Почему набирает популярность мясо пушистых свиней?

В 2018 г. отечественные предприятия-переработчики произвели около 800 тыс. т соевого шрота, 394 тыс. т из которых экспортеры отправили на внешний рынок.

Об этом сообщается в материале Latifundist.com.

В ТОП-10 экспортеров украинского соевого шрота вошли:

 «Астарта-Киев» — объем экспорта 103 тыс. т, доля на рынке — 26,2%;

Brightford («Виктор и К») — 60,11 тыс. т, доля на рынке — 15,24%;

«Пологовский МЭЗ» — 59,89 тыс. т, доля на рынке — 15,19%;

«Клов» — объем экспорта 20,01 тыс. т, доля на рынке — 5,07%;

«Винницкий масложировой комбинат» (ViOil) — 19,37 тыс. т, доля на рынке — 4,91%;

«Грин Экспресс» — 15,75 тыс. т, доля на рынке — 3,99%;

«Фалькон-Агро» — 13,06 тыс. т, доля на рынке — 3,31%;

«Катеринопольский МЭЗ» (МХП) — 13 тыс. т, доля на рынке — 3,29%;

«Ставчанский МЭЗ» («Олияр») — 12,36 тыс. т, доля на рынке — 3,13%;

«Сангрант плюс» — 11,5 тыс. т, доля на рынке — 2,91%.

У січні-червні українські експортери продали за кордон 212,3 тис. тонн м’яса птиці. Це на 0,6% більше, ніж за перші шість місяців 2020 року, повідомляє видання latifundist.com з посиланням на дані Державної митної служби України.

Попри незначний приріст натуральних обсягів експорту, у вартісному еквіваленті закордонні продажі курятини за підсумками січня-червня скоротились. Так, м’яса птиці було продано на загальну суму 271 млн доларів США, що на 11,8% менше, ніж отримали експортери за аналогічний період минулого року.

Найбільше української курятини закупила Саудівська Аравія. За півроку країна імпортувала цього м’яса на 47,74 млн доларів, що складає 17,63% у загальній структурі експорту м’яса птиці з України. На другому місці за обсягами закупівель вітчизняної птиці у січні-червні були Нідерланди, оскільки країна імпортувала цього продукту на 45,38 млн доларів (16,76% у структурі експорту). Також до трійки лідерів увійшли Об’єднані Арабські Емірати (33,07 млн доларів, 12,21%).

Переважання дощової погоди у першій декаді жовтня заважало збиранню пізніх культур та проведенню повноцінної осінньої посівної.

За даними Гідрометцентру, сприятливою погода була лише для накопичення та збереження вологи в ґрунті під сівбу та на вже засіяних площах озимих культур, їх початкового росту і розвитку, повідомляє ІА «АПК-Інформ».

«Перешкоджало вчасній сівбі озимини, крім дощів, ще й пізнє звільнення полів від попередників. Темпи збирання кукурудзи, сої, соняшнику, гречки, проса через дощі, перезволоження ґрунту і рослинної маси були повільними. Значна частина урожаю зернових та технічних залишалася незібраною. Площі з пізно засіяними озимими культурами потрапляють до зони ризику на час перезимівлі», — зазначають експерти.

Нинішньої осені в оптимальні строки сівби озимої пшениці (15-25 вересня) було посіяно менше 30% запланованих площ озимих культур, що значно менше, ніж у попередньому році.

«Для посівів, які будуть посіяні у жовтні, складається велика імовірність того, що рослини внаслідок недостачі тепла увійдуть у зиму в початкових фазах розвитку, будуть ослаблені та вразливі до несприятливих зимових умов у разі їх виникнення.

За середніми багаторічними даними, у жовтні накопичується лише близько 100-120°С ефективного тепла вище +5°С, а для нормальної перезимівлі та формування 2-3-х стебел (сильно кущистим сортам — 3-4 стебел) рослинам озимої пшениці потрібно отримати 200-300°С та загартуватися», — пояснюють метеорологи.

Велика кількість опадів виявилася шкідливою для незібраних пізніх культур, в частині погіршення якості незібраного насіння соняшнику та сої спостерігалося загнивання кошиків, розповсюдження грибкових захворювань. На посівах сої відмічалося розтріскування бобів, проростання зерен у бобі на корені та їх почорніння.

Президент США Дональд Трамп 15 января подписал «первую фазу» торговой сделки с Китаем, завершив первый раздел затяжной и экономически пагубной борьбы со второй по величине экономикой мира.

Об этом сообщает «Европейская правда» со ссылкой на The New York Times.

Пакт призван открыть китайские рынки для большего количества американских компаний, увеличить экспорт сельскохозяйственных и энергетических ресурсов и обеспечить лучшую защиту американских технологий и коммерческих тайн. Китай обязался приобрести дополнительные американские товары и услуги на сумму 200 млрд долларов до 2021 года и, как ожидается, снизит часть пошлин, которые он наложил на американские товары.

Но соглашение сохраняет главную часть пошлин, которые Трамп наложил на китайские товары на сумму 360 млрд долларов, а также сохраняет угрозу дополнительного наказания, если Пекин не будет придерживаться условий соглашения.

«Сегодня мы делаем важный шаг, который никогда раньше не делался с Китаем в направлении будущего справедливой и взаимной торговли с Китаем», — сказал Трамп на церемонии в Белом доме. «Вместе мы исправляем ущерб прошлого».

milkua.info