Фермерські господарства України отримають фінансову допомогу від Німеччини

28-нояб-2022

Німеччина підтримає роботу агросектору України, надавши до кінця цього року 9 млн євро на закупівлю генераторів, а також на допомогу у відновленні фермерських господарств, які постраждали від війни.

Про це розповів Міністр сільського господарства ФРН Джем Оздемір під час зустрічі з Міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським.

Також, за словами Джема Оздеміра, Німеччина готує спільний проект на 5 млн євро для розвитку вітчизняного садівництва.

Микола Сольський у свою чергу зазначив, що цей проект є дуже актуальним для України на тлі урядової програми, яка надає можливість отримати грант на розвиток власного садівництва, ягідництва та виноградарства, і яка користується серед фермерів великої популярністю. Так, за п’ять місяців від її запуску погоджено грантів на понад 240 млн грн.

Крім того, міністри обговорили посилення співпраці в реалізації ініціативи Grain from Ukraine. Микола Сольський, користуючись нагодою, подякував Німеччині за те, що вона однією з перших приєдналася до цієї гуманітарної програми та профінансувала транспортування корабля з зерном із України до Ефіопії.

«Багато країн повідомили, що готові брати участь у цій програмі. Це важливо з декількох аспектів. По-перше, це в принципі правильно з точки зору гуманітарних відносин у світі. По-друге, Африка має знати, хто насправді про неї дбає, і через дії якої країни вони страждають. Ми працюємо над тим, щоб робота зернового коридору була продовжена якнайдовше і ми могли увесь час доставляти наше продовольство туди, де це потрібно. І, звісно, будемо вдячні подальшій підтримці від наших партнерів», — підкреслив Микола Сольський.

minagro.gov.ua

Читайте также:
Баланс спроса и предложения молока и молокопродуктов
18-янв-2019

Как и в предыдущие годы, в 2018 году удалось преодолеть негативные тенденции в молочной отрасли страны, которые оказались как в сокращении поголовья коров, так и уменьшении производства молокосырья.

По предварительным статистическим данным, в прошлом году всеми категориями хозяйств Украины произведено 10 099 тыс. тонн молока, что на 1,8% меньше, чем в соответствующем периоде прошлого года. Поголовье коров, более 77% которого сосредоточено в домохозяйствах, за указанный период уменьшилось на 2,5%, что на 0,4 процентных пункта больше, чем за 2017 год.

Темпы экспорта молочной продукции в 2018 году тоже замедлились. Так, экспорт молокопродуктов уменьшился на 3,3% и составил в пересчете на молоко, 807 тыс. тонн. Почти половина экспорта — это масло сливочное, доля которого в стоимостном выражении составила 47%. Высоким спросом украинское масло пользовалось на рынках Нидерландов, Турции, Марокко и стран постсоветского пространства. Вторую позицию (более 20%) стоимости молочного экспорта заняло молоко сгущенное, что вывозилось в страны СНГ и Евросоюза.

Вместе с тем, в прошлом году импорт молочной продукции в Украине вырос на 38% и составил 180 тыс. тонн. Более 70% стоимости импорта приходилось на сыры. Традиционными поставщиками сыров на украинский рынок являются страны ЕС — Польша, Германия и Франция.

Однако, наращивание импортных поставок молокопродуктов и сокращение их экспорта не смогли нивелировать объемы уменьшения производства отечественного молокосырья, что в результате привело к сокращению предложения молокопродуктов на внутреннем рынке, а соответственно и уменьшение их потребления украинцами. Так, по предварительным балансовым расчетам, в 2018 году среднедушевое потребление населением молока и молокопродуктов составило 199,1 кг против 200 кг в 2017 году.

Учитывая текущие тенденции к сокращению поголовья коров, в 2019 году, эксперты ожидают дальнейшее уменьшение собственного производства молокосырья (в пределах 1%). Предполагается также, что экспорт и импорт молокопродуктов в текущем году будет на уровне прошлогодних объемов. За счет указанных факторов и в сочетании с тенденцией к уменьшению численности населения страны, ожидается, что среднедушевое потребление молокопродуктов украинцами будет оставаться на прошлогоднем уровне.

 

edclub.com.ua

Узнать подробнее
Останется ли Польша крупнейшим европейским производителем курятины?
17-апр-2020

По оценкам USDA, в 2020 году производство куриного мяса в Польше вырастет до 2,2 млн тонн. Это на 1,5% больше по сравнению с 2019. Несмотря на, что рост будет незначительным, Польша останется крупнейшим производителем мяса птицы в Евросоюзе.

Бройлеры составляют 85% от общего производства мяса птицы в Польше, а индюки - 14%. Оба вида птицы перерабатываются в основном на внутренних мясоперерабатывающих предприятиях страны. Средняя цена на кур в январе 2020 году в Польше составляла 3,77 злотых (1 доллар США), что на 3% больше по сравнению с январем 2019 года.

Утиная и гусиное мясо производится в меньших масштабах и экспортируется преимущественно в Германию и Западную Европу. Производство мяса птицы в Польше в значительной степени зависит от местного зерна (преимущественно кукурузы) и 2 млн тонн импортного соевого шрота, главным образом из Южной Америки и США.

Потребление мяса птицы в стране в 2019 году составляло 27,5 кг на душу населения, это почти на 2% больше по сравнению с 2018 годом.

Мясо птицы составляет 36% мяса, потребляемого в Польше, 51% в структуре потребления занимает свинина и 5% - говядины. Хотя польские потребители продолжают отдавать предпочтение свинине (потребление на душу населения составляет 41 килограмм в год), мясо птицы воспринимается как здоровее и дешевле, что стимулирует рост спроса.

В отчете USDA подсчитано, что экспорт куриного мяса в 2019 году достиг 1,34 миллиона тонн, что на 12% больше, чем в 2018 году. Однако, в стоимостном выражении рост составил 5% и экспорт достиг отметки 2,53 миллиарда долларов США.

Несколько стран ввели запрет на импорт польской птицы после вспышки птичьего гриппа в стране в декабре 2019 года. К 12 марта 2020 было подтверждено 30 случаев заболевания. Такая ситуация негативно влияет на экспорт куриного мяса. Ожидается, что в 2020 году объем зарубежных продаж снизится на 7%.

Meat-Inform

Узнать подробнее
Господдержка будет максимально целевой
15-февр-2018

Правительство приняло изменения в Концепцию Государственной целевой программы развития аграрного сектора экономики, согласно которым господдержка АПК должна быть максимально прогнозируемой.

Напомним, что на финансовую поддержку могут ожидать только хозяйства размером до 500 га.

В частности, внесенные уточнения в структуру задач и мероприятий Концепции, их финансирования и срок реализации — действие продлено с 2020 до 2021 года.

Соответствующее решение было принято 14 февраля на заседании Кабинета Министров Украины.

В указанный документ включены:

положения по обеспечению комплексного развития сельских территорий за счет стимулирования расширения направлений деятельности аграрного сектора экономики;

меры, направленные на обеспечение профилактики и ликвидации заболевания африканской чумой свиней;

меры, направленные на поддержку лесной отрасли, в частности, воспроизводства, охраны и защиты лесов, повышение их продуктивности, улучшение качественного состава, сохранения их биоразнообразия.

Такие изменения позволят создать организационно-экономические условия для эффективного, социально направленного развития аграрного сектора экономики.

minagro

Узнать подробнее
Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі — Тарас Висоцький
22-апр-2022

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, скільки гектарів с/г господарських земель уже посіяно, яка ситуація з експортом вітчизняної аграрної продукції, чи є дисбаланс у валютних надходженнях в країну та чи вистачить українцям збіжжя.

Про посівну

Станом на зараз посіяно понад 2,5 млн га, що становить близько 20% від прогнозу на цю посівну.

На сьогодні на частині територій, які були визволені з-під окупації, є необхідність розмінувати поля: це Чернігівщина, Сумщина, частина Харківщини та Київщини. І навіть у цих регіонах Мінагрополітики розраховує, що як мінімум на 60−70% вдасться виконати вчасно всі весняно-польові роботи.

Найскладніша ситуація — в тимчасово окупованих областях і там, де тривають активні бойові дії: це Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області. Там наразі прогноз менш позитивний — посів там може відбутися за песимістичного сценарію лише на 30−40%.

На решті територій України посівна йде за планом.

У більшості випадків аграрії завчасно закупили матеріальні ресурси. І там, де немає бойових дій або немає мінувань, аграрії активно виходять у поля і продовжують посівну кампанію.

Мінагрополітики двічі на тиждень збирає прогнозовані плани, факт посіву та звіряє всі дані, моніторячи ситуацію в режимі реального часу. Рекомендації, які дало міністерство щодо збільшення площ продовольчих культур, наприклад гречки, проса, аграрії втілюють у життя. «Наразі побудовано ефективний діалог — сподіваємось, що так буде й надалі», — зазначив Тарас Висоцький.

Про експорт продовольства

Основна проблема на сьогодні полягає в тому, що 90% експорту відбувалося через порти Одеси та Миколаєва, які від початку війни й до сьогодні заблоковані.

Тому зараз триває робота з переорієнтації експорту через залізничні й автомаршрути за допомогою наших сусідів — Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу.

«І все-таки в цих обмежених можливостях ми робимо максимум, щоб і надалі робити значний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки та постачання продукції через нові маршрути тим країнам, які страждають від голоду, і які критично їх потребують», — підкреслив Тарас Висоцький.

Він нагадав, що до війни 1/3 експорту йшла в країни ЄС, і цей ринок залишиться актуальним і надалі, адже в нас є безпосередньо наземні кордони. Інші 2/3 спрямовувалися в країни Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії, куди наше збіжжя йшло в основному через Чорне море і Босфор. «Проблема в тому, що населення цих регіонів до війни мало всього 2−3-місячний запас продовольства. Тому за місяць там уже може бути дуже критична ситуація на грані голоду», — наголосив перший заступник Міністра.

Тож, за його словами, теперішня воєнна ситуація показала наявність величезних дисбалансів. Оскільки у нас як в експортера є великі залишки, а в інших країнах не буде, що їсти.

«Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі, і Мінагрополітики над цим працює», — розповів Тарас Висоцький.

Він також зазначив, що наразі експорт продукції превалює над імпортом — так було і в березні, у квітні спостерігається аналогічна динаміка. «Тож наразі навіть обмеженими логістичними маршрутами критичного тиску з точки зору відтоку валюти через дисбаланс експорту та імпорту немає. Але, звісно, основний план — максимально швидко наростити можливості експорту збіжжя, яке непотрібне для внутрішнього споживання, щоб ця валютна виручка надходила в економіку України», — акцентував перший заступник Міністра.

Про забезпечення внутрішнього ринку споживання

Одразу після початку війни було запроваджено ліцензування — контроль експорту. Базові продукти — продовольчу пшеницю, гречку, овес, цукор, яйця, м'ясо птиці - можна експортувати тільки після отримання погодження від уряду, Мінекономіки.

«Тому ми чітко стежимо за балансом, бачимо, скільки нам потрібно для внутрішнього споживання, плюс від 3 до 6 місячний резерв, залежно від типу продукції. І тільки якщо є продукція понад цей баланс, тоді видаємо цю ліцензію. Це регулювання діятиме як мінімум до кінця війни і певний період після її завершення, до стабілізації ринків», — запевнив Тарас Висоцький.

Він також додав, що великі заявки на ліцензію уряд відхиляє, щоб не створювати монополію та підтримати максимальну кількість с/г товаровиробників, і щоб була максимальна конкуренція.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок