Новый вид пшеницы способен укреплять костную структуру птицы

06-апр-2017

Группа европейских исследователей разработала новый вид пшеницы, применение которой в комбикормах для домашней птицы позволит сократить потребность в ряде кормовых добавок.

Работа была организована учеными из университетов Ноттингем Трент (Англия) и Орхус (Дания). В Дании новый сорт пшеницы был разработан, а в Англии проведены практические тесты.

Отмечается, что новый вид пшеницы выведен естественным образом, без применения генетической модификации. За счет высоких уровней фитазы эта пшеница высвобождает фосфор в организме птицы, который требуется для формирования хороших костей.

По словам специалистов, за последние 50 лет животноводческая наука была направлена преимущественно на поиск средств повышения продуктивности птицы, однако в последние годы акцент меняется, в том числе на улучшение минерального баланса рационов.

 Источник: All About Feed

Читайте также:
Урожай-2022: чи врятують альтернативні технології українське зерно
17-июня-2022

Україна вже почала жнивувати. Першими в поле вийшли аграрії Одеської та Миколаївської областей на збір ранніх зернових. Коли в країні розпочнеться масовий збір урожаю-2022, катастрофічно постане питання його зберігання. Тож аграрії шукають альтернативні шляхи та вивчають нові технології консервування зерна.

В той час як світ чекає на український експорт, Україна намагається усунути логістичний колапс. У транспортному відомстві, яке під час війни намагається вивезти максимальний обсяг експорту, порахували, що таку кількість зернових неможливо вивезти.

«Через порти (Рені, Ізмаїл, Кілія) можна вивезти 600-800 тис. т зернових на місяць. Ще 1,5 млн т — перевезення «Укрзалізницею» та 700 тис. т — автотранспортом. У кращому випадку при максимальному задіянні всіх варіантів зможемо експортувати до 3 млн т щомісяця. При цьому нагадаю, що до війни ми щомісяця експортували 5-7 млн т через морські порти. Тож за таких темпів ми не зможемо вивезти наявний урожай», -  Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця»

За прогнозами, цього року Україна збере близько 65 млн т збіжжя, при цьому залишається невивезеним ще близько 20 млн т минулорічного врожаю. При цьому загальні потужності складського збереження розраховані на 57 млн т, з яких частина втрачена в результаті обстрілів чи окупації. 

Вартість зберігання зросла з 3 до 5 $/т

У Групі АГРОТРЕЙД наразі намагаються продати та експортувати якомога більше зерна, щоб звільнити елеватори під новий урожай. Але розуміють, що проблему українського експорту без портів не вирішити.

«Ціна зерна падає, а вартість логістики зростає. В цій ситуації за все заплатить український фермер — тим, у кого немає запасу міцності, експорт нового врожаю принесе суттєві проблеми», - Андрій Бут, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД.

Щодо зберігання зерна, то в компанії переконані, що на даний час один із найбільш реальних і доступних способів збереження отриманого врожаю — полімерні рукави. В них можна зберігати майже всі зернові культури: кукурудзу, сою, пшеницю, ячмінь, соняшник та інші.

«Вартість зберігання 1 т зерна в середньому стартує від $3. Якщо воно буде зберігатись у рукаві чотири місяці, то відповідно витрати при використанні даної технології становитимуть $0,75. При цьому зерно в таких біг-бегах може перебувати до пів року», - Сергій Макаренко, керівник відділу реалізації насіння Групи АГРОТРЕЙД.

Сергій Макаренко відзначає, що серед переваг такого типу зберігання зерна — мінімізація витрат, незалежність від умов роботи елеваторів, а також збереження показників зерна з погляду чистоти, вологи та інших якісних показників.

Тимчасове рішення, але не для всіх

В «Баришівській зерновій компанії» вже закупили рукави, і цього року планують 50-60 тис. т кукурудзи — третину від очікуваного врожаю — зберігати саме за такою технологією. Вона має певні обмеження, і з 6 елеваторів компанії для закладання рукавів придатний лише один.

«Раджу сільгоспвиробникам закупити рукави, незважаючи на те, що ця технологія зберігання подорожчала під час війни з 3 до 5 $/т, і самі рукави зросли в ціні на 50-60%. Це може бути тимчасовим рішенням, але знов-таки не для всіх. Не кожен елеватор має поруч поле, не кожне поле можна використовувати під цю технологію», - Таір Мусаєв, комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія».

Таір Мусаєв деталізує, що використовувати технологію зберігання зерна в рукавах можна на елеваторах, де поруч є велике поле. В інших випадках — потрібна додаткова перевалка та навантажувачі. 

Також тут велику роль відіграє погодний фактор: щоб закласти рукав чи його розпакувати, потрібен або мороз, або суха погода.

Вимоги до технології зберігання зерна в рукаві

Можна укладати рукава в полі після попереднього доопрацювання необхідних ділянок і навіть просто на стерні після збирання озимої пшениці.

Під мішком не має бути гострих предметів або гілок, які можуть пошкодити цілісність конструкції. 

Площа під рукавом має бути рівною, щоб не збиралася дощова або тала вода.

Якщо підприємство не має власного парку завантажувально-розвантажувальної техніки, її завжди можна взяти в оренду.

За наявності техніки та майданчика старт процесу укладання займає близько пів години.

В компанії «Епіцентр Агро» вже 5 років для зберігання зерна використовують силобеги, поступово впроваджуючи їх у кожному кластері та знайомлячи працівників із цією технологією. Агрохолдинг наразі забезпечений усією необхідною технікою та має досвід щодо температурного режиму та часу зберігання.

«Після завершення посівної ми відразу включилися у вирішення питання розміщення нового врожаю, оскільки навіть маючи власні потужності зі зберігання 1,5 млн т, розуміємо, що в нас не вивезено 600 тис. т, а зберемо ще 1 млн т. Тож цього року плануємо 300 тис. т закладати в силобеги. Будемо закладати на зберігання кукурудзу і, можливо, соняшник», - Світлана Нікітюк, керівник центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»

За словами Світлани Нікітюк, у березні «Епіцентр Агро» розпочав будівництво «з нуля» двох елеваторів та запустив один елеватор після реконструкції.

«Попри те, що ми розуміємо, що війна — це в тому числі й економічна криза, але це ще й можливості. Пішли свідомо на ці ризики. Будуємо, розуміємо, що війна закінчиться, а ми вже будемо запускати елеватори і мати додаткові ємності для зберігання, додаткові робочі місця та підтримку економіки податками», — зазначає Світлана Нікітюк.

Інші учасники ринку поки не вбачають можливості будівництва нових елеваторів. Зокрема, Таір Мусаєв зазначив, що окрім часу, потрібного для будівництва, зросла й вартість металу, відсутні необхідні складові, які потрібно буде завозити в Україну і платити за це у валюті.

AgroPortal.ua

Узнать подробнее
АСУ объясняет: правила биркования товарных свиней и поросят
24-янв-2020

Является ли законным является требование бирковать свиней, которых хозяйство реализует на убой? Как идентифицировать поросят, которых в возрасте 70 дней перемещают на другое предприятие с целью откорма?

Согласно «Порядку идентификации и регистрации свиней», утвержденному Приказом Министерства аграрной политики и продовольствия Украины № 639 от 01.12.2017 года (далее — Порядок), идентификация товарных свиней, которых содержат и разводят юридические лица, осуществляется перед отбытием животных из хозяйства путем прикрепления одной пары бирок соответствующего образца с групповым номером (регистрационным номером хозяйства в Реестре животных) или татуировкой регистрационного номера хозяйства (для животных старше четырех месяцев).

Идентификация товарных свиноматок у юридических лиц проводится, как и у других товарных свиней — перед их выбытием из хозяйства групповым идентификационным номером путем биркования или татуировки (при отбытии к юридическому лицу или физическому лицу-предпринимателю) или индивидуальным идентификационным номером (при отбытии к физическому лицу) .

В соответствии с Порядком, идентификация товарных поросят (до 4-х месяцев), которых содержат и разводят юридические лица, осуществляется:

перед отбытием животных из хозяйства к юридическому лицу или физическому лицу-предпринимателю — путем прикрепления одной пары бирок утвержденного образца с групповым номером (регистрационным номером хозяйства в Едином государственном реестре животных);

перед отбытием из хозяйства к физическому лицу — путем прикрепления одной пары бирок с индивидуальным девятизначным номером и на животное оформляется регистрационное свидетельство товарной свиньи с индивидуальным идентификационным номером.

Идентификация приплода, полученного от племенных свиней, осуществляется с помощью бирок утвержденного образца с индивидуальным идентификационным номером, которые прикрепляются не позднее 60-и дней с момента рождения животного, но раньше, чем оно оставит хозяйство. Приплод от племенных свиней идентифицируется бирками на каждое ухо животного.

pigua.info

Узнать подробнее
БЮЛЛЕТЕНЬ об инфекционных заболеваниях
09-окт-2017

  1. Сообщение о заболеваниях

Период: 01-30.09.2017 года

Название заболевания

 Страна (вспышек)

Африканская чума свиней

Латвия (52), Литва (20), Польша (47), Россия (35), Украина (13), Чехия (13)

Ящур

Ботсвана (1), Бутан (1), Зимбабве (35), Монголия (9), Малави (1), Намибия (4), ЮАР (2)

Блутанг

Франция(171)

Грипп птиц

Вьетнам (1), Италия (2), Малайзия (25), Нигерия (1), Тайвань (3), Швейцария (4), ЮАР (28), Франция (1)

Болезнь Ньюкасла

Болгария (2), Израиль (9)

Нодулярный дерматит

Намибия (284), Россия (4)

Оспа овец и коз

Греция(1)

Чума мелких жвачных

Монголия(2)

Артрит / энцефалит коз

Польша(1)

Бешенство

Египет (2)

Бруцеллез

Болгария(4)

Лихорадка Западного Нила

Греция(1)

РРСС

Уругвай(5)

Сибирская язва

Румуния(2), Танзания(1)

Герпесвирус карпов кои

Италия (2)

Вирусная инфекция тиляпий

Таиланд(1), Малайзия(2)

Весенняя виремия карпа

Румыния (1)

  1. Обобщение и наиболее значимые события
  • Россия: в Отрадненском районе Краснодарского края диагностирована бруцеллез у КРС.
  1. Степень риска:

по АЧС - значительный.

  1. Прогноз:

по АЧС - неблагоприятный.

www.vetlabresearch.gov.ua

Узнать подробнее
Україна — остання в Європі за рівнем продовольчої безпеки
21-нояб-2022

Пандемія COVID-19, політична нестабільність, інфляція, зростання цін на продукти харчування та екстремальні погодні явища у 2022 р. продемонстрували крихкість глобальної продовольчої системи та вплив цього на глобальну продовольчу безпеку.

Про це йдеться у щорічному звіті про Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI), розробленому за підтримки міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience.

Як зазначається, за результатами аналізу, глобальна продовольча безпека продовжує погіршуватися після досягнення свого піку в 2019 р. 

«Хоча глобально показники Індексу означають, що за останні кілька років рівень доступності сільськогосподарських ресурсів за шкалою рейтингу покращився, але загалом у сільському господарстві показники залишаються низькими, включаючи відсутність державних витрат на сільськогосподарські дослідження та розробки, іригаційну інфраструктуру та поліпшення родючості ґрунту», — констатують експерти. 

Показники GFSI свідчать, що країни стикаються з безпрецедентним зростанням цін на продовольство та голодом. Світ знаходиться на критичному перехресті. Щоб запобігти значним ризикам у глобальній продовольчій системі, необхідно здійснити довгострокові структурні інвестиції.

Стан продовольчої безпеки в Україні погіршився суттєво — країна посідає 71 сходинку Індексу серед 113 країн, хоча минулого року її місце було 58. 

«Розв’язана росією війна суттєво вплинула на стан продовольчої безпеки в Україні — країна посіла останнє місце в Європейському рейтингу (26 місце з 26) та на глобальній мапі зайняла 65 сходинку серед 113 країн світу», — зазначається у повідомленні. 

За показником «Доступність продуктів харчування» Україна отримала 48,1 бал зі 100 і посідає 93 місце у світі та 26 місце з 26 країн Європи. Найслабкішими чинниками за цією метрикою в країні є політичні та соціальні бар'єри, інфраструктура ланцюга постачань, розвиток сільськогосподарських досліджень та стратегія доступу до продуктів харчування. 

Найгірший показник української продовольчої безпеки — «Сталість та адаптивність» (43,5 бала зі 100 та 94 місце глобально) — відображає суттєві проблеми стосовно доступу та управління водними ресурсами, а також недоліки в системі управління ризиками. 

За показником забезпечення продуктами харчування Україна посідає найгірше місце в Європі і 65 сходинку глобально, що спричинено суттєвим зростанням цін, зміною середніх витрат на продукти харчування та відсутністю потужних державних програм захисту. 

«Єдиний показник, який демонструє кращу ситуацію, — фактор якості та безпечності їжі, за яким Україна налічує 71,3 бали зі 100, або 52 сходинку глобального рейтингу. За оцінками експертів, українці вживають достатньо якісного білка, а харчові продукти загалом є безпечні, хоча раціон середнього українця не відзначається різноманітністю», — додають експерти. 

Погіршення продовольчої безпеки в країні через війну спричинене, зокрема, знищеними логістичними ланцюгами та інфраструктурою, зруйнованими господарствами та виробництвами, зменшенням кількості виробленого продовольства на працюючих підприємствах, зростанням базових продовольчих потреб у найбільш постраждалих регіонах країни. Фактично продовольча безпека країни стає відповідальністю бізнесу — агрохолдингів, малих та середніх господарств, а також їхніх партнерів-постачальників ресурсів, вважають дослідники.

agroportal.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок