Посол Канады в Украине вручил ключи от молоковоза кооперативному объединению

Большую часть недели цены на зерновые демонстрировали рост. Инвесторы закрывали короткие позиции после продолжительного снижения пшеницы и кукурузы, что поддерживало покупки.

Об этом сообщается в обзоре FOREX CLUB.

Динамика цен отражала спекулятивные настроения в ожидании прогнозов по новому урожаю и запасам зерна от Министерства сельского хозяйства США.

На Чикагской товарно-сырьевой бирже СМЕ декабрьские контракты на пшеницу подорожали на 0,8% до $437,75 за 100 буш, на кукурузу снизились на 0,2% до $356,75 за 100 буш, на сою повысились на 1,8% до $962 за 100 буш.

«Рынок может быть волатильным, но близость цен к многомесячным минимумам будет удерживать от дальнейшего падения. При этом любая информация о снижении предложения или повышении потребления нацелит на рост», — прогнозирует старший аналитик FOREX CLUB Андрей Шевчишин.

Декабрьские фьючерсы могут составить:

на пшеницу — $430-445 за 100 буш;

на кукурузу — $335-370 за 100 буш;

на сою — $920-985 за 100 буш.

Напомним, что мировое производство зерновых в 2017/18 МГ составит 2,049 млрд т, что на 11 млн т больше июльского прогноза.

www.poultryukraine.com

В Украине на 17 февраля 2022 года средний уровень обеспеченности сельскохозяйственных предприятий минеральными удобрениями для весенне-летних полевых работ составляет 36%.

Об этом свидетельствуют данные Министерства аграрной политики и продовольствия.

По данным министерства, в будущую посевную область обеспечены на:

• Запорожская — 80% от потребности,
• Тернопольская — 70%,
• Харьковская — 65%,
• Черновицкая — 58%,
• Ивано-Франковская — 55%,
• Кировоградская — 52%,
• Днепропетровская — 51%,
• Донецкая — 48%,
• Хмельницкая — 42%,
• Николаевская — 38%,
• Одесская — 34%,
• Винницкая — 31%,
• Черниговская — 31%,
• Житомирская — 31%,
• Волынская — 20%,
• Луганская — 19%,
• Полтавская — 14%,
• Ровенская — 13%,
• Киевская — 2%.

Вместе с тем, еще не предоставили Минагрополитики данные о запасах удобрений 6 областей.

milkua.info

Дослідження американського Сільськогосподарського науково-дослідного інституту ім. Вільяма Г. Майнера показали, що зниження вмісту крохмалю в кукурудзяному силосі може бути пов’язане з більшим подрібненням зерна. Про результати експерименту пише Farm progress.    

В дослідженні використовували два гібриди кукурудзи на силос — із зерном борошнистого типу та із склоподібним типом ендосперму. Під час збирання кукурудзи вальці налаштували на відстані 1,5 або 2,5 мм.

Вчені також з’ясували, що ферментація щонайменше 90 днів необхідна для максимальної кількості перетравного і розчинного крохмалю в кукурудзяному силосі, незалежно від рівня обробки зерна.

«Хоча максимальне перетравлення крохмалю in vitro настало до 90-го дня, фактичне перетравлення крохмалю в рубці все ще може мати переваги від тривалішої ферментації, оскільки найбільшого рівня розчинного крохмалю було досягнуто до 135 дня силосування», — розповідає Ален Уілдер, експерт з вирощування грубих кормів, який проводив дослідження спільно з університетом.

Ступінь подрібнення не вплинула на вміст крохмалю або цукру в даному досліді. Однак під час ферментації сильне подрібнення зерна гібриду кукурудзи з високою часткою склоподібного крохмалю спричинило зниження вмісту крохмалю порівняно з помірним ступенем обробки.

Вчені також оцінили вплив ферментації на доступність крохмалю у двох досліджуваних гібридах.

«Згодовування гібриду із зерном борошнистого типу, особливо на початкових стадіях ферментації, дозволяє корові повністю перетравлювати більшу частку крохмалю», — зауважив Ален Уілдер.

milkua.info 

Дуже важливо сформувати нову модель розвитку сільськогосподарського дорадництва, з урахуванням набутого власного досвіду та досвіду європейських країн. Мінагрополітики вживає ряд заходів, спрямованих на розвиток аграрного сектору, зокрема, розширення співпраці з ЄС у сфері сільського розвитку, диверсифікацію сільської економіки та підвищення рівня доходів сільського населення. На цьому наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич на Всеукраїнської конференції з питань створення системи AKIS в Україні.

Він підкреслив необхідність втілення інновацій у сучасному сільському господарстві задля забезпечення продовольчої безпеки країни та розвитку конкурентних переваг на внутрішньому та міжнародному ринках.

«Сільгосптоваровиробники потребують знань з аграрного менеджменту та маркетингу, передових технологій у сільському господарстві, консультацій щодо ведення прибуткового господарювання, а сільські громади — обізнаності у можливих шляхах розбудови соціальної інфраструктури сільських територій.

У правильно функціонуючій системі знань та інновацій в сільськогосподарській галузі сільськогосподарські дорадники відіграють вирішальну роль, забезпечуючи надання фермерам актуальної інформації для впровадження їх ефективної діяльності», — зазначив Маркіян Дмитрасевич.

Нагадаємо, Система знань та інновацій в сільськогосподарській галузі (AKIS) охоплюють усіх людей та організації (організації та кооперативи фермерів та лісівників, дорадників, дослідників, представників бізнесу, недержавні громадські організації…), які створюють, поширюють та використовують знання та інновації в сільському господарстві та взаємопов’язаних сферах: на сільських територіях, в ланцюгах доданої вартості, щодо навколишнього середовища, клімату, біорозмаїття, суспільства, споживачів тощо.

minagro.gov.ua