Как продвигается процесс поиска вакцины от АЧС?

24-дек-2019

Африканская чума свиней поразила десятки стран, преимущественно в Азии и Европе. В результате распространения вируса больше поголовья свиней в мире (Китай) за год сократилось на 50%, а в Азии начался дефицит мяса. Недавно в СМИ появились сообщения о том, что американские ученые изобрели вакцину от одного из штаммов АЧС. Впрочем, до выхода препарата на рынок еще далеко.

Группа ученых, работающих в Службе сельскохозяйственных исследований Департамента сельского хозяйства США (USDA), опубликовала научную работу "Разработка высокоэффективной вакцины против вируса африканской чумы свиней путем удаления гена I177L, что приводит к стерильному иммунитету против нынешнего эпидемического штамма Евразия".

Результаты эксперимента проводили над лабораторными свиньями в течение месяца, дают возможность сделать вывод, что вакцина, созданная путем удаления гена I177L является эффективной. Впрочем, препарат ждут дополнительные проверки, только после этого станет возможным промышленное изготовление вакцины. Сейчас исследования продолжаются.

Meat-Inform

Читайте также:
Світові ціни на продовольство сягнули історичного максимуму
11-мар-2022

З 24 лютого 2022 року сайт підтримується лише українською мовою

https://agro.press/ua

Все буде Україна :)

Узнать подробнее
Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі — Тарас Висоцький
22-апр-2022

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, скільки гектарів с/г господарських земель уже посіяно, яка ситуація з експортом вітчизняної аграрної продукції, чи є дисбаланс у валютних надходженнях в країну та чи вистачить українцям збіжжя.

Про посівну

Станом на зараз посіяно понад 2,5 млн га, що становить близько 20% від прогнозу на цю посівну.

На сьогодні на частині територій, які були визволені з-під окупації, є необхідність розмінувати поля: це Чернігівщина, Сумщина, частина Харківщини та Київщини. І навіть у цих регіонах Мінагрополітики розраховує, що як мінімум на 60−70% вдасться виконати вчасно всі весняно-польові роботи.

Найскладніша ситуація — в тимчасово окупованих областях і там, де тривають активні бойові дії: це Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області. Там наразі прогноз менш позитивний — посів там може відбутися за песимістичного сценарію лише на 30−40%.

На решті територій України посівна йде за планом.

У більшості випадків аграрії завчасно закупили матеріальні ресурси. І там, де немає бойових дій або немає мінувань, аграрії активно виходять у поля і продовжують посівну кампанію.

Мінагрополітики двічі на тиждень збирає прогнозовані плани, факт посіву та звіряє всі дані, моніторячи ситуацію в режимі реального часу. Рекомендації, які дало міністерство щодо збільшення площ продовольчих культур, наприклад гречки, проса, аграрії втілюють у життя. «Наразі побудовано ефективний діалог — сподіваємось, що так буде й надалі», — зазначив Тарас Висоцький.

Про експорт продовольства

Основна проблема на сьогодні полягає в тому, що 90% експорту відбувалося через порти Одеси та Миколаєва, які від початку війни й до сьогодні заблоковані.

Тому зараз триває робота з переорієнтації експорту через залізничні й автомаршрути за допомогою наших сусідів — Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу.

«І все-таки в цих обмежених можливостях ми робимо максимум, щоб і надалі робити значний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки та постачання продукції через нові маршрути тим країнам, які страждають від голоду, і які критично їх потребують», — підкреслив Тарас Висоцький.

Він нагадав, що до війни 1/3 експорту йшла в країни ЄС, і цей ринок залишиться актуальним і надалі, адже в нас є безпосередньо наземні кордони. Інші 2/3 спрямовувалися в країни Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії, куди наше збіжжя йшло в основному через Чорне море і Босфор. «Проблема в тому, що населення цих регіонів до війни мало всього 2−3-місячний запас продовольства. Тому за місяць там уже може бути дуже критична ситуація на грані голоду», — наголосив перший заступник Міністра.

Тож, за його словами, теперішня воєнна ситуація показала наявність величезних дисбалансів. Оскільки у нас як в експортера є великі залишки, а в інших країнах не буде, що їсти.

«Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі, і Мінагрополітики над цим працює», — розповів Тарас Висоцький.

Він також зазначив, що наразі експорт продукції превалює над імпортом — так було і в березні, у квітні спостерігається аналогічна динаміка. «Тож наразі навіть обмеженими логістичними маршрутами критичного тиску з точки зору відтоку валюти через дисбаланс експорту та імпорту немає. Але, звісно, основний план — максимально швидко наростити можливості експорту збіжжя, яке непотрібне для внутрішнього споживання, щоб ця валютна виручка надходила в економіку України», — акцентував перший заступник Міністра.

Про забезпечення внутрішнього ринку споживання

Одразу після початку війни було запроваджено ліцензування — контроль експорту. Базові продукти — продовольчу пшеницю, гречку, овес, цукор, яйця, м'ясо птиці - можна експортувати тільки після отримання погодження від уряду, Мінекономіки.

«Тому ми чітко стежимо за балансом, бачимо, скільки нам потрібно для внутрішнього споживання, плюс від 3 до 6 місячний резерв, залежно від типу продукції. І тільки якщо є продукція понад цей баланс, тоді видаємо цю ліцензію. Це регулювання діятиме як мінімум до кінця війни і певний період після її завершення, до стабілізації ринків», — запевнив Тарас Висоцький.

Він також додав, що великі заявки на ліцензію уряд відхиляє, щоб не створювати монополію та підтримати максимальну кількість с/г товаровиробників, і щоб була максимальна конкуренція.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Желчные кислоты в комбикормах позитивно влияют на метаболизм бройлеров
08-янв-2020

Добавление желчных кислот в рацион бройлеров может играть важную роль в росте и метаболизме животных. Это важно для уменьшения количества абдоминального жира, а также для улучшения общего качества продукции, отмечается в исследовании компании Shandong Longchang.

Помимо всего прочего желчные кислоты в комбикормах позволяют предотвращать так называемое одеревенение куриной грудки. Этот эффект наблюдается у быстрорастущих бройлеров, у которых грудные мышцы пребывают в состоянии постоянного спазма, из-за чего филе при касании становится очень плотным.

В серии исследований было установлено, что добавление желчных кислот в рацион бройлеров помимо всего прочего, позволяет сократить вероятность возникновения данного эффекта, который, как принято считать, может крайне негативно влиять на степень удовлетворенности потребителей конечным продуктом.

По материалам All About Feed

Узнать подробнее
Украина обновила рекорд по экспорту мяса птицы - Институт аграрной экономики
03-мар-2020

В 2019 году украинские производители установили новый рекорд по экспорту курятины. Об этом рассказал заместитель директора Национального научного центра “Институт аграрной экономики”, член-корреспондент НААН Николай Пугачев, передает УНН со ссылкой на пресс-службу Института.

Он уточнил, что в 2018 году Украина поставила на зарубежные рынки 329 тыс. тонн курятины, тогда как в 2019 году объемы экспортных поставок увеличились на 25,8% - до 414 тыс. тонн. В денежном выражении поставки украинского мяса птицы за границу составили 579 млн долларов, говорит Пугачев.

“Характерной тенденцией 2019 года стало дальнейшее усиление позиций мясопродукции украинского производства на международном рынке за счет курятины”, - отметил ученый.

В общем, объемы экспорта мяса и субпродуктов за год выросли на 10%, до 712 млн долларов, продолжил Пугачев. Это стало возможным благодаря продолжающейся широкой географической диверсификации и закреплении новых рынков сбыта после потери российского, добавил он.

Так, в 2019 году крупнейшими покупателями отечественной мясопродукции были страны Евросоюза, Ближнего Востока и СНГ.

“При этом, доля стран ЕС в стоимостном измерении составила 28%”, - говорит Пугачев.

Крупнейшими ценителями украинского мяса в 2019 году были Нидерланды (15,8%), Саудовская Аравия (13,5%), Словакия (8,5%), Беларусь (6,9%), Азербайджан (5,9%) Ирак (4,9%), ОАЭ (4,8%) и Казахстан (4,1%).

“В целом эти страны аккумулировали около 2/3 от продаж Украиной мяса на глобальном рынке”, - отметил эксперт.

Источник: УНН

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок