Европа оценивает перспективы использования насекомых в комбикормах

Експортний потенціал України у 2022/23 МР значно скоротиться у порівнянні з попередніми періодами. У зв'язку з цим основні покупці українського зерна переключаться на інші ринки.

Про це розповіла аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич. 

За її словами, Індонезія, яка була основним імпортером пшениці з України, прогнозує, що у 2022/23 МР очікується зростання споживання і, як наслідок, імпорту. Блокада українських портів у Чорному морі робить торгівлю на такій великій відстані майже неможливою. Скоріше за все, Індонезія замінить українське походження у своєму «портфелі» на більш доступне з погляду логістики.

«Єгипет виробляє пшеницю самостійно, але обсягів урожаю недостатньо для задоволення власних потреб, тому доводиться імпортувати. Чорноморське походження є найбільш вигідним за співвідношенням «ціна-якість», причому приваблива ціна досягається за рахунок географічної близькості. За рахунок збільшення посівних площ урожай пшениці в Єгипті у 2022/23 МР має збільшитись, що вплине на зменшення обсягів імпорту», — додає експерт. 

Туреччині теж власного виробництва пшениці не вистачає для забезпечення внутрішніх потреб. Крім того, Туреччина є найбільшим виробником борошна в світі. Щоб задовольнити попит на борошно, їм також потрібно імпортувати значні обсяги пшениці. В 2022/23 МР очікується збільшення виробництва після торішнього неврожаю. Незважаючи на це, імпорт також має збільшитись через зростання споживання та попиту на борошно на світовому ринку.

Водночас Марина Маринич зазначає, що споживання ячменю в Китаї у 2022/23 МР має зрости в порівнянні з минулим роком. Враховуючи стабільно невисоке виробництво, імпорт очікується на рівні 10 млн т, що на 18% більше, ніж у 2021/22 МР. Майже третину китайського імпорту складав ячмінь з України. В умовах блокади портів обсяги експорту з України в Китай будуть незначними. Китаю доведеться купувати ячмінь в Європі, Канаді або навіть повернутись до закупок австралійського ячменю.

«Не так давно Саудівська Аравія була основним напрямком експорту українського ячменю, однак, з відкриттям китайського ринку експортувати туди стало порівняно не так вигідно. Попит ячменю у 2022/23 МР залишиться на попередньому рівні і, швидше за все, буде задоволений російським ячменем», — підсумувала вона. 

Увеличение продуктивности в животноводстве невозможно без эффективной геномной селекции. К такому выводу пришли участники семинара по созданию системы геномной селекции в Евразийском экономическом союзе (ЕАЭС), который был организован Департаментом агропромышленной политики ЕЭК совместно с ФАО.

По мнению директора Департамента агропромышленной политики ЕЭК Станислава Бубена, формирование системы геномной селекции позволит обеспечить устойчивое развитие животноводства, снизить зависимость от поставок из третьих стран, сообщает пресс-служба ЕЭК.

На текущий момент эта зависимость достаточно велика. В 2016 году экспорт мяса различных видов на территорию стран ЕАЭС достиг 1,9 млрд долларов. Повышенным спросом также пользуется племенная продукция с высоким генетическим потенциалом: с 2012-го по 2016 годы ее поставки в ЕАЭС составили 2,6 млрд долларов. Основная доля импорта в денежном выражении приходится на крупный рогатый скот — 53%.

«Нам необходимо сохранить свои генетические ресурсы, в том числе за счет повышения эффективности селекционного отбора. Внедрение в производство геномной селекции позволит определить племенную ценность молодняка в раннем возрасте с вероятностью до 70%, а кроме того, до четырех раз сократить издержки на проведение оценки и содержание племенных производителей», — отметил Станислав Бубен.

В 2017—2018 годах в ЕАЭС будет разработана единая методика оценки ценности племенных животных с использованием метода наилучшего линейного несмещенного прогноза. Это в перспективе позволит перейти к использованию геномной селекции на базе Евразийского координационного совета по племенному животноводству.

Одним из важных итогов семинара стало решение о выработке предложений по сотрудничеству специализированных учреждений ЕАЭС и третьих стран в области генетической селекции.

К слову, в Беларуси геномной селекцией занимаются в Институте микробиологии НАН Беларуси, где создан лабораторно-экспериментальный участок по выделению, очистке и лиофилизации человеческого лактоферрина из молока трансгенных коз.

milkua.info

В 2017 году Dairy Global сообщил о технологии для выведения молочного скота с высоким иммунным ответом (HIR), которая позволила выявить наиболее перспективных животных.

Эта племенная технология была изобретена несколько лет назад исследователями в Университете Гвельфа в Онтарио. Сначала метод испытали на свиньях, а затем протестировали и оставили к применению на молочном скоте. Технология в настоящее время продается по всему миру канадской компанией по производству молочной генетики Semex под названием Immunity+.

Технология HIR позволяет идентифицировать животных, которые имеют низкий, средний и высокий иммунный ответ, либо опосредуемый антителами (AMIR), и/или опосредованный клетками (CMIR).

Ответ AMIR включает в себя защиту от болезнетворных микроорганизмов, таких как бактерии, которые атакуют извне клетки, в то время как CMIR включает вирусы и т. д., которые повреждают клетку, оказавшись внутри.

AMIR измеряется с помощью анализа крови (количество присутствующей активности антиген-специфических антител), а CMIR — с помощью теста на кожную складку (степень изменения толщины кожи после введения антигена). Признаки иммунного ответа наследуются с одинаковой величиной для крупного рогатого скота и свиней, около 25%.

Ранее исследовательская группа доктора Малларда использовала запатентованную систему тестирования HIR в масштабном проекте под названием «Проект на 5000 коров» с участием животных из Онтарио, Квебека и Альберты.

«Фенотипы AMIR и CMIR были определены для каждого животного с использованием системы HIR, а генотипы определялись при помощи анализа ДНК, выделенной из волосяных фолликулов, — объясняет д-р Лаури Вагтер-Лесперанс, руководитель проекта по иммуногенетике и менеджер по регуляторным вопросам для HIR в Университете Гвельфа. — Это привело к разработке прогностического теста геномики, который теперь доступен как часть новой селекционной программы Semex „Elevate“. Это означает, что производители теперь могут определить, имеют ли их коровы „иммунитет +“, или имеют высокий, средний или низкий иммунный ответ от образца ДНК».

У потомства коров с высоким иммунитетом случаи заболеваемости ожидаемо оказались значительно ниже по сравнению со средними и слабыми иммунными ответчиками.

Д-р Вагтер-Лесперанс пояснила, что благодаря этим знаниям производители могут принимать более обоснованные решения о разведении и отбраковке коров по каждому фенотипу иммунного ответа.

Шеннон Картрайт, в то время аспирант лаборатории Маллард, отметила, что у коров с высоким AMIR распространенность инфекционного пальцевого дерматита встречается намного реже, чем у крупного рогатого скота со средним или низким уровнем AMIR.

Dairynews

Кілька останніх місяців ринком шириться теза про понад двократне зниження цін на зернові, олійні та продукти їх переробки через заблокований експорт. Такі тези, з одного боку, зустрічають закидами про надприбутки вітчизняних свиногосподарств, а з іншого ― побоюваннями різкого підвищення внутрішніх цін до рівня світових після відкриття портів. У тому, на скільки обґрунтовані ці гіпотези, розбиралися в Асоціації «Свинарі України».

Аналітики зернового ринку підтверджують значне зниження цін закупівлі ключових сільськогосподарських культур. Однак лише в окремих регіонах. Зокрема на Сході ціни на зернові та олійні «обвалилися» більш ніж удвічі через близькість до зон бойових дій. При цьому йдеться про закупку за готівку (так звана «форма 2») та самовивіз із господарства-продавця. Тож повсюдною таку динаміку не назвеш.

Виробники свинини підтверджують, що вагому частину здешевлення кормових інгредієнтів «з’їдають» подвоєні витрати на доставку. Тож з урахуванням ПДВ та логістичних витрат більшість культур подешевшали в середньому на 20-35% проти їх довоєнного рівня. Вполовину впали ціни лише на соняшникові шроти та макухи. Однак переваги від такого здешевлення наразі отримують далеко не всі свинарі, оскільки багато хто робить запаси на весь маркетинговий рік до нового врожаю. А отже, ще досі догодовує зерновими, придбаними минулоріч за вищою ціною.

З іншого боку, низка виробників свинини побоюється, що після розблокування портів ціни на зернові та продукти переробки олійних різко «надолужать» розрив із глобальними котируваннями. Експерти запевняють, що внутрішній ринок «зближатиметься» з світовими цінами поступово. Так, рослинники зараз недоотримують від 100 до 200 дол. США/т через ускладнену логістику, тож ціни зростатимуть у цьому діапазоні, проте не одразу. Так, після розмінування акваторій знадобиться щонайменше два місяці для відновлення нормальної роботи портової інфраструктури. Тож після цього ціни можуть зміцнитися на 30-50 дол. США/т, проте цей підйом, найімовірніше, не переросте в ціновий галоп, а подальший рух цін буде досить плавним та залежатиме від темпів експортної активності. Остання відчутно поступатиметься звичним темпам, тож з високою ймовірність цього сезону кормів не бракуватиме. З іншого боку, така ситуація може «відгукнутися» зменшенням площ посівів озимих культур, що помітно вплине на ринкову ситуацію у подальшому.

Асоціація «Свинарі України»