Фермеры по всему миру запасаются комбикормами из-за коронавируса

На початку вересня ціни на свиней забійних кондицій у більшості регіонів залишилися на рівні попереднього тижня. Такі підсумки щотижневого моніторингу цін на живець свиней озвучили аналітики Асоціації «Свинарі України».

Виробники свинини на Заході, в Центрі та на Півдні зберегли ціни в межах діапазонів минулого тижня. Так, за відгуками операторів у центральних та південних областях ціни коливалися в межах 66-68 грн/кг, у західних регіонах ціни тяжіли до 65-66 грн/кг. Відчутний брак живця на Сході сприяв подальшій позитивній динаміці цін, тож цього тижня стартували від 67 грн/кг та сягали 70 грн/кг, а епізодично і вище.

Представники м’ясопереробної галузі наразі неодностайні щодо перебігу реалізації, абсолютна більшість з них підтверджує напружену ситуацію з пропозицією свиней забійних кондицій. Так, низка виробників цього тижня мають менші товарні партії, середня забійна маса свиней у багатьох випадках дещо менша за звичні 110-115 кг, а окремі виробники змушені зробити паузу в реалізації, щоб тварини дійшли до бажаної кондиції. Заготівельники також відзначають, що окремі з них відновили практику закупівель у суміжних регіонах: не тільки операторів зі Сходу в Центрі, а й епізодично операторів з центральних областей на Заході. Тож хоча низка переробників сподівається на пониження закупівельних цін, мотивуючи його традиційним осіннім спадом реалізації, превалювання попиту над пропозицією на ринку живця наразі відтермінує вплив сезонних чинників. 

З результатами щотижневого моніторингу закупівельних цін від переробників зможете ознайомитися у цій рубриці.

Асоціація «Свинарі України» 

07 червня  Європейська Комісія у межах Плану заходів створення Шляхів солідарності,  офіційно запустила Платформу Україна-ЄС,  для зв’язків з бізнесом (EU-Ukraine business matchmaking platform) за посиланням. 

Зазначена платформа створена на базі European Enterprise Network (EEN) для європейського і українського бізнесу та спрямована на встановлення ділових контактів і спрощення логістичних операцій для експорту та імпорту товарів з/в Україну. 

Зацікавлені сторони можуть безкоштовно зареєструватися на сайті, публікувати свої профілі і шукати відповідних ділових партнерів та можливості реалізації своїх експортних пропозицій. 

Відповідна платформа спрямована на  підтримку українського експорту, встановленню контактів між європейським бізнесом, який пропонує  транспортні послуги та/або можливість зберігання товарів, та українськими компаніями/трейдерами, а також дає можливість знаходити логістичних партнерів для експорту своєї продукції до держав-членів ЄС та третіх країн.

Платформа зосереджена на таких секторах:

логістика: збут, закупівля, транспорт, зберігання, перевалка;

виробництво та переробка: сільське господарство та продукти харчування, сировина та ін.

експорт та імпорт сільськогосподарської продукції: пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшнику, цукрових буряків, бобових, плодоовочевих та ін.;

експорт та імпорт харчових продуктів: рослинної олії, м'яса, молочних продуктів, цукру, борошна, напоїв, хлібобулочних та кондитерських виробів тощо;

експорт та імпорт сировини: деталей для агротехніки, металу, деревини, мінеральних добрив, бензину, дизельного палива тощо.

Ця платформа доповнює дві інші платформи, що створені за підтримки Європейської  комісії, для пошуку партнерів, та допомагають подолати проблеми, викликані війною, і які можуть бути корисними для вашого бізнесу: платформу підтримки ланцюга постачання Enterprise Europe Network (EEN) та форум ЄС Clusters Support Ukraine.

minagro.gov.ua

Більшість економічно розвинених країн приділяють значну увагу стратегії розвитку та підтримки сільського господарства. Це важливий документ, який на декілька років або навіть десятиліть визначає взаємовідносини держави та сектору АПК, мотивує бізнес інвестувати та заохочує збільшувати продуктивність. В Україні такої стратегії немає, із року в рік змінюються державні програми, напрямки, пріоритети та бюджети, що неминуче призводить до хаосу та нерозуміння політики держави. Чергова спроба хоча б обговорити окремі її напрямки запланована на наступний тиждень, 11 лютого, у межах засідання аграрного комітету ВРУ. Про це у коментарі УНН розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

"Буде слухатися питання державної підтримки аграрної галузі, її дотування і оподаткування. Я буду серед виступаючих, оскільки я писав доповідну на Прем'єр-міністра (Олексія Гончарука - ред.) з цього приводу.

Ми не можемо так жити, один рік маючи 6 млрд грн держпідтримки, інший - 4 млрд грн, чи взагалі 1,5 млрд грн, як пропонували”, - зазначив Козаченко.

У відповідь на його лист Гончарук доручив міністру розвитку економіки Тимофію Милованову створити робочу групу в Кабміні, куди включити зокрема представників профільних асоціацій.

Проблем в АПК багато, каже Козаченко. Перш за все це невизначеність і відсутність стабільності у державній політиці.

"Ми лягаємо спати і не знаємо, які зміни у законодавстві, радикальні, будуть прийняті вночі. А державна підтримка має бути сталою, як у ЄС. Там, відповідно до стратегії, яка затверджується на 7 років вперед, кожен аграрій знає, на яку підтримку він може розраховувати, які податки він буде сплачувати, і чи може він у цих умовах створювати конкурентоспроможне виробництво чи ні", - пояснює Козаченко.

Стратегія розвитку та підтримки українського АПК повинна чітко окреслювати модель заохочення вітчизняного агровиробника, вважає експерт.

"Ми маємо чітко визначитися із системою оподаткування і державної підтримки великих, середніх і малих товаровиробників. Ми маємо зрозуміти, яким реально повинен бути річний розмір фінпідтримки галузі АПК. Бо пропоновані на цей рік 4 млрд грн - це дуже мало. Це у 117 разів менше, ніж у ЄС, у перерахунку на 1 гектар держпідтримки", - пояснює Козаченко.

Вітчизняним товаровиробникам складно працювати не лише в Україні, а й на зовнішніх ринках, зазначає експерт. Причина в упередженому ставленні та нерівних умовах для України. Як наслідок, польська свинина в Україні дешевша за українську.

"Ми не субсидуємо поставки продукту за кордон, тому що підписали відповідну угоду із Міжнародною торговельною організацією (WTO). І норми документу, які забороняють нам субсидувати експорт, є незмінними.

Разом з тим, деякі країни ЄС, наприклад, Польща, підписуючи угоду із WTO, прописали, що вони можуть субсидувати експорт. Тому сьогодні ми їмо польську свинину, яка дешевша за нашу. І по окремих видах продукції країна надає товаровиробникам 30% експортної дотації, у якій ми обмежені", - пояснює він.

Експерт також прокоментував наміри окремих фахівців галузі робити ставку на розвиток в Україні сімейних фермерських господарств. Козаченко вважає, що це не спрацює.

"Закидалося неодноразово, що треба знищити агрохолдинги, бо вони, мовляв, створюють небезпеку для держави. І пропонувалося зробити, як у Європі - розділити усіх аграріїв на господарства, дати їм по 16 га землі, по дві корови, троє поросят, і хай працюють. Але так не вийде: сьогодні ми виживаємо тільки за рахунок того, що у нас індустріальне сільське господарство. Якби воно було сімейним - воно б уже давно зачахло. Бо у ЄС, на який ми хочемо рівнятися, 40% усього бюджету йде на дотації сімейним господарствам", - каже Козаченко.

Джерело: УНН

Аналитики Rabobank считают, что объемы глобальной торговли говядиной будут продолжать расти в течение следующих пяти лет. Такая тенденция обусловлена ​​ощутимым ростом потребления в Азии. Но при этом производителей мяса КРС ожидает усиления вызовов - на глобальном рынке будет расти уровень неопределенности.

«Геополитическая напряженность, риски биобезопасности и все более широкое использование тарифных барьеров означает, что торговые позиции могут меняться очень быстро», - утверждает старший аналитик белка животного происхождения Ангус Гидли-Бейрд.

«Однако мы считаем, что может быть использован ряд шагов, чтобы минимизировать последствия или потенциально воспользоваться неопределенностями, которые в дальнейшем будут возникать. Тем, кто занимается торговлей говядиной, нужно будет реагировать на более быстрые изменения, увеличение количества транзакций и более благоприятную ситуацию для двусторонней торговли, включая совместное инвестирование импортера и экспортера для создания устойчивых торговых потоков говядины», - отмечает эксперт Rabobank.

Meat-Inform