Формирование эффективной модели фермерского хозяйства является приоритетным

24-янв-2018

Среди приоритетов Минагрополитики есть стимулирование фермерского движения и создания успешной модели хозяйствования в Украине — формирование эффективного и социально ответственного собственника на селе. Для развития фермерских хозяйств и сельскохозяйственной кооперации на 2018 год предусматривается существенная государственная поддержка в размере 1 млрд грн. Об этом сообщил заместитель Министра аграрной политики и продовольствия Украины Виктор Шеремета в прямом эфире на одном из украинских радио.

«Среди приоритетных задач министерства — создание в Украине фермерской модели хозяйствования, используя успешный европейский опыт. На сегодня в нашем государстве функционирует более 34 тысяч фермерских хозяйств, которые реализуют свою продукцию на внутреннем и внешнем рынках, но в перспективе их может стать полмиллиона», — отметил Виктор Шеремета.

По словам заместителя министра, помощью в реализации этой задачи может стать государственная поддержка. Так, в 2018 году на развитие фермерских хозяйств и сельскохозяйственной кооперации запланирован 1 млрд грн. Также аграрии смогут воспользоваться поддержкой в ​​рамках программы развития отрасли животноводства, на которую предусмотрено 4 млрд грн. Основной акцент будет сделан на строительство новых и реконструкцию животноводческих комплексов, в том числе КРС. Также среди направлений поддержки — удешевление кредитных ресурсов, поддержка развития отрасли скотоводства, повышение генетического потенциала сельскохозяйственных животных.

Еще почти 1 млрд грн запланирован на программу частичной компенсации стоимости с.-х. техники и оборудования украинского производства. 300 млн гривен — на поддержку отрасли садоводства, виноградарства и хмелеводства.

Кроме того, заместитель Министра обратил внимание на вопрос закупки молока второго сорта у населения. Он отметил, что никаких санитарных ограничений на прием молока у населения не вводилось.

«Молоко как принималось у населения, так и будет приниматься в дальнейшем. С другой стороны, мы стремимся, чтобы качество молока повышалось и наши производители получали больше. Поэтому обращаем их внимание на соблюдении несложных правил гигиены персонала и животных, а также улучшении условий производства. Понимая, что для усовершенствования производства необходимы средства, на 2018 год запланировано значительная финансовая поддержка от государства», — подчеркнул Виктор Шеремета.

Пресс-служба Минагрополитики

Читайте также:
В Украине появилась собственная система сертификации органической продукции
22-окт-2020

21 октября решением Правительства утвержден Порядок сертификации органического производства и / или обращения органической продукции. Такое решение вводит в Украине собственную систему сертификации органического производства.

«Украина является важным поставщиком органической продукции на иностранные рынки, ежегодно наращивая объемы экспорта. В то время как ранее производители сертифицировали свое производство по законодательству других стран, преимущественно ЕС, отныне Украина будет иметь собственную систему сертификации в соответствии с национальным законодательством. Такие изменения будут способствовать развитию и прозрачности отечественного органического сектора и улучшению имиджа Украины на мировой торговой арене «, — прокомментировал Министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины Игорь Петрашко.

Так, утвержденный Порядок определяет:

требования к сертификации органического производства и / или обращения органической продукции;

порядок выдачи сертификата, его дубликата и форму.

На очереди изменения в нормативных документах, регулирующих требования к ведению производителями документирования своей деятельности, что является обязательным условием для проведения сертификации производства как органического.

me.gov.ua

Узнать подробнее
Тарас Качка об экспорте птицы в ЕС: «Мы застряли в 2018 году»
31-янв-2020

Несмотря на противоэпизоотические мероприятия и применения принципов зонирования Евросоюз отказался от импорта мяса птицы из Украины практически сразу после того как стало известно о случае птичьего гриппа на территории нашей страны. Сейчас ведутся переговоры о возобновлении торговли. Причину резкого решения Еврокомиссии и как нужно действовать для возобновления экспорта описал в своем блоге для издания НВ заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Тарас Качка.

«ЕС слишком жестко отреагировал на случай птичьего гриппа в Винницкой области, запретив ввоз мяса птицы из ЕС в целом. Почему так произошло? Потому что мы вместе так и не довели до конца закрепления принципа зонирования. Пройдя все оценки и процедуры, мы застыли в 2018 году на уровне принятия официальных решений. Нынешний случай является горьким уроком о том, что проекты в сфере санитарии и фитосанитарии надо доводить до конца. Это касается и зонирование касательно птичьего гриппа, и статуса безопасности по губчатому энцефалиту, и признание эквивалентности по семенам и еще с дюжину открытых вопросов в этой сфере», - отметил господин Качка.

Meat-Inform

Узнать подробнее
Мінагрополітики, народні депутати та аграрна громадськість обговорили умови праці українських фермерів
28-июня-2022

В рамках візиту європарламентарів до України 25 червня в м. Львів відбулась зустріч делегації високого рівня Європейського парламенту із депутатами ВРУ, представниками Мінагрополітики та членами Всеукраїнського аграрного форуму.

На зустрічі з української сторони були присутні: Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, члени комітету Артем Чорноморов, Іван Чайківський, Дмитро Костюк, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич, а також директор Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух та представник регіонального офісу Всеукраїнської аграрної ради Лев Кушпіт.

На зустрічі було обговорено поточний стан аграрної галузі, сучасні умови, в яких працюють українські фермери, їх основні проблеми, а також що чекає їх у майбутньому.

Марія Дідух зазначила, що незважаючи на військові дії, аграрії, ризикуючи власними життями виходили в поля і проводили посівну кампанію, розуміючи, що від них залежить світова продовольча безпека. Маркіян Дмитрасевич зазначив, що цьогорічна посівна кампанія пройшла вдало, адже було засіяно близько 80% запланованих територій, саме завдяки тому, що весняна посівна кампанія готувалася заздалегідь.

Як зазначила Марія Дідух, такого показника вдалося досягти за умови завчасної підготовки фермерів до весняної посівної кампанії. Фермери були на 80% забезпечені мінеральними добривами, на 60% - насінням і засобами захисту рослин на весняну посівну кампанію. Фермери, чиї території перебувають під окупацією, близько до зони бойових дій, зазнали бомбардувань, втратили техніку — не мають нічого, але аграрії з сусідніх господарств по можливості допомагали один одному і співпрацювали разом. Велике значення мала також підтримка з боку держави у вигляді надання малим і середнім сільськогосподарським підприємствам державних гарантій на оформлення безвідсоткових кредитів для проведення посівної кампанії.

На жаль, зараз через блокування портів та ускладнений експорт аграрії починають все більше відчувати брак фінансових ресурсів. Навіть із нарощуванням експорту альтернативними шляхами, різниця між світовою і внутрішньою ціною величезна, оскільки левову частку, близько 50 відсотків, займає логістика.

Тому через низькі ціни, необхідність погашення кредитів і незрозумілість того, що буде восени, аграрії вже зараз думають над тим, що їм вирощувати, а від яких культур можливо доведеться відмовитись.

Маркіян Дмитрасевич висловив припущення, що посівна 2023 може відбутися лише на 60% від запланованих площ. «І це все — через брак фінансових ресурсів. Якщо порти не розблокують, і фермери не реалізують зерно — то наступного року їм не буде за що сіяти», — зауважив заступник Міністра.

Марія Дідух зазначила, що більшість територій, на яких вирощували овочі і ягоди, зараз окуповані. Західні регіони намагалися переорієнтуватися і перейти на вирощування окремих видів культур, але певні овочі, фрукти, зокрема баштанні культури, там вирощувати вкрай складно. Ягідництво теж дуже постраждало, оскільки у багатьох виробників частина холодильного обладнання була зруйнована під час обстрілів і ягідникам зараз потрібні значні фінансові ресурси на їх ремонт та відновлення.

Якщо говорити про птахівництво — то відсоток втрат сягає 18−20%. Російською армією була зруйнована найбільша птахофабрика Європи, яка знаходилась у Херсонській області.

Щодо великої рогатої худоби, втрати теж сягають близько 20%: це зруйновані ферми, які були під окупацією і зруйновані ланцюги постачання, через які фермери були вимушені скоротити поголів'я.

Щодо молочно-товарних ферм, то багато фермерів інвестували у нетелі і наразі нетелі неможливо ні продати, ні утримувати.

Як зауважила директор Всеукраїнського аграрного форуму, з початком війни в Україні частково зупинилися молокопереробні підприємства. Через руйнування логістичних шляхів переробникам було неможливо забрати молоко з певних територій. Також переробні підприємства призупинили закупівлі великих обсягів молока, оскільки експорт був зупинений, і наразі на складах є значні об'єми молокопродуктів довготривалого зберігання. Зараз найбільша проблема у власників ферм — відсутність фінансових ресурсів. Через неможливість реалізувати свою продукцію молокопереробними підприємствамами фермери змушені були переглянути раціон годівлі тварин, тим самим примусово скоротити їх продуктивність. Проблематика йде по колу: низька купівельна спроможність населення, значна міграція за межі України основної цільової групи споживачів (жінки та діти); неможливість експорту призводить до того, що переробники не можуть виробляти довоєнні обсяги продукції, і, відповідно, не закуповують молоко у виробників. Марія Дідух наголосила, що без фінансової підтримки фермерство в Україні може зникнути.

«Ми розуміємо, що наразі держава і уряд роблять усе можливе, але, на жаль, усі фінансові ресурси направлені на армію і на захист нашої держави, тому звертаємося до вас, шановні члени Парламенту ЄС, з проханням розглянути можливість виділення прямої фінансової підтримки ЄС безпосередньо фермерам в Україні чи створення спеціального Фонду для фінансування ведення сільськогосподарської діяльності в Україні в умовах війни», — зазначила Марія Дідух.

Вона також показала презентацію, на якій депутати Європарламенту змогли побачити, в яких умовах сьогодні працюють фермери задля забезпечення продовольчої безпеки.

Дачіан Чолош подякував за презентацію, зазначивши, що дуже важко уявити наскільки складними є ті умови, у яких зараз опинилися українські аграрії. Він підкреслив, що метою візиту делегації було почути та побачити на власні очі реальну ситуацію на місцях.

«Ми розуміємо, що буде дуже важко відновити усі потужності, адже війна ще досі триває, але ми мусимо зробити усе можливе, щоб допомогти», — наголосив Дачіан Чолош.

Учасники зустрічі відвідали підприємства Львівської області, які спеціалізуються на виробництві та реалізації свіжих фруктів, овочів, а також птахофабрики та підприємства з виробництва преміксів, концентратів та кормів.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Украина: Экспорт свиных субпродуктов вырос вдвое
28-мар-2017

В январе-феврале 2017 года выросли объемы поставок за рубеж свиных субпродуктов. Об этом сообщает Аналитический отдел Ассоциации «Свиноводы Украины» со ссылкой на ДССУ.

Так, за два месяца года отечественные трейдеры отгрузили 1,2 тыс. т других мороженых субпродуктов, что вдвое больше чем в январе-феврале 2016-го.

Основными направлениями остаются Вьетнам и Гонконг, хотя в январе происходили «пробные» поставки в Либерию, а в феврале — эпизодические отгрузки в Грузию. Эти операции увеличили внешнеторговое сальдо страны по торговле такими продуктами на 1,1 млн долл. США. Поскольку завезли вместо 0,76 тыс. т других свиных субпродуктов стоимостью 0,4 млн долл. США, Украина остается «в плюсе» по этой товарной позиции.

Эксперты АСУ отмечают, что в этом году поступления других мороженых свиных субпродуктов сократилось почти вдвое, по сравнению с прошлым годом, а свиной мороженой печени — на 42% (2,14 тыс. т против 3,7 тыс. т год назад). Уменьшились и объемы поставок свиного мороженого сала. За первые два месяца 2017 года его завезли на 14,3% меньше, чем за соответствующий период 2016 года — 5,4 тыс. т. Но успехи на ниве экспорта отечественного «национального» продукта, хотя и были немного активнее, однако остались достаточно незначительными по объему. Совокупно поставки не превысили 2 т: несколько небольших партий направили в Грузию.

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок