Відбулася експертна дискусія «Поточний стан молочного сектору: основні проблеми і кроки їх подолання»

23-трав-2022

18 травня 2022 року відбулась перша з серії експертних дискусій на тему «Поточний стан молочного сектору: основні проблеми і кроки їх подолання» з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни.

На заході виступили перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства україни Тарас Висоцький, заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко, голова «Спілки молочних підприємств України» Вадим Чагаровський та Максим Фастєєв, провідний аналітик, партнер проєктів аналітичне агентство ІНФАГРО.

Експерти обговорили поточний стан експорту молочної продукції, державну підтримку української молочної галузі в питаннях зовнішньої торгівлі, окреслили загальні проблеми та зокрема в зовнішній торгівлі, нові правила і можливості в експорті.

Тарас Висоцький зазначив, що Уряд не обмежував експорт молочної продукції, в той час, коли для інших категорій товарів запроваджено заборону на вивезення або залишено необхідність ліцензування. У Міністерства є впевненість, що молочний сектор може бути профіцитним — він здатний забезпечити внутрішній попит і одночасно експорт молочної продукції. Тому виробники можуть спокійно планувати свою експортну діяльність у довгостроковій перспективі. Гарною новиною також є впровадження зеленого коридору для двох груп товарів — це проходження бензовозів та сільськогосподарської продукції.

Ольга Шевченко відмітила, що актуальним питанням для експортерів залишається можливість транзиту через ЄС. На сьогодні, підприємства мають право транзитом відправляти свою продукцію в треті країни. Єдиною вимогою для транзиту через ЄС є наявність транзитного сертифіката, який засвідчує відповідність вимогам щодо здоров’я тварин.

Транзит через ЄС на сьогодні можна здійснювати двома шляхами. Перший — у контейнерах, які опломбовуються та відповідно сертифікуються інспекторами Держпродспоживслужби для третіх країн. Такий шлях транзиту відбувається без перевантаження та доставляється у кінцеві країни з відповідним сертифікатом.

Другий шлях включає процедуру перевантаження. Тут можуть бути проблеми, оскільки сертифікати, видані в Україні для третіх країн після перевантаження перестають бути дійсними. Наразі ведеться робота з організації перевантажень на складах Польщі. Там планується організувати додаткову сертифікацію, яку будуть здійснювати польські ветеринарні інспектори. У цьому підході є певна проблема сертифікат перевантаження повинна визнати третя країна.

Ольга Шевченко також повідомила про відкриття нових пунктів пропуску. У напрямку Польщі відкрито додатковий залізничний пункт пропуску. Для Румунії два — залізничний та наземний. З повним переліком пунктів пропуску можна познайомитись у цій інфографіці.

Водночас, за словами Ольги Шевченко, з боку ЄС залишився високий рівень довіри до продуктів з України. Підтвердженням цього є те, що навіть під час війни ще три нових молочних підприємства включено до переліку експортерів харчових продуктів до країн-членів ЄС.

Також, під час заходу Вадим Чагаровський окреслив поточні проблеми молочного сектору — це збільшення собівартості молочної продукції; скорочення кількості споживачів у середині країни; втрата виробленої молочної продукції на окупованих територіях та у зоні бойових дій; проблеми з розрахунками зі сторони торговельних мереж; відсутність дієвого інструментарію кредитування молокопереробних підприємств на період війни; «заморожування» програм державної підтримки виробників та переробників молока на період війни зі сторони Уряду України. Логістичні проблеми: відсутність морського сполучення, дефіцит транспортних контейнерів в балтійському регіоні; дефіцит пального; іноземні перевізники не подають автотранспорт у міста, які періодично обстрілюють; вартість доставки на експорт продукції суходолом зросла більш ніж на 40%-60% (як приклад, Казахстан — через Молдову, Румунію, Туреччину). У фінансах: відмова трейдерів працювати по передоплаті (пропозиція — введення оплати держоблігаціями); нестача обігових коштів для виконання експортних замовлень; великі запаси на складах, напрацьовані в період березень-квітень. Ветеринарний та митний контроль: ускладнений перехід та/або низька пропускна спроможність з Румунією та Польщею; не узгоджена схема переоформлення ветеринарних і митних документів в країнах ЄС та Туреччині при перевантаженні з авто в контейнер.

У свою чергу аналітичним агентством ІНФАГРО в рамках виступу Максима Фастєєва було представлено аналітичне дослідження молочного експорту в умовах війни.

Всі матеріали заходу, серед яких презентації спікерів, аналітичний бюлетень та інфографіки Держпродспоживслужби можна проглянути за посиланням.

Наступна експертна дискусія на тему: «Логістичні шляхи експорту української молочки» відбудеться 1 червня. Стежте за анонсами подій на сайті аналітичного агентства ІНФАГРО та державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту».

Даний захід проводиться спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), www.qftp.org.

minagro.gov.ua

Більше новин
ВАР: Чи можуть під час проведення дозволених протягом карантину перевірок одночасно перевіряти і ЄСВ?
29-вер-2020

Мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період карантину стосується не всіх видів податкових перевірок. Зокрема, карантинний мораторій не стосується:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;

фактичних перевірок щодо порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.

Тобто на перевірки стосовно обліку єдиного внеску мораторій поширювався. Однак, нещодавно, податківці в індивідуальній податковій консультації дійшли до протилежного висновку. Податківці наголосили, що Законом №786 не було скасовано абз. 1 п. 9-12 розділу VIII Закону №2464, яким запроваджено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Відповідно до Закону №2464, який прописує правила документальних перевірок щодо ЄСВ, податківцям надано право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, в осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб-підприємців, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема, письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. При цьому документальні перевірки податковими органами проводяться у порядку за ПКУ.

На підставі вищезазначеного податківці дійшли висновку: під час проведення дозволених протягом карантину податкових документальних перевірок одночасно може перевірятися дотримання платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. Отже, одночасно податківці можуть перевіряти і ЄСВ!

Однак, такий висновок податківці надали в індивідуальній податковій консультації, тому виконувати її зобов’язане лише конкретне підприємство. Зрозуміло, що усім іншим платникам податків слід врахувати цю новину, але й не забувати про захист своїх прав, в тому числі і в суді.

PigUA.info за матеріалами Юридично-консультаційної служби ВАР спільно з Lesya Pankratova.

Детальніше
Розвиток тваринництва серед пріоритетів Мінагрополітики — Трофімцева
07-бер-2019

Програми державної підтримки галузі АПК мають бути сталими, прозорими та фокусуватись на тих підгалузях, які можуть дати поштовх розвитку всього сектору. Розвиток галузі тваринництва потребує довгострокових інвестицій та знаходиться серед пріоритетів роботи Мінагрополітики на 2019 рік.

Про це зазначила в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева під час відкриття XII Міжнародного молочного конгресу, інформує прес-служба відомства.

«Починаючи з 2018 року, Мінагрополітики запровадило таку цільову державну підтримку галузі тваринництва. В поточному році на програми державної підтримки галузі буде спрямовано 3,5 млрд грн, з яких 1,4 млрд — на розвиток скотарства, як для сільськогосподарських підприємств за утримання корів, так і для фізичних осіб за утримання молодняка ВРХ», — наголосила в.о. міністра Ольга Трофімцева.

Також вона додала, що 250 млн грн передбачено державою для здешевлення придбання племінного поголів’я, зокрема нетелей, корів.

«Для залучення інвестицій у розвиток скотарства державною підтримкою передбачено здешевлення будівництва або реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, як за власні кошти, так і за кредитні. На ці цілі передбачається 1,8 млрд грн», — прокоментувала в.о. міністра.

За словами Ольги Трофімцевої, в поточному році буде продовжена програма надання часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами, залученими у вівчарство, козівництво, бджільництво, звірівництво та аквакультури у розмірі 50 млн грн.

«Важливим фактором розвитку галузі тваринництва, особливо молочного скотарства, є кооперація.  Тому за окремою державною програмою "Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств" передбачено фінансування обслуговуючих кооперативів: у розмірі 70% компенсується вартість придбаного обладнання, зокрема для первинної обробки та переробки молока», — резюмувала Ольга Трофімцева.

 agravery.com

Детальніше
Аграрний експорт у січні-липні скоротився на 1%
13-серп-2018

В січні-липні 2018 року експорт українських аграрних та харчових товарів скоротився на 1% до $9,78 млрд порівняно з січнем-липнем минулого року.

Про це повідомляє Державна фіскальна служба.

Згідно митної статистики, імпорт агропродукції зріс на 24% до $2,82 млрд. Товарообіг аграрних та харчових товарів склав $12, 6 млрд, що на 3% більше, ніж у 2017 році.

Загалом Україна підтримує торгівельні зв`язки з 209 країнами.

milkua.info

Детальніше
Українські аграрії закликали НБУ повернути гнучкий валютний курс
14-жовт-2022

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до голови Національного банку України Андрія Пишного з проханням змінити валютне регулювання стосовно фіксованого курсу гривні до іноземних валют та повернути гнучкий валютний курс. Про це повідомила пресслужба УКАБ.

Як ідеться у зверненні, з початком повномасштабної війни, яку розв’язала РФ проти України, зазнали суттєвих руйнувань і пошкоджень багато об’єктів інфраструктури, житловий фонд, об’єкти бізнесу, в т.ч. об’єкти сільського господарства. Крім того, через російську воєнну агресію виникли інші проблеми: суттєве подорожчання  логістики, занизькі закупівельні ціни на аграрну продукцію, затримки з відшкодуванням експортного ПДВ, що поставили агросектор, який завжди був рушієм економіки України, на межу рентабельності. Разом з тим на початку війни НБУ запровадив фіксований офіційний курс гривні до долара США.

«Ми розуміємо, що зазначені дії були спрямовані на підтримку стійкості економіки в умовах війни. Проте на сьогоднішній день, коли підприємства та компанії потроху відновлюють активну роботу та намагаються всіляко підтримати економіку країни, існування кількох курсів – офіційного, безготівкового та готівкового, фіксованого і вільного лише шкодить та породжує зловживання», - наголошується у зверненні.

Для експортерів аграрної продукції, які з відкриттям «зернового коридору» намагаються вивезти зібраний урожай та урожай минулого року, тим самим підтримати продовольчу безпеку у світі та наповнити державний бюджет валютною виручкою від експортних операцій, фіксований валютний курс є, по суті, додатковим податком, адже тепер вони втрачають близько 20% валютної виручки через різницю в курсах.

Наразі закупівля ресурсів (наприклад, насіння, добрив, засобів захисту рослин) відбувається за комерційним курсом, у той час як продавати аграрії вимушені за фіксованим курсом. Така ситуація створює додаткове податкове навантаження на легальний аграрний бізнес і водночас стимулює роботу чорного готівкового ринку.

«Враховуючи вищезазначене, УКАБ закликає керівництво НБУ підтримати експортну галузь України та прийняти рішення про повернення до гнучкого валютного курсу», - резюмується у зверненні.

АПК-Інформ

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок