Виручка від українського експорту м'яса птиці зросла на 18%

Виробництво м'яса птиці (переважно курятини) в Україні зростає із року в рік. Про це свідчать дані Українського клубу аграрного бізнесу, передає УНН.

Так, у 2018 році українські агрохолдинги виробили 1 млн 232 тис. тонн м’яса птиці. Це — на 6,3% або на 73 тис. тонн більше, аніж у 2017 році.

У порівнянні із 2016 роком виробництво м’яса птиці в Україні зросло на 8,2%, у порівнянні із 2015 роком — на 14,6%.

Загалом, за останні 8 років (2018 до 2011 р.р.) українські агрохолдинги збільшили виробництво м’яса птиці на 43,7% або на 375 тис. тонн.

Нагадаємо, за цей час Україна позбулася статусу імпортера курятини і сама стала експортувати український продукт за кордон.

За прогнозами німецьких експертів, в 2019-му Україна збільшить показники експорту курятини до 350 тис. тонн, випередивши при цьому Росію, Білорусь і Канаду.

Головним виробником і експортером країни є компанія “Миронівський хлібопродукт” (ТМ Наша Ряба). У 2018 році компанія забезпечила 87% поставок курятини на зовнішні ринки і відповідно завела в Україну 450 млн доларів валютної виручки.

Друге місце, але з відчутним відривом, займає “М’ясопереробний комплекс ЛТД” (2,5%), третє — “Птахокомплекс Губин” (2,45%). На “Агро-Овен”, “Птахокомплекс Дніпровський” та “Володимир-Волинську птахофабрику” припадає лише 1,8%, 1,75% і 0,35% експорту продукту.

Раніше УНН повідомляв, що лише два українських виробника мають право експортувати курятину в країни ЄС — це “Миронівський хлібопродукт” та "Пан Курчак".

Джерело: УНН

У депутатському законопроекті № 2195 про ринок землі передбачено механізм запобігання фінасновим спекуляціям на електронних аукціонах.

Про це розповів голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський під час брифінгу, присвяченому альтернативним законопроектам, які можна було вносити до 11 жовтня.

Громади зможуть продавати свою землю лише на електронних торгах. На думку розробників, це дозволить мінімізувати людський фактор при цьому процесі, що в свою чергу знімає питання про корупційну складову довкола продажу земель.

«У законопроекті ми збільшили розмір першої ставки на торгах. Якщо нормативна грошова оцінка буде 40−50 тис. грн за один га, заплатити 30% від цієї суми, а потім відмовитися від лоту — це вже буде „боляче“. Цей крок допоможе підвищити відповідальність гравців на земельних торгах і завадить збивати ціну, адже це буде досить дорого», — заявив Сольський.

Нагадаємо, що у Раді зареєстрували ще один альтернативний до урядового законопроект про ринок землі — № 2178−10. Його ключові позиції виглядають так:

зменшити обмеження по концентрації земель в межах області з 15% до 8%;

ввести обмеження по концентрації земель в межах ОТГ у розмірі 35%;

ввести перехідний період до 1 січня 2024 року, під час якого юридичні особи, бенефіціарні власники яких є іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземні держави, не зможуть набувати у власність землі с.-г. призначення державної, комунальної власності, а також пайові землі, за винятком тих земель, які на момент набрання чинності законом вже є в оренді, емфітевзисі таких юридичних осіб та за умови, що такі юридичні особи створені не менше, ніж 3 роки до набрання чинності законом.

agropolit.com

На рядку з розвитком та укрупненням промислових виробників свинини в Україні спостерігається і скорочення їх чисельності. Зокрема, якщо на 1-ше січня 2015-го 3,7 млн свиней утримували 2,7 тис. сільськогосподарських підприємств, то на початку 2019 року число операторів скоротилося на тисячу, а кількість утримуваного поголів’я — на 0,34 млн гол. Про відповідну тенденцію зазначають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Цю тезу підтверджують і статистичні дані: щороку число сільськогосподарських підприємств, що утримують свиней, меншає на 200–500.

«Упродовж останніх кількох років спостерігається природний відсів свиногосподарств України. Сектор залишають невеликі оператори з поголів’ям менше 2 тис. гол. Це, переважно, сільськогосподарські підприємства, що займаються вирощуванням свиней ситуативно (наприклад, при очікуванні сприятливих цін на ринку), не інвестують кошти у заходи підвищення біобезпеки та ефективності виробництва, тож є неконкурентоспроможними,» — коментують аналітики Асоціації.

Динаміка чисельності сільськогосподарських підприємств, що утримують свиней

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ

* — за оцінками аналітичного відділу АСУ; дані офіційної статистики відсутні

При цьому, експерти очікують, що відповідна тенденція триватиме і надалі. Так, враховуючи динаміку останніх семи років експерти АСУ прогнозують, що до 2025-го чисельність свиногосподарств може скоротитися до тисячі.

З іншого боку, такі структурні зміни не можна назвати негативними, зазначають в АСУ: «Ті виробники свинини, які адаптувались до нових умов роботи поступово займають нішу, яка звільнилась. Якщо на початку 2015-го у господарствах з поголів’ям понад 5 тис. голів утримували 67% промислового поголів’я, то на початку 2019-го на таких підприємствах було сконцентровано майже ¾ промислових свиней».

pigua.info

25 березня, на засіданні Кабінету Міністрів України прийняли зміни до постанови КМУ № 211 «Про запобігання поширення на території України коронавірусу СОVID-19», які знімають запроваджену на час карантину заборону зі здійснення певних видів діяльності. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

«Ми постійно ведемо діалог з бізнесом, ми почули бізнес і врахували їх пропозиції. Спільно напрацьовані зміни є важливими з точки зору забезпечення продовольчої, економічної та енергетичної стабільності держави. Нам важливо забезпечити українців усім необхідним на час карантину, зберегти робочі місця, і разом з тим, дотримуватися заходів безпеки», — прокоментував рішення Уряду Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, на період карантину знята заборона щодо оптової торгівлі харчовими продуктами, торгівлі ветеринарними препаратами, здійснення ветеринарної практики, продажу кормів, пестицидів і агрохімікатів, насіння і садивних матеріалів, а також деяких інших видів діяльності. 

Крім того, Уряд пом’якшив умови пасажирських перевезень,  які здійснюються підприємствами для виробничих потреб.

Обов’язковою умовою здійснення зазначених вище видів діяльності та пасажирських перевезень, є забезпечення персоналу, водіїв і пасажирів засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.