В Україні значно скоротилася кількість випадків АЧС

07-вер-2021

У п.р. в Україні значно скоротилася кількість випадків захворювання африканською чумою свиней (АЧС). Про це 6 вересня повідомила прес-служба Держпродспоживслужби України.

«З початку 2021 р. в Україні було виявлено 11 випадків АЧС, тоді як в 2020 р. - 28, в 2019 р. - 53, в 2018 р. - 145 випадків», - йдеться в повідомленні.

Як уточнюється, по два випадки АЧС в п.р. були зафіксовані в Миколаївський, Чернівецькій і Херсонській областях, по одному - у Вінницькій, Луганській, Запорізькій і Харківській областях, також у м. Київ. Найбільша кількість випадків (7 з 11) фіксувалася в приватному секторі і домашніх господарствах.

"В даний час неблагополучними за АЧС залишаються п'ять населених пунктів України — два в Херсонській області і по одному в Луганській, Запорізькій і Харківській областях», - додали в прес-службі.

apk-inform

Більше новин
Чергові обмеження в годівлі свиней у ЄС
09-серп-2021

У ЄС обмежують застосування обробленого білка тваринного походження (ОБТП). Відтепер свиням можна згодовувати лише ОБТП, отриманий від птахів. І навпаки: на птахофермах дозволено додавати у раціони білкові продукти тваринного походження, виготовлені з ОТТП від свиней. Завдання нової норми — не допустити, щоб тварини споживали побічні продукти, отримані від свого виду, щоб краще контролювати поширення захворювань. 
Впровадження нових правил підтримала більшість країн-членів ЄС,  утрималися Франція та Ірландія. 

pigprogress.net

Детальніше
Україна-ЄС: що дасть «безвіз» аграріям
08-квіт-2017

Можливість навчатися, участь в конфренціях, або втрата працівників — що «безвіз» дасть аграріям на думку експертів ринку.

Вчора Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. Голосування відбулося під час другої частини пленарної сесії. За затвердження проекту законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосували 521 депутат Європарламенту. 75 депутатів проголосували проти, 36 утрималися. Зараз соцмережами ширяться скептичні настрої із серії «хто останнім після відкриття безвізу виїзджатиме з України, вимкніть світло в Чопі». Водночас українські агровиробники ведуть складні переговори про розширення квот на постачання своєї продукції до ЄС. Agravery.com вирішив спитати експертів аграрного ринку — а раптом «безвіз» обернеться позитивом для наших аграріїв?

Андрій Ярмак, консультант FAO в Україні

— Безсумнівно, безвізовий режим, якщо остаточно буде прийнятий, стане стимулом для активізації ділової активності, а також для обміну знаннями та досвідом. Наведу невеликий приклад — недавно на зустрічі аграріїв виникла унікальна можливість відвідати дуже цікаво підприємство в ЄС. Вилітати потрібно було через два дні. І ось серед присутніх аграріїв майже ні у кого не було чинного шенгену, тому вони не змогли скористатися цією можливістю.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради

— Наскільки я розумію безвіз це просто без віз — легше буде розвивати бізнес з європейськими партнерами.

Сергій Рубан, директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF

— Моя думка, що аграрії отримають від безвіза ті самі бонуси, що й інші громадяни України. Ми матимемо можливість частіше і без проблем відвідувати профільні виставки, конференції. Виїжджати на перемовини без додаткових ускладнень. 
Що до можливих негативів? повязаних з трудовою міграцією, я вважаю, що більшість тих, хто хотів виїхати, робили це і без безвізу.

Мар’ян Заблоцький, голова Українського товариства економічних свобод

— Історії успіху аграріїв, які займаються виробництвом нішевих продуктів та працюють на експорт, як один ідентичні — поїхав закордон, побачив, як хтось інший робить щось цікаве, і вирішив — а чому б мені не зробити щось таке в Україні? Усі ж ці продукти, які лежать на полицях Good Wine, вироблені аграріями, які взяли приклад із своїх європейських колег.

Тобто сам факт, що українці зможуть вільно їздити в Європу, обмінюватись інформацією з фактично найбільшою економікою світу є дуже великим позитивом. В ЄС обертається 25% всіх грошей на світі, тому звісно, що відкриття «безвізу» — це великий позитив. Звісно, що менеджери великих аграрних компаній і так мають візи у половину країн світу. Тому «безвіз» важливий саме для малих фермерів.

Олександр Журавель, шеф-редактор радіо АгроФМ

— Як не дивно, але мабуть безвіз більше нашкодить фермерам. Фермера і так їздили по Європі, скуповували техніку, навчалися і так далі — у них візи є. Але якщо бригади різноробочих поїдуть не в Херсон чи інші ферми на збір овочів, ягід і так далі, а поїдуть цілими бригадами в Європу. Хто в нас тоді збиральництвом займатиметься? Для людей це однозначно добре — більше можливостей заробити.

Денис Марчук, заступник голови Аграрної партії України

— З однієї сторони, для українських аграріїв важливішим питанням є розширення квот на безмитне постачання своєї продукції до ЄС. А відкриття кордонів — це скоріше політичне рішення, яке стосується всіх без винятку громадян України. В принципі, фермер або середній сільгоспвиробник і так не мав труднощів з тим, аби поїхати до Європи, наприклад, щоб обмінюватись досвідом зі своїми європейськими справами. На мою думку, не варто боятись, що через безвізовий режим молодь масово покидатиме Україну. Для працевлаштування в іншій країні, зокрема в країні ЄС, все рівно потрібна віза. А «безвіз» працюватиме скоріше для туризму.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB)

— Єдиний практичний наслідок через відкриття «безвізу» з ЄС для наших аграріїв — спрощення процедури перетину кордону. Не доведеться витрачатись на консульські та візові збори, і стане трохи простіше виїхати в Європу, аби взяти участь у виставці і перейняти досвід своїх європейських колег. Старт безвізового режиму з Євросоюзом, на мою думку, не дає більше ніяких результатів.

Марія Дідух, в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації

— При роботі з малими та середніми агровиробниками, особливо з тими, що працюють на ЄС, при встановленні ділових контактів, доволі часто виникає потреба термінового виїзду закордон. Візові процедури і так займають багато часу, якого не завжди вистачає фермерам. Зняття бар’єрів на кордонах з ЄС може дати поштовх нашій економіці. Наші аграрії зможуть вільніше їздити закордон, оперативніше вирішувати питання із своїми закордонними партнерами, які потребують особистої присутності. Тому можна говорити, що непрямим наслідком старту «безвізу» буде збільшення обсягів експорту продукції від малих та середніх агровиробників.

Детальніше
Посівна кампанія уповільнюється на Сумщині, Чернігівщині, Київщині, на решті території — набирає обертів
25-квіт-2022

Через війну в Україні посівна кампанія має свої регіональні особливості.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук розповів про хід посівної у різних регіонах: «Посівна кампанія відбувається не так активно, як в минулі роки, бо в країні триває війна. Наразі у 23 областях України фермери сіють навіть у зонах, де відбуваються бойові дії, виключенням стала лише Луганщина. Регіони, які нещодавно звільнили з окупації — Сумщина, Київщина, Чернігівщина — мають багато мінувань на полях, у названих регіонах окупанти свідомо знищували майно агропідприємств. Через це там значно повільніше проходить посівна, бо спочатку на поля виходять військові експерти, проводять розмінування».

За його словами є випадки, коли загарбники примушують фермерів проводити посівну на користь рф. Таким чином від окупації страждає підприємство, яке є учасником ВАР — ТОВ «Агро-Співдружність» і ПП «Співдружність-Південь». Названі підприємства змушені сіяти під дулами автоматів під керівництвом загарбників, які загрожують працівникам фізичним знищенням, а також вивозять зерно та інші матеріальні цінності.

«Це цілеспрямоване нанесення економічної шкоди Україні. Сподіваємося, що Херсонщина скоро буде звільнена», — коментує Денис Марчук.

Посівна кампанія переважно забезпечена ресурсами «Від початку сівби найбільші проблеми були не із забезпеченням насінням, а з дефіцитом палива та добрив. Сьогодні агропідприємства забезпечені ними на 70−80%. Має місце нестача гербіцидів через зруйновані логістичні ланцюги, не вистачає обігових коштів. Навіть в таких умовах засіяно вже 3 млн га, і посівна виходить на новий рівень. Мінагрополітики збільшив прогноз посівних площ з 70% до 75%», — додав заступник голови ВАР.

Відсутність експорту через блокування портів вкрай негативно впливає на стан агропідприємств.

«Фермери мають надлишки зерна та олійних, які можна було б продати та покрити нестачу обігових коштів на посівну. Неможливість здійснювати експорт стає на заваді реалізації продукції, адже внутрішній попит не такий значний. Тож налагодження експорту є одним з першочергових завдань для нормалізації роботи агросектору», — вважає Денис Марчук.

На його думку, світові ціни на зерно зростають, але в середині країни це збільшення не буде таким значним.

«Перепони експорту призводять до дефіциту зерна у світі і зростання цін. Проте внутрішні ціни на зерно значно нижче експортних. В Україні зростає собівартість виробництва, негативно впливають інфляція, зруйнована логістика, подорожчання ПММ. Протягом 2022 року ці фактори будуть здійснювати вплив на ціни, але можна очікувати подорожчання не більш як на 20−22%», — відзначив експерт.

agravery.com

Через війну в Україні посівна кампанія має свої регіональні особливості.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук розповів про хід посівної у різних регіонах: «Посівна кампанія відбувається не так активно, як в минулі роки, бо в країні триває війна. Наразі у 23 областях України фермери сіють навіть у зонах, де відбуваються бойові дії, виключенням стала лише Луганщина. Регіони, які нещодавно звільнили з окупації — Сумщина, Київщина, Чернігівщина — мають багато мінувань на полях, у названих регіонах окупанти свідомо знищували майно агропідприємств. Через це там значно повільніше проходить посівна, бо спочатку на поля виходять військові експерти, проводять розмінування».

За його словами є випадки, коли загарбники примушують фермерів проводити посівну на користь рф. Таким чином від окупації страждає підприємство, яке є учасником ВАР — ТОВ «Агро-Співдружність» і ПП «Співдружність-Південь». Названі підприємства змушені сіяти під дулами автоматів під керівництвом загарбників, які загрожують працівникам фізичним знищенням, а також вивозять зерно та інші матеріальні цінності.

«Це цілеспрямоване нанесення економічної шкоди Україні. Сподіваємося, що Херсонщина скоро буде звільнена», — коментує Денис Марчук.

Посівна кампанія переважно забезпечена ресурсами «Від початку сівби найбільші проблеми були не із забезпеченням насінням, а з дефіцитом палива та добрив. Сьогодні агропідприємства забезпечені ними на 70−80%. Має місце нестача гербіцидів через зруйновані логістичні ланцюги, не вистачає обігових коштів. Навіть в таких умовах засіяно вже 3 млн га, і посівна виходить на новий рівень. Мінагрополітики збільшив прогноз посівних площ з 70% до 75%», — додав заступник голови ВАР.

Відсутність експорту через блокування портів вкрай негативно впливає на стан агропідприємств.

«Фермери мають надлишки зерна та олійних, які можна було б продати та покрити нестачу обігових коштів на посівну. Неможливість здійснювати експорт стає на заваді реалізації продукції, адже внутрішній попит не такий значний. Тож налагодження експорту є одним з першочергових завдань для нормалізації роботи агросектору», — вважає Денис Марчук.

На його думку, світові ціни на зерно зростають, але в середині країни це збільшення не буде таким значним.

«Перепони експорту призводять до дефіциту зерна у світі і зростання цін. Проте внутрішні ціни на зерно значно нижче експортних. В Україні зростає собівартість виробництва, негативно впливають інфляція, зруйнована логістика, подорожчання ПММ. Протягом 2022 року ці фактори будуть здійснювати вплив на ціни, але можна очікувати подорожчання не більш як на 20−22%», — відзначив експерт.

agravery.com

Детальніше
Україна експортуватиме халяльне м’ясо до Сінгапуру
01-лип-2020

Два українські центри, що займаються експортом м’яса з сертифікацією «Халяль» (відповідність продукції релігійним нормам ісламу) отримали дозвіл на експорт курятини до Сінгапуру. Затвердження дозвільних документів стало можливим, зокрема, завдяки сприянню Посольства України в Сінгапурі.

«Ісламська релігійна рада Сінгапуру (MUIS) погодила українські халяльні центри – ТОВ Центр Сертифікації «Халяль» та Центр Сертифікації «Halal Global Ukraine» для експорту халяльного м’яса птиці та продуктів з нього з України до Сінгапуру. Можливість експортувати халяльну продукцію мають українські підприємства з виробництва м’яса птиці та продуктів з нього, які були попередньо схвалені Компетентним органом Сінгапуру. Детальніше з інформацією можливо ознайомитися на офіційному сайті Держпродспоживслужби http://consumer.gov.ua/ContentPages/Potochniy_Stan_Dostupu_Na_Rinki/199/», – повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок