Китай: новые правила информирования о случаях АЧС

Голод треба зупиняти превентивно, коли він ще не розпочався. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на Світовому економічному форумі у Давосі.

«Будь-яке реагування на масовий голод є запізнілим вже за визначенням: голод треба зупиняти тільки превентивно, коли він ще не почався. Але зараз у світу немає такого інструменту», — про це сьогодні заявив Президент Володимир Зеленський у своєму виступі на Світовому економічному форумі у Давосі.

Президент нагадав, що Україна пропонує створити організацію держав — експортерів продовольства. Раніше Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський на зустрічі міністрів G7 закликав до створення впливової Організації країн-експортерів зернових, яка би реагувала на світові виклики на ринку.

Продовжуючи виступ Володимир Зеленський наголосив, що у людства має бути страховка від голоду. І Україна готова надати майданчик для діяльності такої нової організації, безумовно потрібної.

Завершуючи своє звернення, Президент України підкреслив, що ця війна росії проти України переконує всіх, що допомога державі, на яку напали, тим цінніша, чим швидше її надають.

«Зброя, фінанси, політична підтримка, санкції — якби ми отримали їх 100% потреби одразу у лютому, результатом були би десятки тисяч збережених життів. Ось чому Україні потрібна вся зброя, яку ми запитуємо, а не тільки та, яку нам надають. Ось чому нам потрібні фінанси, щонайменше $ 5 млрд, і весь обсяг коштів, необхідних для відбудови», — наголосив він.

Саме тому Україна створила Фонд відновлення Ukraine24, і відтак Президент закликав усіх партнерів долучитися до відбудови України, а надалі під цим брендом створити глобальну структуру, яка зможе протягом 24 годин дати достатню підтримку будь-якій країні, що зазнала воєнного нападу, стихійного лиха чи, наприклад, пандемії.

president.gov.ua

Уповільнення збору врожаю через погану погоду, обмеження в сфері логістики та оборотного капіталу, а також російські обстріли енергоінфраструктури погіршили перспективи української економіки на четвертий квартал 2022 р. і перший квартал 2023 р.

Про це заявляють експерти Міжнародного валютного фонду, передає «Інтерфакс-Україна».

«Прогнозується, що реальний ВВП скоротиться на 40,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року в четвертому кварталі 2022 р., внаслідок чого скорочення в 2022 р. загалом становитиме 33%», — такий основний сценарій очікується у межах Моніторингової програми із залученням ради директорів.

Згідно з ним, у першому кварталі 2023 р. спад сповільниться до 34,5%, після чого почнеться відновлення економіки: у другому кварталі — на 6%, у третьому — на 11,9% та у четвертому — на 21%, а сумарно за роком — на 1%, до 68% від довоєнного.

«Ризики залишаються надзвичайно високими. Наступні кілька місяців виглядають дуже складними через безперервні атаки на найважливішу цивільну інфраструктуру. Відповідно, у той час як основний сценарій передбачає економічну стабілізацію в 2023 р., діапазон ймовірних сценаріїв надзвичайно широкий. Масштаб невизначеності наголошує на необхідності планування на випадок непередбачених обставин, щоб влада могла продовжувати реагувати на потрясіння», — наголошується в документах МВФ до програми.

Відповідно до них, фонд розробив ще два сценарії: негативний — із падінням ВВП на 12,5% — до 57% від довоєнного та позитивний — зі зростанням його на 10%, або до 75% від довоєнного.

Несприятливий сценарій передбачає інфляцію 40% (замість 22,5% у базовому), зниження міжнародних резервів до $ 18 млрд ($ 21 млрд), а також зростання видатків держбюджету до 68,8% ВВП (56,5% ВВП) із розширенням дефіциту 16,8% ВВП (9,1% ВВП). Відповідно, це вимагатиме додатково $ 9,5 млрд фінансування бюджету до базових $ 39,5 млрд.

Потребность в специалистах в сельском, лесном и рыбном хозяйстве в 2022 году увеличится относительно потребности в 2019 году до 26 тыс. человек.

Об этом сообщили в Минэкономразвития.

По оценкам Минэкономразвития, потребность в специалистах и ​​рабочих кадрах на рынке труда на 2019 составит около 385,06 тыс. человек, 2020 г. она достигнет 399,57 тыс. человек, в 2021 — 413,77 тыс. человек, в 2022 — 442,54 тыс. человек.

Наибольшая потребность в 2019 году ожидается в промышленности (95,49 тыс. человек), оптовой и розничной торговле, ремонте автотранспортных средств и мотоциклов (72,8 тыс. человек), строительстве (68,33 тыс. человек), государственном управлении и обороне, сельском, лесном хозяйстве и рыбном хозяйстве — 26 тыс. человек.

AgroPolit.com

В 2017 году Украина импортировала колбасу только из стран Европы. При этом больше всего колбасы мы закупили в Испании. Об этом свидетельствуют данные Государственной службы статистики Украины, передает УНН.

В частности, в течение января-декабря 2017 Украина импортировала колбасы и аналогичных изделий из мяса, мясных субпродуктов или крови, а также готовых пищевых продуктов, изготовленных на их основе на 3 млн 328,5 тыс. долларов. При этом импорт осуществлялся только из Европы.

Читайте также: Появится ли европейская свинина на российском рынке?

Среди стран, в которых Украина закупала больше колбасы, лидером стала Испания, с которой мы импортировали колбасы на 1 млн 360,6 тыс. долларов. Также много колбасы мы закупали в:

Италии — на 517,9 тыс. долларов;

Германии — на 506,3 тыс. долларов;

Польше — на 462,6 тыс. долларов;

Франции — на 251,7 тыс. долларов;

Чехии — на 124,9 тыс. долларов.

При этом, Украина экспортировала колбасы на 1 млн 108,1 тыс. долларов. В страны СНГ — на 513,9 тыс. долларов, больше всего в Азербайджан и Молдову — на 268,2 тыс. долларов и 242,3 тыс. долларов соответственно.

При этом в России Украина экспортировала колбасы на 3,4 тыс. долларов. Импорт из РФ не осуществлялся.

В Европу Украина экспортировала этого вида товара на 44,3 тыс. долларов.

Значительную долю экспорта также заняла Азия, в которой было экспортировано колбасы на 388,7 тыс. долларов. Лидером стала Грузия, куда мы отгрузили колбасы на — 346,9 тыс. долларов.

pigua.info