На аграрном комитете представили программы господдержки АПК на 2021−2023 годы

18-сен-2020

17 сентября на заседании Комитета Верховной Рады Украины по вопросам аграрной и земельной политики были представлены предложения Минэкономики по государственной поддержке аграрной отрасли на 2021−2023 гг. Стратегия министерства предусматривает дополнение поддержки новыми программами и расширение направлений по действующим программам.

Об этом говориться на сайте Минэкономразвития.

В частности, планируется 7 основных программ поддержки:

Финансовая поддержка мероприятий в АПК (кредиты, страхование)

Поддержка производства нишевых культур (продовольственная безопасность)

Поддержка фермерства

Поддержка садоводства, виноградарства, хмелеводства

Картофелеводство

Поддержка животноводства

Частичная компенсация стоимости СГ техники

«В тесном сотрудничестве с аграрных ассоциациями, бизнесом и общественностью, а также благодаря системной работе в отраслевых рабочих группах мы разработали стратегию поддержки АПК на ближайшие годы, расширили инструментарий и дополнили теми направлениями, которые аграрии больше всего нуждаются. Для нас важно, чтобы все программы генерировали положительный эффект как в аграрной отрасли, так и в экономике страны в целом», — прокомментировал Министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины Игорь Петрашко.

Так, государственная поддержка дополняется программами по развитию промышленного картофелеводства, поддержкой производства нишевых культур. Также по требованию настоящего, по программе удешевления кредитов аграриям предлагается новые направления — страхование агропродукции и компенсация за покупку земель с/х назначения. Поддержка фермеров дополняется направлением из органического производства, также расширяется поддержка развития животноводства.

Читайте также:
Експорт до ЄС — втриматися та наростити
02-нояб-2022

За вісім місяців 2022 року, з яких шість у стані у війни, молочний сектор України спромігся експортувати до країн ЄС 16,5 тис. тонн молочних продуктів загальною вартістю 88,5 млн євро. Якщо відрахувати об’єми відвантаженого казеїну для технічних та індустріальних потреб, то решта близько 10 тис. тонн припадає на товарні позиції для харчових цілей.  Сире молоко, яке йде на виробництво такої продукції, без виключень має відповідати визначеним у регламентах гігієнічним вимогам ЄС.

Таку думку в телеграм-каналі UA-82.5 висловлює Ірина Висоцька, координаторка компоненту «Молочний сектор», Quality FOOD Trade Program («Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України»).

В українській молочній рутині прийнято ототожнювати таке сире молоко від корів з ґатунком «Екстра». То чи вистачить Україні «Екстри», щоб і далі тримати чи за можливості навіть розширити свої експортні позиції на Заході? Безумовно. Якщо взяти до уваги довоєнну статистику 2021 року, то виробникам сирого молока майже вдалося наблизитися до мільйонної позначки у тоннах молока, що за оцінками переробників відповідає ґатунку «Екстра».

У перші вісім місяців 2022 року до ЄС експортовано молочної продукції в перерахунку на еквівалент молока на рівні 100 тис. тонн. Очевидно з простих калькуляцій, що потенціал для зростання існує. Показовою є та кількість виробничих потужностей, що були ухвалені на право експорту до ЄС, зокрема у 2022 році, а на дату публікації вже становила сорок.

Втім, варто зауважити, що ще за результатами останнього аудиту Генерального Директорату Європейської Комісії DG SANTE у 2021 році у своєму звіті надало оцінку реалізації процедури включення потужностей до списку експортерів до ЄС як такої, що «не повністю відповідала вимогам ЄС, а отже, підриває надійність гарантій того, що лише потужності, які відповідають вимогам ЄС затверджуються та утримуються у списках експортерів до ЄС». У звіті європейських аудиторів неодноразово були посилання на вимоги Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2017/625 про офіційний контроль, зокрема щодо спроможності компетентного органу третьої країни забезпечити, щоб включені потужності були об'єктом регулярного та ефективного контролю.

Тому тісна співпраця виробників-експортерів з Держпродспоживслужбою, особливо в умовах воєнного стану (заборони на перевірки), дуже вітається аби підтримувати статус надійного постачальника молочних продуктів до ЄС. В розроблених спільно з компетентним органом України рекомендаціях періодичність такого контролю має бути щонайменше двічі на рік. Ознайомитися з іншими порадами для охочих потрапити та залишитися в списках експортерів до ЄС можна тут.

Повертаючись до звіту DG SANTE, хочеться зауважити на ще одному важливому моменті - це нотифікація через портал RASFF, яка була ініційована державою-членом ЄС у 2020 році і стосувалася виявлення у молочній сироватці хлорамфеніколу (забороненого до застосування в Україні!).

Розробка зазначених в наказі процедур контролю залишків ветеринарних препаратів та інших інгібіторів — це величезна робота кожного окремого оператора ринку молока та молочних продуктів в Україні. Приміром, в ЄС є багатолітньою нормою для членських бізнес-об'єднань розробляти такі уніфіковані моніторингові програми та галузеві стандарти, спираючись на мінімальні вимоги законодавства щодо максимально допустимих рівнів забруднювачів чи частоти контролю, ба більше, навіть перевищуючи їх.

Маю надію, що в близькому майбутньому українська молочна галузь також прийде до схожих практик, щоб забезпечити належне функціонування всієї системи контролю, а саме: приватного, що здійснюється операторами ринку молока та молочних продуктів чи їхніми об'єднаннями, та державного — відповідно до повноважень компетентного органу.

Узнать подробнее
Генные технологии могут в корне изменить сельское хозяйство
26-янв-2018

Генная технология CRISPR, в основе которой — изменения геномов живых существ (от людей к бактериям), уже в ближайшее время может поменять сельское хозяйство во всем мире.

Технология CRISPR дает возможность точной и тонкой настройки геномов живых существ. Поэтому новые сорта растений и породы животных будут менее чувствительны к засухам и вредителям, а их выращивание станет намного дешевле.

Уже в ближайшие годы (от 2 до 8 лет) будут созданы первые злаки и грибы с помощью CRISPR технологий. В частности, компания «DuPont Pioneer» планирует выращивать таким образом кукурузу.

В животном хозяйстве такие технологии уже применялись. Например, 2017 года китайские ученые вывели коров, устойчивых к туберкулезу. Исследователи из Китая вывели новый вид свиней, у которых больше чем обычно откладывается бурый жир. Это позволяет фермерам сократить расходы на отопление, так как тело животного лучше сохраняет тепло.

Калифорнийский стартап «Beyond Meat» создал бургеры с искусственным мясом на основе растительных компонентов.

Технология CRISPR может в прямом смысле накормить человечество, ведь население растет, тогда, как урожайность падает из-за появления вредителей и негативного влияние промышленности на природные условия.

ua.newwest.media

Узнать подробнее
Украина и Молдова возглавили рейтинг стран с самыми высокими рисками засухи
22-июня-2021

Украина и Молдова имеют самый высокий риск засухи в мире. Об этом свидетельствуют данные исследования World Resources Institute (WRI).

В рейтинге WRI были собраны данные по 138 странам, которые составляли с учетом трех показателей — сельскохозяйственного, промышленного и регионального. Специалисты анализировали интенсивность прошедшей засухи, наличие дефицита воды, поражения от засухи, численность населения, объем посевов и поголовья скота.

В первую пятерку антирейтинга вошли Молдова, Украина, Бангладеш, Индия и Сербия.

Наиболее благоприятной есть ситуация в Исландии и Норвегии (Европа) и в Сенегале (Африка).

Значительная часть стран Африки не были проанализированы из-за отсутствия доступа к данным для анализа. Также уточняется, что страны, подвержены риску засухи, не всегда должны чувствовать большой дефицит воды. Однако последствия все равно могут быть серьезными.

agropolit.com

Узнать подробнее
В ЄС домовляться про поетапну відмову від імпорту російських енергоресурсів
08-мар-2022

З 24 лютого 2022 року сайт підтримується лише українською мовою

https://agro.press/ua

Все буде Україна :)

 

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок