоциации с ЕС.

«МХП отмечает, что поддержка украинских производителей на внешних рынках является залогом устойчивого развития не только аграрного сектора Украины, но и национальной экономики в целом. Мы убеждены, что украинский бизнес имеет все предпосылки для качественного и масштабного представления на внешних рынках, в частности, на европейском. Мы приветствуем инициативы правительства и подчеркиваем, что сила — в единстве и командной игре. Надеемся на конструктивное взаимодействие органов государственной власти и бизнеса для развития и успеха Украины», — подчеркнула Ирина Ванникова.

agropolit.com

Якщо експортери молочної продукції не вивезуть заплановані обсяги, то Україна через місяць плаватиме в молоці: профіцит призведе до зниження виробництва молока на внутрішньому ринку, і почнеться вирізання ВРХ. Тож вивіз продукції на експорт — це питання виживання всієї молочної індустрії.

Про це розповів директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine Юрій Шевчук під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

За словами представника найбільшого українського трейдера молочної продукції — компанії, яка 17 років займається експортом сирого молока, сироватки, масла на ринки країн Азії, Китаю, Північної Африки, — сьогодні ситуація з логістикою катастрофічна.

«Через війну значна кількість нашого товару була заблокована в порту Одеси. Частину продукції планували вивезти контейнерним потягом до Ізмаїлу і звідти баржею до Констанци, а потім — до Малайзії. Та цей логістичний шлях став нереальним, тому що зерновики забрали всі баржі. Був варіант поставити все на колеса і траками відправити контейнери до Констанци. Але логістика складала більше $ 9 тис. до порту Малайзії — це більше $ 400 за 1 т. До війни логістика від заводу до портів Азії коштувала $ 100 за 1 т»

— Юрій Шевчук, директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine

Експортний шлях до Малайзії для Olam Food Ingredients Ukraine є обов’язковим, оскільки компанія — не лише експортер, але й кінцевий споживач сухого молока та сироватки, має виробництво в Малайзії, де переробляє до 12 тис. т сироватки на рік і до 30 тис. т сухого знежиреного молока.

За даними «Інфагро», в Україні профіцит у 200 тис. т сирого молока. В еквіваленті — це 18 тис. т сухого молока, або 9 тис. т масла.

Юрій Шевчук розповідає, що у пошуках логістичних варіантів вирішили везти продукцію через Польщу, адже на сьогоднішній день найреальніший шлях — експортувати через Гданськ, де логістика обходиться в $ 220−230 за 1 т.

«Вже понад два тижні наш обсяг ніяк не виїде з порту ТІС, звідки має бути завантажений на потяг і відправлений до Гданська. Всі чекають, поки перший український контейнер із сухим молоком пройде польський кордон, щоб розуміти, як працює логістика. Проте з початку війни ще жоден контейнер із сухою молочкою не проїхав польський кордон», — зазначає він.

За даними «Укрзалізниці», в 2021 році було відправлено 49 контейнерних вагонів із молочною продукцією. Цього року — лише 3 контейнери з сухим та згущеним молоком відправлено в порт Поті (Грузія)

Трейдери наголошують, що торговим компаніям для роботи на світових ринках потрібно чітко розуміти терміни і ціну логістики. Це впливає на замовлення у виробників молочної продукції. Бо, наприклад, від дати виробництва партії сухого молока до моменту виходу з порту максимальний термін продукції не повинен перевищувати три місяці.

Юрій Шевчук також розповідає, що трейдери сьогодні не можуть здійснювати передоплату виробникам продукції, і, на його думку, в цій ситуації держава має виробити механізми у вигляді держгарантій або виділення коштів від державних банків для акредитивів виробникам молочної продукції.

«Ми також очікуємо від держави лобіювання інтересів молочних продуктів українського походження на ключових ринках країн-імпортерів. Нещодавно обговорювали поставки сухого молока на ринок Алжиру, який є другим у світі імпортером сухого знежиреного молока. Виявилося, що наразі Алжир не видає дозволи на імпорт української продукції. Це та ситуація, де дійсно треба захистити інтереси України. Ми не можемо втратити цей ринок», — переконаний Юрій Шевчук.

За його словами, українські заводи-виробники молочної продукції мають вибудовувати на світових ринках бренд, який включає три складові — ціна, якість, регулярність постачань.

agroportal.ua

В текущем году поставки украинской курятины за границу составят 430 тыс. тонн. Такой прогноз озвучило Министерство сельского хозяйства США, передает УНН со ссылкой на данные министерства.

В рейтинге крупнейших экспортеров мяса птицы, согласно данным американцев, Украина занимает 5-е место. Опережают Украину Бразилия, ЕС, Таиланд и Турция.

Прогнозируется, что по итогам 2021 года поставки бразильской курятины за границу составят 4 млн 55 тыс. тонн, европейской — 1 млн 775 тыс. тонн, таиландской — 990 тыс. тонн, турецкой — 470 тыс. тонн.

Источник: УНН