Аграриям могут снизить ставку НДС до 14%

Пандемія COVID-19, політична нестабільність, інфляція, зростання цін на продукти харчування та екстремальні погодні явища у 2022 р. продемонстрували крихкість глобальної продовольчої системи та вплив цього на глобальну продовольчу безпеку.

Про це йдеться у щорічному звіті про Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI), розробленому за підтримки міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience.

Як зазначається, за результатами аналізу, глобальна продовольча безпека продовжує погіршуватися після досягнення свого піку в 2019 р. 

«Хоча глобально показники Індексу означають, що за останні кілька років рівень доступності сільськогосподарських ресурсів за шкалою рейтингу покращився, але загалом у сільському господарстві показники залишаються низькими, включаючи відсутність державних витрат на сільськогосподарські дослідження та розробки, іригаційну інфраструктуру та поліпшення родючості ґрунту», — констатують експерти. 

Показники GFSI свідчать, що країни стикаються з безпрецедентним зростанням цін на продовольство та голодом. Світ знаходиться на критичному перехресті. Щоб запобігти значним ризикам у глобальній продовольчій системі, необхідно здійснити довгострокові структурні інвестиції.

Стан продовольчої безпеки в Україні погіршився суттєво — країна посідає 71 сходинку Індексу серед 113 країн, хоча минулого року її місце було 58. 

«Розв’язана росією війна суттєво вплинула на стан продовольчої безпеки в Україні — країна посіла останнє місце в Європейському рейтингу (26 місце з 26) та на глобальній мапі зайняла 65 сходинку серед 113 країн світу», — зазначається у повідомленні. 

За показником «Доступність продуктів харчування» Україна отримала 48,1 бал зі 100 і посідає 93 місце у світі та 26 місце з 26 країн Європи. Найслабкішими чинниками за цією метрикою в країні є політичні та соціальні бар'єри, інфраструктура ланцюга постачань, розвиток сільськогосподарських досліджень та стратегія доступу до продуктів харчування. 

Найгірший показник української продовольчої безпеки — «Сталість та адаптивність» (43,5 бала зі 100 та 94 місце глобально) — відображає суттєві проблеми стосовно доступу та управління водними ресурсами, а також недоліки в системі управління ризиками. 

За показником забезпечення продуктами харчування Україна посідає найгірше місце в Європі і 65 сходинку глобально, що спричинено суттєвим зростанням цін, зміною середніх витрат на продукти харчування та відсутністю потужних державних програм захисту. 

«Єдиний показник, який демонструє кращу ситуацію, — фактор якості та безпечності їжі, за яким Україна налічує 71,3 бали зі 100, або 52 сходинку глобального рейтингу. За оцінками експертів, українці вживають достатньо якісного білка, а харчові продукти загалом є безпечні, хоча раціон середнього українця не відзначається різноманітністю», — додають експерти. 

Погіршення продовольчої безпеки в країні через війну спричинене, зокрема, знищеними логістичними ланцюгами та інфраструктурою, зруйнованими господарствами та виробництвами, зменшенням кількості виробленого продовольства на працюючих підприємствах, зростанням базових продовольчих потреб у найбільш постраждалих регіонах країни. Фактично продовольча безпека країни стає відповідальністю бізнесу — агрохолдингів, малих та середніх господарств, а також їхніх партнерів-постачальників ресурсів, вважають дослідники.

agroportal.ua

В Кабинете министров Украины рассматривается вопрос возможного ограничения экспорта мукомольной пшеницы в первой половине 2022 г.

Об этом сообщает Reuters сообщили два источника, знакомые с ходом обсуждения.

Как отмечается, решение по этому вопросу предположительно примут в середине января 2022 г.

В правительстве обеспокоены тем, что активный экспорт приведет к росту внутренних цен на высококачественную продовольственную пшеницу, что сделает основные продукты питания более дорогими в то время, когда инфляция в Украине приближается к максимумам 2018 года.

«На недавней встрече в министерстве сельского хозяйства официальные лица указали, что ограничения возможны из-за слишком высоких темпов экспорта», — сказал издани один из собеседников.

Ожидается, что ограничения приведут к росту цен на мукомольную пшеницу и хлеб во всем мире. Доступность продуктов питания является серьезной проблемой, отчасти из-за экономического ущерба, нанесенного пандемией COVID-19, поскольку последний показатель инфляции цен на продукты питания, по данным ООН, достиг 10-летнего максимума.

В сезоне 2021/22 Украина экспортировала 15,6 млн т пшеницы, что на 27% больше, чем в прошлом году.

По словам аналитиков и трейдеров, страна может поставить еще около 10 млн т — до 4 млн т продовольственной пшеницы и 6 млн т фуражной пшеницы — без ущерба для собственных потребительских потребностей.

По словам источника, усложняет ситуацию введение ограничений со стороны России

«Их объемы, скорее всего, будут заменены украинским зерном. Это вызовет рост спроса и цен, что, конечно же, приведет к росту внутренних цен на пшеницу и, как следствие, к росту цен на хлеб (в Украине)», — считает он.

В Министерствах сельского хозяйства и экономики Украины заявили изданию, что в настоящее время нет рыночных факторов, которые потребовали бы ограничений, но источники сообщили, что чиновники планируют рассмотреть этот вопрос в середине января.

Украинская ассоциация производителей муки заявила в письме правительству в прошлом месяце, что любой дефицит мукомольной пшеницы может существенно повлиять на цены на муку и мучные изделия в стране.

Японские исследователи создали инструмент, позволяющей эффективно выявлять хромоту у КРС.

Группа ученых из Института научных и промышленных исследований при Университете Осаки  разработали высокоточную методику мониторинга здоровья молочного скота. Учёные научились с помощью камеры и искусственного интеллекта выявлять хромоту у коров на ранней стадии.

Новый метод позволяет выявить хромоту, основываясь на изображениях коровьей походки. Для этого в коровнике устанавливаются специальные гидроизолированые, пылезащищённые датчики, способные измерять расстояние до объекта. Животных с хромотой обнаруживают на основании большого количества изображений коровьей походки, полученных с помощью датчиков. Исследователи заявляют, что точность обнаружения хромоты составляет 99%. 

«Это будет в значительной степени способствовать созданию умного коровника, в котором также будут робот-кормораздатчик и автоматические доильные системы. Обе эти технологии уже используются на некоторых фермах», — заявил профессор Яги Ясуси.

Это может быть началом новой эры молочного животноводства, в которой фермеры смогут сосредоточиться на управлении здоровьем коров и на доставке высококачественных молочных продуктов.

milkua.info по материалам The Dairy Site

Кабинет министров Украины намерен реорганизовать Государственную службу по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей и создать Государственную службу по контролю заболеваний Украины.

Об этом сообщает AgroPortal.ua.

Отмечается, что в правительстве подготовлен соответствующий проект постановления Кабмина, который должен был рассматриваться 19 августа, но перенесен на следующее заседание. В документе говорится, что должна быть создана комиссия по реорганизации Госпродпотребслужбы, председателем которой станет заместитель министра здравоохранения — главный государственный санитарный врач Украины Виктор Ляшко. Кроме этого, планируется обязать Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства обеспечить прием несвойственных Государственной службе по контролю заболеваний функций Госпродпотребслужбы.