АЧС: новая вспышка в Киевской области

Основным продуктом в экспорте украинского мяса Халяль по итогам 2021 г. стала курятина.

Об этом рассказала директор Центра Сертификации "Халяль Глобал Юкрейн" Виктория Нестеренко в колонке на AgroTimes.

«Больше всего партий халяльной курятины, производимой сертифицированными предприятиями, было экспортировано в Саудовскую Аравию. Далее в рейтинге Азербайджан, Мали, Кувейт и Мальдивы. Значительно увеличился импорт украинской курятины Вьетнамом, а Кыргызстан стал новым импортером. Интересен и тот факт, что халяльную продукцию из Украины покупают не только страны арабо-мусульманского мира, но и некоторые европейские, как, в частности, Нидерланды и территория Гибралтар», — сказала она, отметив, что почти 40 стран Африки и Ближнего Востока покупали в прошлом году украинскую курятину Халяль.

Виктория Нестеренко отметила, что объемы экспорта в прошлом году по сравнению с 2020 г. уменьшились почти на 20%.

«Хотя из-за подорожания продукции это почти не отразилось на финансовых показателях», — добавила она, ну уточнив сумму, которую удалось заработать украинским экспортерами.

В то же время, уменьшились объемы поставок украинской халяльной курятины и в Сингапур, Ирак, Афганистан и Ливию. Объединенные Арабские Эмираты в рейтинге на 12-м месте – туда 2021 отгрузили вдвое меньше продукции, чем в позапрошлом году. Вместе с тем, игроков на этом экспортном направлении стало больше, в частности получила регистрацию компания «Агро-Овен».

По словам Нестеренко, по отгрузкам охлажденного и замороженного мяса говядины Халяль, как сравнить с показателями 2020 г., объемы производства и экспорта 2021 года не имеют выраженной динамики. Те производители, что из-за пандемии перестали производить Халяль продукцию в 2019 году, к сожалению, не восстановились.

«Остановился импорт Халяль говядины украинских производителей в Казахстан, но удалось нарастить экспорт в Узбекистан. Стабильно экспортировалась халяльная говядина в Китай, а также готовая продукция в Иорданию. Кроме того, в четвертом квартале 2021 г. была согласована регистрация Житомирского мясокомбината в ОАЭ, сертифицированного по стандарту стран Персидского залива – GSO 993:2015, благодаря чему на рынке Эмиратов появилась халяльная украинская говядина», — подытожила она.

Во время пандемии необходимо использовать уникальную возможность, чтобы усилить присутствие Украины на многих международных рынках.

«Внедрение полноценного института агрострахования, реализация национального проекта орошения и мелиорации и формирования национальной стратегии восстановления животноводства - это ключевые базисы развития аграрного сектора в 2021 году», - заявил министр.

По словам Лещенко, пока задача правительства - укреплять и усиливать позиции агросектора, если есть желание формировать качество на добавленную стоимость на каждую тонну произведенной с/х продукции.

«В этом контексте нам важны и реализация национального проекта орошения и мелиорации, и формирование новых агрохабов и обеспечение развития нишевых культур. Сегодня в агросекторе есть огромный запрос на обеспечение с/х продукцией стран, которые в структуре импорта составляют более 70%», - объясняет чиновник.

Так, Украина является потенциальным торговым партнером как на Ближнем Востоке, так и в Юго-Восточной Азии. Ключевую роль в открытии новых экспортных рынков должно играть восстановление Министерства аграрной политики и продовольствия Украины.

«Нам нужно сегодня формировать новую стратегию по расширению рынков сбыта. Ведь каждая страна в условиях пандемии понимает, что продовольственная безопасность является определяющим фактором обеспечения жизнедеятельности общества. Поэтому, Украина должна использовать эти уникальные возможности, чтобы усилить свое присутствие на многих международных рынках», - считает Лещенко.

Однако, в период отсутствия профильного Министерства Украина потеряла экспортные возможности по некоторым странам и направлениям.

«Сегодня важно не смотреть в прошлое. Мы должны использовать уникальную возможность для агросектора, чтобы обеспечить валовой прирост отрасли и обеспечить стабильное захождение в Украину валютной выручки, создание новых рабочих мест и стимулирования развития смежных отраслей», - подытожил министр.

agravery.com

Більшість економічно розвинених країн приділяють значну увагу стратегії розвитку та підтримки сільського господарства. Це важливий документ, який на декілька років або навіть десятиліть визначає взаємовідносини держави та сектору АПК, мотивує бізнес інвестувати та заохочує збільшувати продуктивність. В Україні такої стратегії немає, із року в рік змінюються державні програми, напрямки, пріоритети та бюджети, що неминуче призводить до хаосу та нерозуміння політики держави. Чергова спроба хоча б обговорити окремі її напрямки запланована на наступний тиждень, 11 лютого, у межах засідання аграрного комітету ВРУ. Про це у коментарі УНН розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

"Буде слухатися питання державної підтримки аграрної галузі, її дотування і оподаткування. Я буду серед виступаючих, оскільки я писав доповідну на Прем'єр-міністра (Олексія Гончарука - ред.) з цього приводу.

Ми не можемо так жити, один рік маючи 6 млрд грн держпідтримки, інший - 4 млрд грн, чи взагалі 1,5 млрд грн, як пропонували”, - зазначив Козаченко.

У відповідь на його лист Гончарук доручив міністру розвитку економіки Тимофію Милованову створити робочу групу в Кабміні, куди включити зокрема представників профільних асоціацій.

Проблем в АПК багато, каже Козаченко. Перш за все це невизначеність і відсутність стабільності у державній політиці.

"Ми лягаємо спати і не знаємо, які зміни у законодавстві, радикальні, будуть прийняті вночі. А державна підтримка має бути сталою, як у ЄС. Там, відповідно до стратегії, яка затверджується на 7 років вперед, кожен аграрій знає, на яку підтримку він може розраховувати, які податки він буде сплачувати, і чи може він у цих умовах створювати конкурентоспроможне виробництво чи ні", - пояснює Козаченко.

Стратегія розвитку та підтримки українського АПК повинна чітко окреслювати модель заохочення вітчизняного агровиробника, вважає експерт.

"Ми маємо чітко визначитися із системою оподаткування і державної підтримки великих, середніх і малих товаровиробників. Ми маємо зрозуміти, яким реально повинен бути річний розмір фінпідтримки галузі АПК. Бо пропоновані на цей рік 4 млрд грн - це дуже мало. Це у 117 разів менше, ніж у ЄС, у перерахунку на 1 гектар держпідтримки", - пояснює Козаченко.

Вітчизняним товаровиробникам складно працювати не лише в Україні, а й на зовнішніх ринках, зазначає експерт. Причина в упередженому ставленні та нерівних умовах для України. Як наслідок, польська свинина в Україні дешевша за українську.

"Ми не субсидуємо поставки продукту за кордон, тому що підписали відповідну угоду із Міжнародною торговельною організацією (WTO). І норми документу, які забороняють нам субсидувати експорт, є незмінними.

Разом з тим, деякі країни ЄС, наприклад, Польща, підписуючи угоду із WTO, прописали, що вони можуть субсидувати експорт. Тому сьогодні ми їмо польську свинину, яка дешевша за нашу. І по окремих видах продукції країна надає товаровиробникам 30% експортної дотації, у якій ми обмежені", - пояснює він.

Експерт також прокоментував наміри окремих фахівців галузі робити ставку на розвиток в Україні сімейних фермерських господарств. Козаченко вважає, що це не спрацює.

"Закидалося неодноразово, що треба знищити агрохолдинги, бо вони, мовляв, створюють небезпеку для держави. І пропонувалося зробити, як у Європі - розділити усіх аграріїв на господарства, дати їм по 16 га землі, по дві корови, троє поросят, і хай працюють. Але так не вийде: сьогодні ми виживаємо тільки за рахунок того, що у нас індустріальне сільське господарство. Якби воно було сімейним - воно б уже давно зачахло. Бо у ЄС, на який ми хочемо рівнятися, 40% усього бюджету йде на дотації сімейним господарствам", - каже Козаченко.

Джерело: УНН

Развитие мясного скотоводства в Украине нуждается в государственной поддержке, считает Александр Будник, руководитель направления животноводства группы предприятий «Агрейн». Эксперт аргументирует свою позицию тем, что инвестиции в молочное скотоводство возвращаются значительно быстрее, чем средства, вложенные в мясное направление. По оценкам господина Будника, период возврата инвестиций в отрасль составляет около четырех лет.

Наиболее выгодным путем развития мясного скотоводства в Украине, по мнению эксперта, является закупка племенных коров за рубежом и импорт спермопродукции из таких стран, как Канада, США, Франция.

«Ведь генетические ресурсы отечественных племзаводов ограничены, и обычно такие хозяйства не спешат продавать племенных телок, а развивают этот сегмент в себя», - отмечает Александр Будник.

Но импортировать одну телку стоить хозяйству от 3 до 4 тыс. евро. Именно поэтому поддержка мясного скотоводства со стороны государства на этом этапе является чрезвычайно важной, считает эксперт.

Meat-Inform