Українські та канадські сільськогосподарські виробники мають перспективи співробітництва в галузі тваринництва

Пшениця врожаю минулого року продовжує активно поставлятися на зовнішні ринки, хоча обсяги такого експорту демонструють поступове зниження, наближаючись до фіналу сезону, внаслідок поступового вичерпання запасів. 

Про це повідомила аналітик аграрного ринку «ПроАгро» Станіслава Ярош.

За її словами, основним зовнішнім споживачем української пшениці в поточному сезоні залишається Індія, куди була відвантажена п'ята частина українського пшеничного експорту. 

«Традиційно найбільший зовнішній споживач соняшникової олії українського виробництва, в 2016/17 МР Індія вагомо наростила закупівлю пшениці з України. Причиною цьому послужив недостатній обсяг внутрішнього пропозиції зернової і, відповідно, значне зростання цін на внутрішніх аграрних ринках країни. З метою нарощування обсягів зовнішніх поставок і регулювання цін на імпортну пшеницю в вересні 2016 року уряд Індії здійснив зниження імпортного мита на таку продукцію з 25% до 10%, а в грудні минулого року цей збір був і зовсім скасований. У той же час, 28 березня 2017 року було прийнято рішення про відновлення дії мита в розмірі 10%. Це дозволяє припустити, що ситуація з недостатнім обсягом внутрішніх запасів зернових у країні врегульована і в найближчому часі ймовірно скорочення обсягів зовнішньоторговельних поставок пшениці в Індію», ― зазначила Ярош.

Вона додала, що в цілому географічна структура зовнішньої торгівлі пшеницею українського походження демонструє явну перевагу азіатського регіону. На держави в цій частині світу припадає понад 60% сукупного експорту зернової з України. 

У період з 14 по 20 жовтня 2017-го року країни повідомили до Світової організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) про 23 осередки хвороб.

За минулий період Росія повідомила в МЕБ про три головні спалахи африканської чуми свиней в Омській (1) і Волгоградській (2) областях.

Африканську чуму свиней також зареєстрували у Латвії (1) і в Україні (2). Ветеринарні служби ПАР (13) повідомили в МЕБ про спалахи високопатогенного грипу птахів. У Швеції (1) виявили вогнище хвороби Ньюкасла.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в світі зареєстрували:

• лихоманку Західного Нілу в Греції (1);
• низькопатогенний грип птахів в Нідерландах (1);
• сибірську виразка в Намібії (1).

PigUA.info за матеріалами oie.int

За прогнозом ФАО в найближче десятиліття світове виробництво молока буде щорічно рости на 1,6%.

Про це в ході VI Експортного форуму «Білорусь молочна» розповів начальник головного управління ЗЕД Міністерства сільського господарства і продовольства Республіки Білорусь Олексій Богданов.

"До 2029 року воно досягне практично 1 млрд тонн, — зазначив він. — Споживання основних видів молочної продукції також буде збільшуватися. В середньому — на 15% до 2029 року. 8% світового виробництва молока та молочних продуктів буде реалізовано на зовнішніх ринках. Протягом наступних 10 років буде зростати попит на СЗМ в Африці, на масло — в Азії, Китай збереже позиції найбільшого імпортера СНМ. Японія, РФ, Мексика, країни Близького Сходу і Північної Африки збережуться як нетто-імпортери молочної продукції.

Торгівля сухими молочними продуктами, на які припадає понад 40% від світового виробництва, також буде рости. При цьому прогнозується зростання імпорту питного молока Китаєм. Великобританія, Росія, Японія, Саудівська Аравія збережуть позиції топ-імпортерів сирів.

DairyNews.ru

За січень-липень 2021 року експорт української агропромислової продукції до країн ЄС збільшився на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд дол.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

«За 7 місяців 2021 року експортні поставки української агропромислової продукції до ЄС збільшилися на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд USD», - йдеться у повідомленні.

Станом на 1 серпня, Україна повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по 7-ми групам товарів: мед, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, м’ясо птиці (обсяг за 3 квартали) та яйця (обсяг за 3 квартали).

Порівняно з аналогічним періодом минулого року була не використана квота по 2 групам товарів: цукор та кукурудза. Квота на цукор була не використана через виникнення дефіциту на українському ринку, а на кукурудзу – через значний попит з боку Китаю та перенаправлення обсягів по даному каналу реалізації.

Потенційно до кінця року ще можуть закритись квоти по обробленій продукції із зернових (наразі використано 99%), крохмалю (78% ) та кукурудзі (74%).

За даними щомісячного звіту Моніторингу агропродовольчої торгівлі в ЄС, у 2020 році Україна стала четвертим найбільшим постачальником агропродукції до Євросоюзу, поступаючись лише Великобританії, Бразилії та США.

Як повідомляв Укрінформ, згідно з даними УКАБ, експорт української сільськогосподарської продукції до країн Європейського Союзу у 2020 році зменшився на 10,8% порівняно з 2019 роком. При цьому, Україна минулого року закрила 11 квот на безмитний експорт до ЄС по таких групах товарів як мед, цукор, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, кукурудза, м'ясо птиці, оброблена продукція із зернових та крохмаль.

Порівняно з 2019 роком змінилася ситуація з використанням квот на експорт до країн ЄС яєць, пшениці та вершкового масла. Так, у 2020 році було повністю використано квоти по поставках яєць, хоча позаминулого року вона була використана лише на 80%. Квоту на поставки до ЄС пшениці у 2020 році використали лише на 78%, хоча у 2019 році вона була використана повністю. Більш критична, на погляд УКАБ, ситуація з вершковим маслом: за 2020 рік було використано лише 6% виділеної квоти, тоді як позаминулого року її було використано повністю.