У Харківській області зафіксовано спалах АЧС

На час жування жуйки коровами впливає низка факторів: доступ до корму, споживання нейтрально детергентної клітковини з грубих кормів та середній розмір часток раціону.

Це одна з характеристик жування жуйки, описана в журналі Dairy Science. Автори склали комплексне уявлення про управлінські, тваринні та фактори годівлі, які впливають на споживання корму та румінацію дійних корів. У цьому ж журналі був представлений огляд фізіологічної важливості жування жуйки з наголосом на останні дослідження та практичні наслідки для годівлі та управління дійною коровою в сучасних умовах утримання.

Дійні корови змінились

Ранні дослідження заклали основи розуміння механізму жування жуйки, його фізіологічну роль для корови та про те, як характеристики раціону впливають на цей механізм. Однак, за останні десятиліття дійні корови змінились, так само як і типи згодовуваних раціонів та використовувані системи виробництва. Розмаїття сучасної літератури пропонує нові погляди на харчову поведінку та жування жуйки коровами.

Дійні корови витрачають приблизно 4,5 години на добу споживаючи корм (діапазон 2,4−8,5 год/день) та 7 годин на добу на жування жуйки (діапазон 2,5−10,5 год/день), загальний максимальний час жування — 16 годин на добу. Автори зазначають, що на процес жування жуйки впливає низка факторів: доступ до корму, споживання нейтрально детергентної клітковини з грубих кормів та середній розмір часток раціону.

Обмеження в доступі до корму та довгі частки (≥19 мм) більше впливають на час поїдання, а споживання НДК грубих кормів та середні частки (4−19 мм) впливають на жування жуйки. В літературі зазначається, що сприяння жуванню жуйки збільшує секрецію слини у корів, що зменшує ризик виникнення ацидозу. Однак, сукупний вплив від зміни часу жування жуйки на рубець незначний. Отже, стратегії профілактики ацидозу повинні бути ширшими.

Використання сенсорних технологій (датчиків)

Скорочення рубця збільшується під час споживання корму та жування жуйки, що допомагає пересувати дрібні частки до книжки. Використання нещодавно винайдених датчиків, які застосовують на великих підприємствах для моніторингу «жувальної» активності корів, може надати інформацію, яка допоможе в прийнятті управлінських рішень, особливо в поєднанні з іншими критеріями. Однак точність може варіюватись, залежно від умов використання та сенсора, відносних змін поведінки корови, наприклад значне зменшення часу жування жуйки. Також датчики (сенсори) можуть допомогти визначити охоту, отелення та деякі хвороби.

Відмінності між породами

У статті також описуються сучасні знання про відмінності між породами корів. Aikman et al. (2008) зазначає про важливу різницю у жуванні жуйки між голштином та джерсеєм з однаковою здатністю споживати корм, якщо виражати у масі тіла (споживання СР, % від маси тіла). Як і очікувалось, голштин більше споживає корму (кг/день), ніж джерсей. Однак час споживання (хв/день) між породами не відрізнявся. При цьому, джерсеї витрачали більше часу на поїдання одиниці корму, що, за припущеннями авторів, може бути пов’язане з тим, що у джерсеїв маленький рот і їм потрібно більше разів набрати корм, щоб спожити однакову з голштином кількість корму.

Тривалість та кількість спожитого корму були однакові для обох порід, але джерсеї більш рівномірно споживали корм впродовж 24 годин, що забезпечувало більш регулярне надходження корму та слини в рубець. Голштини витрачали більше часу на жування жуйки впродовж доби, ніж джерсеї, але джерсеї витрачали більше часу пережовуючи корм.

Прогнозування часу жування жуйки

Прогнозування часу, який корови витрачають на жування жуйки, може стати корисним управлінським інструментом для оптимізації здоров’я корів. Але таке прогнозування не завжди досить точне через низку взаємопов'язаних факторів. Час жування кормів, або жувальний індекс (ЖІ; хв/кг СР) дуже змінне значення. Jensen et al. (2016) висвітлив результати дослідження 80 раціонів, де середнє значення ЖІ загальнозмішаного раціону становило 35,1 (діапазон 24,6−62,5), в той час як середній ЖІ раціонів з окремими інгредієнтами становив 38,2 (діапазон 30,2−49,4). Результати мета-аналізу, проведеного Zebeli et al. (2006), показали діапазон ЖІ 17,9−47,1 (n = 99), середнє значення становило 30,1. Значення ЖІ ≥30 вважається ідеальним для оптимального функціонування рубця.

Висновки

Огляд висвітлює давнішню та сучасну інформацію про жування жуйки коровами. На час споживання корму та жування жуйки впливають хімічні та фізичні характеристики раціонів, але такі фактори як управління годівлею, варіабільність та здоров’я корів також мають значний вплив на час жування. Ці фактори не розглядаються у рівнянні прогнозування часу жування.

Жування жуйки важливе для вироблення слини, скорочення розміру часток, мікробного травлення та проходження неперетравленого матеріалу з рубця. Але вплив змін часу жування на усі ці функції важко визначити. Нещодавно винайдені сенсори (датчики), які використовують на великотоварних господарствах для моніторингу жувальної активності корів, можуть забезпечити інформацію, яка буде корисним управлінським рішенням, особливо в поєднанні з іншими критеріями.

milkUa.Info за матеріалами dairyglobal

Експерти ФАО порахували, скільки Україна втратила експортуючи велику рогату худобу (ВРХ), а не яловичину та субпродукти.

Про це повідомив національний консультант ФАО, провідний аналітик сільськогосподарських ринків Андрій Панкратов на своїй сторінці в Facebook.

Він зазначив, що в 2017 році з України було експортовано 88 тис. голів ВРХ живцем.

«Виручка від минулорічного експорту худоби на забій склала $33,5 млн. Нібито добре. Але, середня вага однієї голови в цьому експорті була на рівні всього 294 кг, а середня ціна кілограму живої ваги становила всього $1,32. Звідси виникають питання. А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не худобу, а яловичину та субпродукти, хоча б по тій невисокій ціні, по якій фактично експортувалася наша яловичина в минулому році (2,89 $/кг)?», — зазначив Панкратов.

Панкратов нагадав, що експерти FAO спільно з ЄБРР вже проводили дослідження скільки можна було б заробити, якщо експортувати не ту худобу, що зараз, а кондиційних, правильно відгодованих бичків вагою 550 кг приводу і готували бізнес-плани для України

«Отже, якщо б експортувалася яловичина замість тієї ВРХ, що була продана закордон в минулому році, то країна додатково отримала б щонайменше $2,7 млн. І це тому, що я не брав до уваги субпродукти, які також мають свою вартість», — наголосив експерт ФАО.

За підрахунками експерта, якщо б середня вага голови ВРХ в експорті була б на рівні 550 кг, то додаткова виручка становила б вже понад $29 млн. І це при ціні 1,32 $/кг живої ваги, яка була фактично отримана в 2017 році, хоча добре відгодована худоба в минулому році могла б коштувати точно дорожче двох доларів за кг.

«І от, нарешті, якщо б відгодувати бичків до 550 кг і переробити їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би вже додатково понад $34 млн або 910 млн гривень. Це знов таки, по низьких цінах і без субпродуктів, а якщо постаратися, то 1 мільярд був би цілком доступним! Зрозуміло, що мільярд виручки — це не мільярд прибутку, але що там в собівартості? Корми? Так вони — українські. Робочі руки? Вони — теж українськи. Тобто цей додатковий мільярд гривень так чи інакше міг би бути нашим, українським», — підсумував Андрій Пакратов.

Нагадаємо, у 2017 році в Україні виробництво м’яса склало 2,3 млн тонн, що на тисячу тонн більше, ніж у 2016 році. Виробництво яловичини знизилось на 4,7%, а свинини — на 2,3 %. Виробництво м’яса птиці зросло на 3,5%. 

agravery

Єдиний можливий шлях для агроекспорту в умовах війни — суходолом через кордони країн ЄС. Аграрні асоціації закликають уряди сторін забезпечити безмитний перетин наших кордонів з Євросоюзом для всіх товарів с/г виробництва. Схоже, їх почули.

Через блокаду морських портів сьогодні вивозити українську аграрну продукцію можливо лише залізницею та вантажівками до країн ЄС. В той час українські виробники можуть постачати обмежену кількість та видів товарів до Європи з нульовим митом. Це суттєво ускладнює експортні можливості між найбільшим покупцем вітчизняної продукції ЄС, а тепер майже єдиним транзитером, та Україною. До війни пропускна здатність товарів через ці кордони складала 1 млн тонн на місяць. В той час наші потреби лише у експорті сільгосппродукції складають 5 млн тонн на місяць. Ускладняється експорт тим, що через названі кордони спрямовано і весь імпорт.

Безмитні поставки агропродукції в ЄС обмежені

Після старту дії Угоди про зону вільної торгівлю між Україною та ЄС у 2016 році, для 36 видів сільськогосподарської та харчової продукції застосовуються безмитні тарифні квоти. Понад їх норму можна експортувати, але вже постачальники мали сплачувати ввізні мита, визначені митним регулятором ЄС. Угода про ЗВТ дала поштовх для розвитку торгівлі між Україною та ЄС. З кожним роком обсяги торгівлі між країнами лише зростали. Врешті решт Євросоюз став найбільшим торговельним партнером для України із часткою 40% від усієї торгівлі нашої країни. Загальний обсяг торгівлі між ЄС та Україною у 2019 році досяг $ 46 млрд, при цьому експорт до ЄС склав $ 19,1 млрд.

В умовах війни з росією український агросектор почав потерпати від цілої низки проблем: окупація нових територій, мінування ріллі, обстріли, крадіжки техніки та зерна, руйнування господарських об'єктів. Найболючіший удар по аграрній галузі росія завдала вдавшись до блокування українських портів. Це обмежило експорт з України, до цього морськими шляхами вивозили біля 90% агропродукції. Над перерозподілом експорту на сухопутні шляхи заходу почали працювати всі учасники ринку.

Полегшити експорт

Одними з перших побачили спосіб збільшити пропускну здатність і зняти зайві перешкоди експорту — у Всеукраїнській Аграрній Раді. Там запропонували скасувати мита на поставки агропродукції до Європи.

«Нищівного удару по аграрній галузі завдала блокада РФ морських портів і територіального моря України, оскільки унеможливила вивіз сільськогосподарської продукції до інших країн при тому, що українське сільське господарство є експортноорієнтованим. Продовження війни, як й повоєнне відновлення, вимагає кардинальної перебудови українського сільського господарства та його переорієнтацію на постачання готових харчових продуктів з високою доданою вартістю. Однак, зараз це не є можливим через тарифні квоти для безмитного імпорту українських товарів до ЄС, які жорстко обмежують можливі обсяги експорту із України», — йдеться у зверненні ВАР до прем'єр-міністра України та міністра аграрної політики та продовольства із закликом розпочати роботу із скасуванням мита до ЄС.

Вже через кілька днів скасовує всі мита на поставки з України колишній член ЄС — Великобританія. Ще через два дні Єврокомісія звертається до свого парламенту з вимогою призупинити на рік дію мит на український експорт. Пропозиція включатиме тимчасове скасування існуючих тарифів та квот на сталь, промислові товари та сільськогосподарську продукцію, які поки що не підпадають під дію торговельної угоди між ЄС та Україною, яку підписали у 2016 році.

«Цей крок допоможе виграти війну, а також відбудуватися після. Цей крок показує що ЄС безкомпромісно підтримує Україну у важкі часи», — написав віцепрезидент Єврокомісії та комісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс.

Вільний ринок

Зняття мит — потужний та безпрецедентний крок до лібералізації торгівлі між Україно та ЄС, вважають у ВАР. Але шкода, що це лише на рік.

«Ми вітаємо таку ініціативу Єврокоімісії. ВАР багато разів зверталась до європейських колег і нещодавно ми відправили лист і до прем'єр-міністра України і міністра аграрної політики, щоб дати хід скасуванню мит для українських виробників аграрної та продовольчої продукції на території ЄС. В умовах війни, коли ми не можемо експортувати свою сировину в необхідних обсягах, скасування мит дасть додатковий інструмент експортувати не тільки сировину, а й продукцію з доданою вартістю. Шкода, що пом’якшення лише на рік. Тому що виробникам продовольчих товарів за цей час потрібно встигнути витратитись на рекламу, подолати потужну конкуренцію та завоювати покупця», — каже Денис Марчук.

Тепер звернення щодо скасування мита до країн ЄС повинно бути узгоджено з усіма 27 державами-членами та Європейським парламентом.

agravery.com

Про це стало відомо під час засідання Генеральної асамблеї ООН, яка відбулася 10 жовтня. Нагадаємо, що термін дії угоди, яка була укладена на 120 днів за посередництва ООН, про можливість експорту українського зерна, завершується наприкінці листопада.

Питання продовження Зернового коридору порушує і Європейська Бізнес Асоціація. Вона звернулася до ООН та Туреччини з закликом продовжити термін дії «зернової угоди» та включити до переліку портів Миколаївський портовий вузол.

Станом на 10 жовтня з початку роботи Коридору з одеських портів вийшло 309 суден із вантажем 6.9 млн тонн зернових і продуктів переробки. Частка Азії, Африки, Близького Сходу та інших країн не ЄС складає 52% від обсягу всіх товарів, відправлених Україною за час функціонування Коридору. Частка пшениці зазначених регіонів становить 66%.

minagro.gov.ua