Мінагрополітики ініціює розширення доступного кредитування для аграріїв

26-мая-2022

Керівництво Мінагрополітики спільно з представниками банківських установ провели спільну нараду щодо ситуації з кредитним фінансуванням с/г товаровиробників.

Як повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, Уряд ухвалив рішення про додаткове виділення портфельних гарантій чотирьом державним банкам на 3 млрд 390 млн грн. Таким чином, 31 травня буде завершено кредитування посівної кампанії в рамках програми «Доступні кредити 5−7-9» та підбито підсумки щодо її ефективності. Загалом за три місяці понад 10 тисяч аграріїв отримали фінансування більш ніж на 30 млрд грн.

«Крім того, у нас уже готовий план на червень-серпень щодо подальших пріоритетів у доступному фінансуванні аграріїв. Мінагрополітики має цілу низку напрацювань із кредитування галузі переробки с/г продукції. Так, ми вже ініціювали зміни до Постанови № 723, щоб розширити перелік тих, хто може отримати кредити під державні гарантії, включивши в цей перелік переробні підприємства», — розповів Тарас Висоцький.

«З огляду на те, що наші морські порти заблоковані, і ми не можемо в необхідній кількості експортувати наше зерно, ми будемо робити акцент на переробній галузі. В результаті підприємства, які працюють у цій сфері, завдяки портфельним гарантіям зможуть викупити у с/г товаровиробників певний запас їхньої продукції, а останні, в свою чергу, матимуть змогу погасити частину тіла кредиту. Ми хочемо подбати про те, щоб дати максимально можливий кредитний ресурс усім, хто працює в сфері АПК», — додав директор фінансово-економічного департаменту Мінагрополітики Баграт Ахіджанов.

minagro.gov.ua

Читайте также:
Китай несколько сократил производство комбикормов
05-окт-2017

 В первом полугодии 2017 года комбикормовая индустрия Китая продемонстрировала незначительное снижение производственных показателей несмотря на то, что в общем тренд на продолжение роста сектора остается неизменным, отмечается в отчете аналитической компании CCM.

Как подсчитали эксперты, в 2014 году индустрия достигла отметки почти что в 200 млн т, что сделало Китай крупнейшим производителем комбикормов в мире. В первом полугодии 2017 года некоторый спад в объемах выпуска мог быть связан с процессом консолидации отрасли, который заключается в поглощении крупными игроками частных заводов, с последующим их переоборудованием.

Интересно, что в последние годы индустрия производства комбикормов в Китае неотступно следовала за трендами в отрасли животноводства и птицеводства. В 2017 году, тем не менее, это изменилось, поскольку некоторое сокращение объемов выпуска произошло на фоне роста спроса населения на свинину.

По материалам All About Feed

Узнать подробнее
Государственный бюджет на 2021 год: детальный анализ аграрных расходов и государственной поддержки
15-сен-2020

Государственная поддержка агросектора в 2021 году составит 4 млрд грн. Это следует из анализа проекта бюджета на следующий год, зарегистрированном на сайте Рады (№4000).

«Это даст возможность предоставить государственную поддержку для развития животноводства и переработки сельхозпродукции, развития фермерских хозяйств, удешевления кредитов и сельскохозяйственной техники отечественного производства, развития садоводства, виноградарства и хмелеводства и т. д.», — говорится в проекте бюджета на 2021.

Распределение программ господдержки для агросектора на 2020 год выглядит так:

Прямая поддержка отрасли животноводства;

Финансовая поддержка мероприятий в АПК (кредиты, страхование);

Удешевление компенсации техники и оборудования отечественного производства;

Программа развития фермерства;

Растениеводство (делится на садоводство/орошение).

Мы видим, что ранее обнародованное МЭРТом предварительное распределение государственного финансирования по этим программам не будет выполнено, поскольку сумма поддержки значительно меньше, чем должно было быть. Так, в прогнозе на животноводство в 2021 году должны выделить 3,5 млрд грн, а на финансовую поддержку — 2,3 млрд грн.

Кроме того, в бюджете на 2021 предусмотрено финансирование таких направлений:

рыбное хозяйство — 106,1 млн грн.

лесная отрасль — 596,1 млн грн.

Госпродпотребслужба (обеспечение улучшения эпизоотической ситуации) — 578,6 млн грн.

государственный ветеринарно-санитарный контроль и проведение лабораторно-диагностических и профилактических работ государственными больницами ветеринарной медицины и государственными ветеринарными лабораториями — 3527 млн ​​гривен.

земельная реформа — 51 млн грн.

инвентаризация земли и обновление картографической основы Государственного земельного кадастра — 237,8 млн грн.

обеспечение государственного контроля за соблюдением санитарного-эпидемиологического благополучия населения, рыночного государственного надзора, а также законодательства о защите прав потребителей — 83,7 млн грн.

Кроме того, в проект госбюджета на 2021 предусмотрены доходы на уровне 1,071 трлн грн (рост на 9,4%), расходы — 1,35 трлн (+ 5,1%). Предельный дефицит бюджета предлагается установить на уровне 270 млрд грн (6% ВВП по сравнению с 7,5% в бюджете-2020).

Проект бюджета построен на прогнозе роста ВВП в 2021 году на 4,6% и инфляции на уровне 7,3%. В законопроект заложено среднегодовой курс доллара на уровне 29,1 грн/долл.

Согласно с проектом закона, с 1 января минимальная зарплата увеличится до 6 тыс. грн, а с 1 июля — до 6,5 тыс. грн. Прожиточный минимум с 1 января составит 2189 грн, с 1 июля — 2294 грн, с 1 декабря — 2393 грн. По данным Минфина, расходы на здравоохранение предлагается увеличить на 27 млрд грн. В проекте предусмотрено 19,4 млрд грн на борьбу с коронавирусом.

agropolit.com

Узнать подробнее
Польша может поддерживать своих молочников, если они не вытесняют украинские продукты на нашем рынке, — Милованов
29-янв-2020

Страны-члены группы Cairn обсудили в Давосе поддержку отечественного производителя.

Об этом министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Тимофей Милованов сообщил на своей странице в Facebook.

«Поддержка отечественного производителя требует, в том числе, борьбы с субсидиями других стран своим производителям. Например, для того чтобы польское молоко не вытесняло украинское с украинского рынка, будет правильно и справедливо, чтобы поляки не давали большие субсидии своим молокозаводам и фермерам», — написал он.

Милованов рассказал, что этот вопрос сегодня обсуждался на встрече стран группы Cairn в рамках Всемирной торговой организации в Давосе.

Председателем на встрече была Австралия, а представители Украины сидели на местах почетных гостей в президиуме, ведь в этом году Украина впервые стала членом группы этих стран.

«Все страны группы имеют общую позицию — нужно пропорционально уменьшить уровень субсидий, если эти субсидии негативно влияют на другие страны. Простым языком — Польша может поддерживать своих производителей в агро, если они торгуют на внутреннем рынке и это не вытесняет наши продукты на наших и их рынках. Такая позиция — уменьшение субсидий в партнеров — это тоже защита», — подытожил Милованов.

censor.net.ua

Узнать подробнее
УЗА: Ліцензування експорту пшениці необхідно скасувати
06-апр-2022

Українська зернова асоціація звернулася до профільних міністерств, зокрема Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства економіки України, з проханням відновити експорт пшениці та скасувати ліцензування.

Як говориться у повідомленні УЗА, такий крок необхідний, оскільки Україна має надлишкові перехідні запаси з минулорічного врожаю, а експорт зерна значно ускладнений через блокування українських морських портів. 

«Скасування ліцензії на експорт дозволить трішки спростити механізм експорту пшениці та вивільнити потужності для зберігання нового врожаю», — пояснюють експерти. 

Зазначається, що в 2021 р. українські аграрії зібрали рекордний врожай пшениці — понад 33 млн т. З року в рік внутрішній ринок України споживає близько 5-7 млн т як продовольчої, так і фуражної пшениці разом. Враховуючи пандемію та бажання уряду сформувати рекордні перехідні залишки, зерновики підтвердили готовність експортувати лише 25,3 млн т пшениці, що закріплено в Меморандумі про взаєморозуміння між урядом та профільними асоціаціями. 

«Станом на 1 березня було експортовано лише 18,2 млн т пшениці із запланованих 25,3 млн т. Враховуючи рекордні перехідні залишки, в Україні на елеваторах зберігається ще близько 12 млн т пшениці, при цьому до нового врожаю залишилось менше 3-х місяців, а внутрішнє споживання може становити близько 1,5 млн т», — прогнозують в УЗА. 

За даними Укргідрометцентру, Держпродспоживслужби та Мінагрополітики, а також інформації з полів, пшениця успішно перезимувала, відтак наразі стан озимих культур добрий, і ризиків неврожаю, окрім як воєнних дій в окремих регіонах, наразі не спостерігається. При цьому, у зв’язку з військовою агресією рф та блокадою морських портів зерновики вимушені експортувати зернові та олійні культури лише через наземні шляхи. Пропускна спроможність наземних переходів обмежена приблизно в 20 тис. т на добу, що в 10 разів менше за можливості українських портів. Таким чином, за оцінками УЗА, за нинішніх логістичних умов Україна зможе експортувати не більше 2 млн т зерна, включно з пшеницею та кукурудзою.

«Сьогодні експорт — це не лише надходження вкрай потрібної валюти в країну, а й обігові кошти аграріїв для посівної кампанії та подальшого процесу вирощування культур. Окрім того, потрібно врахувати можливості зберігання вітчизняних елеваторів — близько 56 млн т. Сьогодні в Україні на складах залишається близько 22 млн т зерна, що може бути експортовано без ризиків продовольчої безпеки України. Враховуючи тенденцію щодо вирощування понад 100 млн т зерна щороку, а також неекспортовані залишки, Україна може зіштовхнутися з великою проблемою відсутності достатніх потужностей для зберігання зерна», — пояснюють в УЗА.

УЗА підтримала рішення уряду щодо скасування раніше впровадженого ліцензування експорту кукурудзи та соняшникової олії та вважає за доцільне також скасування ліцензування експорту пшениці та повного відновлення експорту зерна, оскільки відповідне рішення не сприяє експорту залишків, а лише гальмує торгівлю зерном.

agroportal.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок