ВАР презентувала нові пріоритетні напрямки державної підтримки агросектору

У цілому за 2022-й рік станом на сьогодні 34 379 аграріїв залучили кредитів на 66 млрд 832 млн грн.

За минулий тиждень 1 384 аграріїв отримали кредитів на 1 млрд 970 млн грн.

Найбільше за минулий тиждень залучили аграрії Київської — 452 млн грн, Тернопільської — 193 млн грн, Одеської — 151 млн грн, Вінницької — 149 млн грн, Кіровоградської областей — 124 млн грн.

Топ-5 регіонів за обсягами кредитування за увесь період є: Київська (10 млрд грн), Вінницька (7 млрд 150 млн грн), Кіровоградська (6 млрд 654 млн грн), Дніпропетровська (4 млрд 483 млн грн), Одеська (4 млрд 437 млн грн) області.

Найбільші обсяги кредитів за цей час надали: «Райффайзен Банк» (14 млрд 262 млн грн), «ПриватБанк» (14 млрд 157 млн грн), «Ощадбанк» (10 млрд 965 млн грн), «Укргазбанк» (6 млрд 608 млн грн), «Креді Агріколь банк» (6 млрд 181 млн грн), «ПУМБ» (4 млрд 596 млн грн), «Укрексімбанк» (4 млрд 238 млн грн), «Прокредит Банк» (1 млрд 737 млн грн).

Аграрії залучають кредити в розмірі від 100 тис. до 90 млн грн у межах програми «Доступні кредити 5−7-9». Відсотки становлять від 0% до 9% залежно від категорії кредиту та суб'єкта підприємництва.

Крім того, Уряд ухвалив рішення про надання фінансової підтримки мікро-, малому та середньому бізнесу на відновлення частково або повністю зруйнованих внаслідок бойових дій виробничих потужностей. Агропідприємства також зможуть розраховувати на таку підтримку.

Підприємці зможуть отримати кредит на відновлення виробничих потужностей під 9% терміном до 5 років на суму до 60 млн грн (без урахування раніше виданих кредитів за програмами держпідтримки). Виконання зобов'язань за такими кредитам частково (до 80%) забезпечуватиметься державною гарантією.

Умови для отримання кредиту:

• виробничі потужності підприємства зруйновані повністю чи частково, або викрадені внаслідок війни чи окупації(що підтверджено документально);
• підприємство здійснювало господарську діяльність протягом року до широкомасштабного наступу рф(що підтверджено даними річної фінзвітності станом на 1.01.2022 р.);
• відновлювальні виробничі потужності розташовані не ближче 50 км від зони бойових дій, не знаходяться під окупацією.

Нагадаємо, агровиробники зможуть подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, позик і технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів на онлайн-платформі Державний аграрний реєстр.

Крім того Постановою КМУ № 916 від 29 липня 2022 року пролонговано з 6 місяців до 12 місяців кредити за ставкою 0% річних, які надавалися під посівну кампанію.

minagro.gov.ua

Станом на початок літа в Україні налічувалося 6,79 млн свиней. Це на 8,3% чи 612 тис. голів менше ніж станом на 1-ше червня 2016-го. Тож розрив між цьогорічною та минулорічною кількістю свиней в Україні збільшився на 1%, порівняно з попереднім місяцем, зазначають аналітики АСУ, з посиланням на дані ДССУ.

З початком червня число свиней відновилося у порівнянні з їх кількістю на початку року та попереднього місяця. Проте порівняння помісячної динаміки цього показника у 2016-му році та цьогоріч свідчить про слабші темпи зростання.

Зауважимо, що менші темпи відновлення поголів’я свиней та дефіцит живця пов’язані зі скороченням чисельності маточного поголів’я в галузі свинарства. Так, за даними ДССУ станом на 1-ше січня 2017-го в Україні налічувалось 417,8 тис. свиноматок, тобто на 20,5% менше ніж на початку 2016-го. При цьому скорочення в більшій мірі торкнулося промислового сектора, де за рік кількість свиноматок скоротилась на 28% — до 234,3 тис. голів.

Динаміка загальної чисельності свиней в Україні станом на початок місяця

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій, наприклад Конгресу «Прибуткове свинарство».

pigua.info

Торговельний конфлікт між Сполученими Штатами та Китаєм сприяє зростанню експорту українських зернових культур. Хоча Китай є найбільшим світовим виробником пшениці, щорічно він імпортує близько 4 млн тонн цієї культури. І коли поставки зі Штатів знизилися, це відкрило нові можливості для України.

Як зазначає Метт Аммерманн, ризик-менеджер і віце-президент FCM Division у Східній Європі і Чорноморському регіоні INTL FCStone Financial Inc. (США), Китай все ще вкрай чутливий до ціни, тому саме питання ціни може допомогти зміцнити позиції України на азійських ринках, де вона вже добре себе зарекомендувала.

За даними International Grains Council, в сезоні 2017/18 частка чорноморської пшениці на міжнародному ринку зросла до 37%, перевищивши частку Сполучених Штатів і Канади.

Значним імпортером продукції України, особливо кукурудзи, залишається ЄС.

«Оскільки зараз у ЄС проблеми в зв'язку з погодою, очікування від України збільшуються. І навіть якщо Китай продемонструє зростання попиту на українську кукурудзу, ЄС може скласти йому конкуренцію. Також Китай, найімовірніше, спробує налагодити поставки інших джерел протеїну з Причорномор'я, аби компенсувати нестачу поставок сої із США. Однак зростанню площ, відведених під сою, може заважати соняшник, адже Причорномор'я залишається найбільшим світовим експортером соняшникової олії. У короткостроковій перспективі збільшення площ під сою здається важким завданням: соняшник, як і раніше, залишається однією з найвигідніших культур для українських фермерів», — підкреслює Метт Аммерманн.

За словами Ольги Трофімцевої, заступника міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції, вже кілька років поспіль Україна збирає понад 60 млн тонн зернових, а за останні 7 років експорт цієї продукції збільшився майже втричі.

«Не хочу робити поспішних висновків, але ми очікуємо, що в цьому році результати будуть не гірші. Триває збір ранніх зернових і зернобобових культур. Станом на середину липня намолочено вже 14,72 млн тонн зерна нового врожаю при врожайності 30,9 ц/га», — зазначила Ольга Трофімцева.

ІЦ УАК за матеріалами agravery

Верховна Рада України 22 травня 2022 р. прийняла Закон «Про вихід України з Угоди про Спільний аграрний ринок держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав» (№0084).

Відповідне рішення підтримали 287 народних обранців, свідчать дані на сайті парламенту. 

Як зазначається, прийняття документу спрямовано на припинення участі України в цій угоді, оскільки вона втратила своє практичне значення та не застосовується.

«Відповідно до Указу Президента України від 19 травня 2018 р. №139 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 р. «Про припинення дії для України окремих міжнародних договорів, укладених у межах Співдружності Незалежних Держав» за результатами проведеного аналізу участі України у міжнародних договорах, укладених у межах СНД з економічних питань, визнано за доцільне припинити участь України в угоді», — говориться у повідомленні парламенту. 

agroportal.ua