У 2020 році не надаватиметься держпідтримка на утримання молодняка ВРХ

Після набуття чинності ЗУ «Про безпечність та гігієну кормів» в Україні дозволено продавати тільки ті корми, до складу яких входять виключно зареєстровані в країні кормові добавки. Однак реєстрація кормових добавок наразі не здійснюється через відсутність Державного реєстру кормових добавок.

Про це у своєму звернені до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства повідомляє Асоціація «Свинарі України».

«Таким чином, це унеможливлює роботу тих операторів ринку кормів, що виготовляють продукцію з використанням імпортних інгредієнтів. Враховуючи те, що рецептура кормів більшості виробників тваринницької продукції містить добавки імпортного походження, незабаром оператори галузі можуть стикнутися з дефіцитом як готових кормів, так і окремих їх складових через зупинку їх поставок до України», - йдеться у зверненні.

Водночас, пошук вітчизняних альтернатив коштувати тваринникам надто дорого: додаткові витрати на розробку нової рецептури, постачальників, послаблення виробничих показників призведе до погіршення фінансових результатів та закриття підприємств.

Більше: АСУ звернулася до профільного Міністерства щодо недопущення дефіциту кормів та кормових інгредієнтів

pigua.info

У жовтні ціни на молоко-сировину продовжили зростання.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

Так, екстраґатунок подорожчав на 13 коп. і коштує в середньому 10,66 грн/кг. Вищий додав 18 коп., його вартість в середньому складає 10,04 грн. кг. Перший ґатунок зріс на 16 коп. з середньою ціною 9,69 грн/кг. Різниця між гатунками: екстра-вищий ― 62 коп., вищий-перший ― 35 коп. Середньозважена ціна трьох гатунків ― 10,13 грн/кг.

Ціни на екстраґатунок у північному регіоні коливаються в межах 9,6−10,9 грн/кг, центральному ― 10−10,86 грн/кг, південному ― 9,6−10,92 грн/кг, східному ― 9,78−10,8 грн/кг.

«Жовтневе підвищення цін є типовим явищем в умовах сезонного скорочення виробництва молока та зменшення надходження його у переробку. Проте в нинішньому році переробники зіштовхнулись із серйозною проблемою дефіциту молока задовго до сезонних коливань. Причина цього ― масове скорочення поголів'я корів як серед підприємств, так і серед населення. Таким чином, на додачу до фактору зменшення дійної худоби нашарувався фактор сезонності, наслідком якого було чергове підвищення цін у жовтні», — коментує Володимир Андрієць.

За прогнозами експерта дефіцит сирого молока і надалі буде. При цьому настрої у колах учасників молочного бізнесу досить негативні, вони в ці дні активно скорочують дійне стадо, а деякі навіть повністю позбуваються молочного бізнесу. Така тенденція й надалі буде продовжуватися, допоки державою не буде створено справедливих умов та рівноцінних можливостей участі фермерів у ринку землі та прогнозованої держпідтримки.

Умови, що склалися, спровокували зростання імпорту молочної продукції з сусідніх європейських країн на 49%. Україна стрімко перетворюється з експортера молочної продукції на імпортера, а вітчизняна продукція починає втрачати конкурентоспроможність.

«Ціна на сире молоко є максимальною та перебуває на межі ринкової конкурентності, що буде обмежувати подальше її зростання. Підтримку в конкурентності вітчизняній продукції може надати ослаблення національної валюти, яка наразі, поки що, демонструє стійкість», — підкреслює аналітик.

Аналітичний відділ АВМ

На думку вчених, технології секвенування нового покоління в поєднанні з функціональним метагеномним аналізом і генною інженерією можуть прискорити розробку ферментів для контролю мікотоксинів в комбікормах.

Дослідники з Університету Джорджії в США, зокрема, вважають, що ферментні стратегії скорочення шкоди мікотоксинів на сьогоднішній день є найбільш багатообіцяючими. В останні десятиліття вони розвивалися досить повільно, так як роботи були обмежені слабкими технологіями.

Проте, наукові досягнення в галузі генетики дозволяють сподіватися, що нові продукти в області контролю мікотоксинів будуть розроблені вже в найближчі роки.

За матеріалами Feed Navigator

У період з 11 по 17 листопада 2017-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 71 спалах хвороб тварин.

За минулий період Росія повідомила в МЕБ про два осередки африканської чуми свиней в Білгородській (1) і Саратовської (1) областях.

Африканську чуму свиней також зареєстрували у Латвії (1), Польщі (32) і в Україні (2).

Спалахи високопатогенного грипу птахів зафіксували у Болгарії (2), Італії (16), Тайвані (1), ПАР (4) і Японії (1). У Болгарії знову виявили спалах хвороби Ньюкасла (1). Ветеринарні служби Греції повідомили про вогнища віспи овець і кіз (2) і катаральної лихоманки овець (4).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в світі зареєстрували:

• сказ у Казахстані (2);
• туберкульоз великої рогатої худоби у Мальті (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru